"31" жовтня 2012 р. м. Київ К-31855/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року
у справі № 21/1405-А
за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора міста Нетішин в інтересах держави в особі Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про звернення стягнення на активи, -
19 листопада 2009 року Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор міста Нетішин звернувся до суду інтересах держави в особі Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі -позивач) з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення з останнього суми штрафних санкцій та пені, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання в сумі 4490,61 грн. шляхом звернення на активи фізичної особи -підприємця ОСОБА_1.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 2384,84 грн. податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи платника податку.
В касаційній скарзі фізична особа -підприємець ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 подавав до податкового органу розрахунки з плати за оренду землі та декларації, реквізити яких вказані у розрахунках штрафних санкцій Шепетівської ОДПІ Хмельницької області (арк. справ 12-15, 18).
У зв'язку з несплатою самостійно узгоджених платником податку податкових зобов'язань з плати за оренду землі, податковим органом здійснювалися наступні заходи щодо стягнення податкового боргу стосовно фізичної особи -підприємця ОСОБА_1: надсилалися перша та друга податкові вимоги (арк. справи 19) та було прийняте рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів (арк. справи 20).
Шепетівської ОДПІ Хмельницької області були проведені документальні невиїзні перевірки з питань своєчасності сплати фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 плати за оренду землі за періоди з 06 вересня 2005 року по 02 квітня 2007 року та з 31 липня 2006 року пао 23 червня 2008 року, за результатами яких складені акти № 2675/17/НОМЕР_1 від 18 жовтня 2007 року та № 1995/17 від 11 вересня 2009 року, за висновками яких відповідачем були порушені вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На підставі зазначених актів перевірок Шепетівською ОДПІ Хмельницької області були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на відповідну кількість календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати застосувала до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції, а саме: № 153641701/0/3 від 19 жовтня 2007 року -у розмірі 10% у сумі 92,21 грн., № 153641701/0/2 від 19 жовтня 2007 року -у розмірі 20% у сумі 44,64 грн., № 153641701/0/1 від 19 жовтня 2007 року -у розмірі 50% у сумі 2135,13 грн., № 0025201701/0 від 11 вересня 2009 року у розмірі 50% у сумі 1670,47 грн., які були отримані платником податків 31 жовтня 2007 року (арк. справи 8) та 14 вересня 2009 року (арк. справи 15).
Також, згідно довідки від 14 жовтня 2009 року про стан заборгованості фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, згідно карток особових рахунків платника податків у відповідача обліковувалась пеня у сумі 548,16 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що податковим органом був пропущений строк позовної давності для стягнення податкового боргу, визначені статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0025201701/0 від 11 вересня 2009 року, та пені заявлені в межах строку, встановленого статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1.3-1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
За приписами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пунктом 17.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Відповідно до положень підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
За таких обставин, а також зважаючи на те, що рішення суду апеляційної інстанції не було оскаржене податковим органом, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна