20 листопада 2012 року м. Київ В/9991/3871/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Голяшкіна О.В.,
Гашицького О.В.,
Стрелець Т.Г.,
Горбатюка С.А.,
Мироненка О.В.,
перевіривши заяву ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2012 року у справі №2а-57/09 (К/9991/14255/11, К/9991/15074/11, К/9991/15885/11, К/9991/15891/11, К/9991/15955/11, К/9991/16041/11, К/9991/16132/11, К/9991/16213/11, К/9991/48019/11-номер справи у Вищому адміністративному суді України) за позовом ОСОБА_7 до Київського міського голови, Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго", відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал", закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАР Теплоцентраль", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Престиж", житлово-будівельний кооператив "Алмаз-5", житлово-будівельний кооператив "Ювілейний-3" про визнання актів невідповідними законодавству, зобов'язання утриматись від вчинення дій, -
встановила:
ОСОБА_6 звернулася із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2012 року у даній справі.
Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У поданій заяві ОСОБА_6 посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції різних юрисдикцій одних і тих же норм матеріального права, а саме: Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 та постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, надавши в обґрунтування своїх вимог копію постанови Вищого господарського суду України від 28 січня 2009 року у справі № 37/399, а також вказує про неврахування судами постанови Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 21-246а11.
Відповідно до положень п.1 ст.237 КАС України заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема: різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2012 року, про перегляд якої йдеться у заяві, залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду у даній справі від 24 лютого 2011 року. Вказаною постановою відмовлено в задоволенні позову про визнання актів невідповідними законодавству та зобов'язання утриматись від вчинення дій. При прийнятті рішень суди апеляційної та касаційної інстанції виходили із того, що оскаржувані рішення та розпорядження органу місцевого самоврядування винесені в межах повноважень, на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством України.
Постановою ж Вищого господарського суду України від 28 січня 2009 року у справі № 37/399, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування норм матеріального права, залишені без змін судові рішення попередніх інстанцій у спорі про стягнення заборгованості.
Із доданих до заяви копій судових рішень вбачається, що предмети спорів, підстави позовних вимог та фактичні обставини у вказаних справах є різними, тому відсутні підстави вважати, що судами касаційної інстанції зроблені протилежні висновки щодо позовних вимог внаслідок неоднакового застосування одних і тих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Що стосується посилання заявника на постанову Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року, то у відповідності зі ст.237 КАС України, до рішень, на підставі яких може бути здійснений перегляд в порядку глави 3 розділу IV КАС України, належать лише рішення судів касаційних інстанції.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України відсутні.
Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила :
Відмовити в допуску до провадження заяви ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2012 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О.В.Голяшкін
О.В.Гашицький
Т.Г.Стрелець
С.А.Горбатюк
О.В.Мироненко