08 листопада 2012 року м. Київ К-12725/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду 23.06.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009
у справі № 2а-1143/09/1270
за позовом Кредитної спілки „Лисичанська кредитна спілка" в особі Краснодонського відділення кредитної спілки „Лисичанська кредитна спілка"
до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень
Кредитна спілка „Лисичанська кредитна спілка" в особі Краснодонського відділення кредитної спілки „Лисичанська кредитна спілка" звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду 23.06.2009 позовні вимоги задоволені.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009 постанову Луганського окружного адміністративного суду 23.06.2009 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку Краснодонського відділення КС «Лисичанська кредитна спілка»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт № 1286/23-35389292 від 28.07. 2009.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000452340/0 від 28.07.2009 та № 0000531740/0 від 28.07.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 436,17 грн. (145,39 грн. -основний платіж, 290,78 грн. -штрафні (фінансові) санкції, штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток організацій споживчої кооперації 170 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 889-IV) у зв'язку з неутриманням та неперерахуванням до бюджету податку з доходів фізичних осіб з грошових коштів (відсотків на пайові внески).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 20 грудня 2001 року № 2908-III «Про кредитні спілки»(далі -Закон № 2908-III) кредитна спілка -це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Статтею 11 Закону № 2908-III передбачено, що члени кредитної спілки мають право одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.
Згідно із статтю 19 Закону № 2908-III майно кредитної спілки формується за рахунок: вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки); плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності; доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів; грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інших надходжень, не заборонених законодавством.
Майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту.
Статтею 21 Закону № 2908-III передбачено, що кредитна спілка відповідно до свого статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки, залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки. Нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.
Згідно з підпунктом 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, крім зазначених у пункті 4.3 цієї статті.
Підпунктом 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 Закону № 889-IV передбачено, що податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).
Відповідно до пункту 7.2 статті 7 Закону № 889-IV ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 Закону № 889-IV податковий агент, який нараховує проценти, надає податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентів та загальної суми утриманих з них податків у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств у строки, встановлені законом для такого податку. При цьому інформація щодо окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного (у тому числі карткового) рахунку фізичної особи, суми нарахованих на нього процентів, а також відомостей щодо такої фізичної особи - вкладника не надається.
Відповідно до підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону № 889-IV із змінами, внесеними згідно із Законом України від 21 грудня 2004 року № 2273-IV «Про внесення зміни до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(щодо оподаткування відсотків з банківських вкладів)», підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01 січня 2010 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що підстави для утримання податку з доходів фізичних осіб за квітень, жовтень 2008 та січня 2009 року у відповідача були відсутні.
Щодо порушення п.22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»щодо не надання до відповідача податкового звіту про виконання коштів неприбутковими організаціям за одинадцять місяців 2008 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що відповідно до Порядку складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими організаціями на протязі 2008-2009 року позивачем подавались всі звіти.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду 23.06.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009 у справі № 2а-1143/09/1270 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області відхилити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду 23.06.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009 у справі № 2а-1143/09/1270 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко