13 листопада 2012 року м. Київ К/9991/225/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Департаменту соціальної політики Луцької міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у справі № 2а-5991/09/0308 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок одноразової допомоги при народжені дитини, -
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради в якому просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної одноразової допомоги при народженні дитини відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" без врахування змін внесених ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 серпня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені. Дії відповідача визнані протиправними, зобов'язано Департамент соціальної політики Луцької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням апеляційного суду Департамент соціальної політики Луцької міської ради звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на обліку у відповідача.
Відповідно до довідки Департаменту соціальної політики Луцької міської ради позивачу одноразова допомога при народженні дитини виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Суд першої інстанції помилково виходив з того що, відповідно до
абзац 3 ч.2 ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" одноразова допомога при народженні дитини у 2007р. (на час виникнення правовідносин) надавалася у розмірі 8500,00 грн.
Суд апеляційної інстанції вірно встановив що, відповідно Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
Розмір одноразової допомоги при народженні дитини визначений ст.12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" і становить суму, кратну 22,6 прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Дія ст.12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" була зупинена п.14 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. таке зупинення визнано неконституційним.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші нормативно-правові акти або їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №32 від 16.01.2007р. "Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку" здійснюють органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанцій дійшов вірного висновку про наявність підстав щодо визнання протиправними дій відповідача при відмові здійснити перерахунок призначеної одноразової допомоги при народженні дитини (04.12.2007 р.) відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Департаменту соціальної політики Луцької міської ради -відхилити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: