Ухвала від 06.11.2012 по справі 2а-12671/09/5/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/24784/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2010р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011р.

у справі №2а-12671/09/5/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства «Камоцці-пневматик-Сімферополь» (надалі -ЗАТ «Камоцці-пневматик-Сімферополь»), правонаступником якого є ТОВ «Камоцці-пневматик-Сімферополь»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Сімферополі АР Крим)

за участю Прокуратури м. Сімферополя

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м.Сімферополі АР Крим №0011652301/0 від 08.09.2009р. та №0007852301/2 від 22.10.2009р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2010р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011р., позов було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Сімферополі АР Крим №0011652301/0 від 08.09.2009р. та №0007852301/2 від 22.10.2009р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40грн. та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 6444,00грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування судами норм процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом 12.06.2009р. було проведено перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Будмонтажтехнології»за червень 2008р., з ФОП ОСОБА_1 за травень 2008р. та з ТОВ «Комфорт Сервіс Крим»за серпень, вересень 2008р., про що складено акт №5446/23-4/31675234 від 12.06.2009р.

Висновками перевірки вказано на порушення п. 1.8 ст.1 та п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за червень 2008р. на 15465,50грн., за липень 2008р. - на 75183,47 грн., за вересень 2008р. - на 48441,17 грн., за жовтень 2008р. - на 28597,87грн., а всього на суму 168688,01грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0007852301/0 від 16.06.2009р. про зменшення бюджетного відшкодування на суму 168686,97грн. За результатами оскарження вказаного зобов'язання було прийняте податкове повідомлення-рішення №0007852301/2 від 22.10.2009р.

В подальшому, 31.08.2009р. контролюючим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «ТМС-Монтаж»за липень, вересень 2008р., про що складено акт №8363/23-4/14290527 від 31.08.2009р.

Зазначеним актом зафіксовано порушення позивачем п. 1.8 ст.1 та п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2008р. на 27422,00грн., за жовтень 2008р. - на 18128,97грн. а всього на суму 45550,97грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011652301/0 від 08.09.2009р. про зменшення бюджетного відшкодування на суму 45550,97грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у перевірений період позивачем ЗАТ «Камоцці-пневматик-Сімферополь»придбавалась продукція (роботи) відповідно до низки угод, укладених між із контрагентами: ТОВ «Будмонтажтехнології», ТОВ «Комфорт Сервіс Крим», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТМС-Монтаж», що підтверджується залученими до матеріали справи документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: актами прийнятих виконаних робіт, довідками вартості підрядних робіт, актами на списання відповідних товарів для виробничої діяльності, видатковими накладними, платіжними дорученнями, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних.

В ході судового розгляду справи було призначено судово-економічну експертизу, висновком якої №2210 від 24.09.2010р. підтверджено, що ЗАТ «Камоцці-пневматик-Сімферополь» були придбані роботи та товари на підставі видаткових накладних, актів прийняття виконаних підрядних робіт, довідок вартості виконаних робіт: у ТОВ «Будмонтажтехнології»на суму загальну суму 66942,91грн., у ТОВ «Комфорт Сервіс Крим»- на суму 351309,75грн.., у ФОП ОСОБА_1 - на суму 98793,00грн., у ТОВ «ТМС-Монтаж»- на суму 273288,60грн. Придбані ЗАТ «Камоцці-пневматик-Сімферополь»товари та роботи від вищезазначених контрагентів використовувались у господарській діяльності на підставі актів прийняття виконаних робіт, довідок вартості підрядних робіт, актів на списання відповідних товарів для виробничої діяльності. Податок на додану вартість був сплачений ЗАТ «Камоцці-пневматик-Сімферополь»в ціні товарів та робіт, що підтверджено платіжними дорученнями, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, податковою звітністю.

Заперечуючи обґрунтованість віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ у складі товару та робіт, отриманих від вказаних вище контрагентів, податковий орган посилався на те, що контрагенти не знаходяться за юридичними адресами. Таким чином, за висновком податкового органу укладені правочини не були направлені на реальне настання правових наслідків і не породжують права на формування податкового кредиту по даним операціям.

Згідно з приписами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При чому, відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на час укладення та виконання вказаних правочинів, контрагенти позивача - ТОВ «Будмонтажтехнології», ТОВ «Комфорт Сервіс Крим», ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ТМС-Монтаж»мали усі необхідні для здійснення господарських операцій підтверджуючі документи та обсяг відповідних повноважень. Посилання на неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів також не може бути належним обґрунтуванням для висновку про порушення позивачем порядку нарахування податкового кредиту.

Отже, на підставі досліджених судом доказів, з урахуванням приписів ст.72 КАС України щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення, зокрема щодо твердження стосовно відсутності права на податковий кредит, суди обґрунтовано дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак

Судді: ___________________ О.В. Вербицька

___________________ О.В. Муравйов

Попередній документ
27617702
Наступний документ
27617704
Інформація про рішення:
№ рішення: 27617703
№ справи: 2а-12671/09/5/0170
Дата рішення: 06.11.2012
Дата публікації: 26.11.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: