"07" листопада 2012 р. м. Київ К-22844/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року
у справі № 2а-42020/09/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ХІС»
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова
про скасування рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ХІС»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова (далі -відповідач) про скасування рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 17 червня 2008 року № 0006292301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1360,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року позов задоволено. Скасовано рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0006292301 від 17 червня 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1360,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ фірми «ХІС»судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПА у Вінницькій області була проведена перевірка щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а саме: господарської одиниці -залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 49, та належить суб'єкту підприємницької діяльності -Вінницькій філії ТОВ фірми «ХІС», за результатами якої складений акт №023209612303 від 26 травня 2008 року (зареєстрований у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 03 червня 2008 року).
За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у здійсненні позивачем розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу через реєстратори розрахункових операцій -4 гральних автоматів, які незареєстровані, неопломбовані та непереведені у фіскальний режим роботи.
17 червня 2008 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0006292301, яким на підставі пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ТОВ фірми «ХІС»штрафні (фінансові) санкції у сумі 1360,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на момент проведення перевірки не було розроблених запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, у зв'язку з чим у позивача була відсутня можливість фіскалізації гральних автоматів, які ним використовувались.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до абзацу 1 статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Пунктом 6 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було реєстратора розрахункових операцій, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.
Зазначений факт виключає висновок про вчинення правопорушення суб'єктом господарювання, у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визначилися з відсутністю правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, оскільки перевірка господарської одиниці, яка належить позивачу, була здійснена 26 травня 2008 року.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про безпідставність застосування до ТОВ фірми «ХІС»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1360,00 грн. спірним рішенням.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна