"13" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/64323/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року
у справі №2а/1770/1645/2011
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (надалі -СПД ФО ОСОБА_1)
до Державної податкової інспекції у м.Рівне (надалі -ДПІ у м.Рівне)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне від 22.11.2010р. №0002961742/1.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2011р., позовні вимоги задоволено.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу СПД ФО ОСОБА_1 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанцій і прийняття у справі нового рішення про відмову у позові.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведена планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства СПД ФО ОСОБА_1 за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р., про що складено акт №173/НОМЕР_1/17-119 від 31.08.2010р.
В згаданому акту, на думку податкового органу, зокрема, встановлено порушення ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян». Відповідно до п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9, п.п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», абз. б п.1 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»донараховано позивачеві податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю за ІІІ-IV квартали 2007р. в сумі 40481,40грн. (269876х15%), за ІІІ-IV квартали 2008р. - в сумі 13369,50грн. (89130х15%), за 2009р. - в сумі 59718,23грн. (398121,5х15%), а всього за перевірений період СПД ФО ОСОБА_1 донараховано - 113569,13грн.
За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002961742/0 від 13.09.2010р., яким позивачеві визначено суму зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності»в сумі 113569,13грн.
В порядку апеляційного узгодження вказаного зобов'язання, скарга суб'єкта господарювання залишена без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2010р. №0002961742/1, яким сума зобов'язання залишена без змін.
Так, під час перевірки податковий орган дійшов висновку, що позивач у перевіреному періоді отримав дохід від видів діяльності, які не були зазначені в свідоцтві платника єдиного податку та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: від оптової торгівлі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі поданої до ДПІ у м. Рівне заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, СПД ФО ОСОБА_1 отримав наступні свідоцтва про сплату єдиного податку: НОМЕР_2 від 12.06.2007р. за видом діяльності «заготівля, переробка та реалізація готової продукції дикорослих плодів, ягід, грибів, лікарсько-технічної сировини тощо», терміном дії свідоцтва на 2007р.; НОМЕР_3 від 01.07.2008р. за видом діяльності «заготівля, переробка та реалізація готової продукції дикорослих плодів, ягід, грибів, лікарсько-технічної сировини тощо», терміном дії свідоцтва на 2008р.; НОМЕР_4 від 01.04.2009р. за видом діяльності «оброблення деревини та виготовлення виробів з деревини (крім столярних і лісозаготівлі), збір, переробка та реалізація дикорослих плодів, грибів та лікарсько-технічної сировини», терміном дії свідоцтва на 2009р.
Відповідно до рішення Рівненської міської ради №418 від 21.12.2006р., з 01.01.2007р. для виду підприємницької діяльності «заготівля, переробка та реалізація готової продукції дикорослих плодів, ягід, грибів, лікарсько-технічної сировини тощо»встановлено ставку єдиного податку 150 грн. на місяць.
В ході судового розгляду справи встановлено, що згідно даних обліку в III-IV кварталах 2007р.-2009р. позивач займався заготівлею ягід чорниці та оптовою торгівлею ягодами; у I-II кварталах 2010р. - здійснював оброблення деревини та виготовлення виробів з дерева (крім столярних та лісозаготівлі). В періоді ІІІ-ІV квартал 2007р., III-ІV квартал 2008р., ІІ-ІV квартал 2009р., І-ІІ квартал 2010р. діяльність здійснював на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку. В періоді І-ІІ квартал 2008р. та в І кварталі 2009р. підприємницьку діяльність не здійснював, декларації про одержані доходи подані з нульовими доходами.
З матеріалів справи вбачається, що сума обсягу виручки за ІІІ-ІV квартал 2007р. становить 350964,00грн., за III-ІV квартал 2008р. - 180730,00грн., ІІ-ІV квартал 2009р. - 429929,00грн., за І-ІІ квартал 2010р. - 15000,00грн. Виручку від реалізації товарів визначено на підставі поданих при перевірці даних про рух коштів на розрахунковому рахунку в установі банку та книги обліку доходів та витрат.
Отже, судом встановлено, що позивач здійснював закупівлю ягід чорниці та бузини у інших суб'єктів господарювання, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні накладними про відпуск товару та квитанціями про оплату. В подальшому за договором №84 від 27.06.2008р., позивач реалізовував ягоди чорниці та бузини ВАТ «Рівнехолод», що також підтверджується відповідними накладними.
При цьому, сторони не заперечують, що позивачем єдиний податок в період з ІІІ кварталу 2007р. по II квартал 2010р. сплачено в повному обсязі та своєчасно.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності або фізичною особою, яка сплачує ринковий збір обумовлений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Відповідно до п.9.12.1 ст. 9 вказаного Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. При цьому, згідно п.9.12.2 зазначеного Закону, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Положеннями ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності. Разом з тим, коли фізична особа -суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Види господарської діяльності, які унеможливлюють перебування суб'єкта підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, прямо передбачені преамбулою та ст. 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Зокрема, не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти; які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів; які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»№1775 від 01.06.2000р.; які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами; довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи.
Проте, під час судового розгляду справи не встановлено здійснення позивачем будь-якого з вищевказаних видів діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Слід також зазначити, що позивач звертався до Головного управління статистики у Рівненській області з проханням роз'яснити, до якого КВЕДу (згідно класифікатора Держкомстату) належить вид діяльності «заготівля, переробка та реалізація готової продукції дикорослих плодів, ягід, грибів лікарсько-технічної сировини тощо». Відповідно до отриманої відповіді, Головного управління статистики у Рівненській області за вих. №02-2-05/233 від 04.04.2011р., згідно Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД, ДК 009:2005) діяльність заготівля дикорослих плодів, ягід, грибів, лікарсько-технічної сировини тощо, відноситься до розділу «Оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі», оскільки цей розділ включає оптову торгівлю перепродаж (продаж без перероблення) нових або уживаних товарів роздрібним торговцям, підприємствам та організаціям або іншим оптовикам, яка здійснюється оптовими торговцями, оптовими фірмами зі збуту промислових товарів, оптовими базами, власниками складів, експортерами, імпортерами, кооперативними організаціями, які займаються заготівлею та збутом сільськогосподарської продукції, іншими заготівельними організаціями тощо. Посередників оптової торгівлі класифікують у групі 51.1. Що стосується переробки вказаної продукції, то її слід віднести до харчової промисловості
За таких обставин, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що ДПІ у м.Рівне не доведено здійснення позивачем діяльності, яка не відповідає видам діяльності зазначеним у свідоцтві про сплату єдиного податку.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне -залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов