"13" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/62422/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011р.
у справі №2а-6505/10/1570
за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (надалі -КП «Теплопостачання міста Одеси»)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У червні 2010р. позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі №0000431610/0 від 11.06.2010р.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011р., позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі №0000431610/0 від 11.06.2010р.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку з питання правомірності включення податкових накладних, виписаних у попередніх звітних періодах до складу податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий та березень 2010 року та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий та березень 2010 року від 23.02.2010р. №9000439887, від 23.03.2010р. №9000794724 та від 02.04.2010р. №9000839374.
Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено, що в порушення вимог п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме, вказано, що підприємство своєчасно не скористалось правом декларування податкового кредиту, як то передбачено п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного Закону, що призвело до завищення податкового кредиту в лютому та березні 2010р., і стало підставою заниження суми ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ у розмірі 77464,97грн.
За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2010 року №0000431610/0, яким КП «Теплопостачання міста Одеси»визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 104930,33грн., у т.ч. за основним платежем - 77464,97грн. та штрафні (фінансові) санкції - 27465,36грн.
Щодо посилання відповідача на неправомірність врахування позивачем у складі податкового кредиту за за січень, лютий та березень 2010р. податкових накладних, виписаних на підставі господарських операцій, здійснених у минулих періодах, судова колегія касаційної інстанції зазначає наступне.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця в двох примірниках, один з яких (оригінал) надається покупцю, а копія залишається у продавця.
Стосовно твердження відповідача про те, що позивач не скористався своїм правом на податковий кредит за податковими накладними по першій події (сплата продавцю вартості товарів, послуг), а отже, не має права на включення сум ПДВ до податкового кредиту у наступному періоді, суд визнав такі твердження безпідставними. Як випливає зі змісту ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», вказана норма передбачає право, а не обов'язок платника податку звернутись до податкового органу за місцем своєї реєстрації у разі відмови постачальника товарів (робіт, послуг) у наданні податкової накладної, або порядку її заповнення.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що підприємство має право відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно дати отримання таких податкових накладних від своїх контрагентів.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі -залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов