"13" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/42764/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бериславського районного центру зайнятості
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011 року
у справі №2а-3232/08/2170
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кам'янський»(надалі -ВАТ «Кам'янський»)
до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області та Бериславського районного центру зайнятості (надалі -ДПІ у Бериславському районі, Бериславський РЦЗ)
про зобов'язання списати безнадійну заборгованість та визнання дій незаконними, -
встановив:
У квітні 2008р. позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з адміністративним позовом, з урахуванням уточнень, в якому поставлено питання про зобов'язання відповідачів списати з ВАТ «Кам'янський»безнадійний податковий борг по внескам до Фонду соціального страхування на випадок безробіття у сумі 39967,37грн. та визнати незаконними дії Фонду соціального страхування щодо нарахування пені в розмірі 11384,34грн.
В подальшому, ухвалою господарського суду Херсонської області від 19 серпня 2009р. справу було передано до Херсонського окружного адміністративного суду за предметною підсудністю.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Бериславського РЦЗ по нарахуванню ВАТ «Кам'янський»пені в сумі 11384,34грн. Провадження у справі в частині зобов'язання ДПІ у Бериславському районі списати з ВАТ «Кам'янський»безнадійний податковий борг по внескам до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 31292,79грн. закрито; в задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій Бериславський РЦЗ звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування судами норм процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду мають керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду - центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості та їх заступники.
З матеріалів справи вбачається, що пеня в сумі 11384,34грн. нараховувалась Бериславським РЦЗ позивачеві, починаючи з 2003р., на суму заборгованості ВАТ «Кам'янський»по внескам до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття, яка залишилась не списаною за рішенням господарського суду Херсонської області від 23.06.2003р.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, рішенням господарського суду Херсонської області по справі №7/178-ПН від 23.06.2003р., яке набрало законної сили, ДПІ у Бериславському районі зобов'язано списати з ВАТ «Кам'янський»безнадійний податковий борг по внескам до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття на суму 75350,01грн. та пеню в сумі 3151,76грн., а всього - 78501,77грн.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, зазначеним рішенням господарського суду Херсонської області встановлено, що вищевказана заборгованість виникла у позивача станом на 01.10.2002р.
27.10.2003р. позивач звернувся до Бериславського РЦЗ із листом за вих.№391, в якому просив списати безнадійний податковий борг зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття на підставі висновку торгово-промислової палати України від 27.08.2003р. за №11486/05-4 про наявність форс-мажорних обставин станом на 15.04.2003р. та 08.08.2003р.
Рішенням ДПІ у Бериславському районі Херсонської області за №3813/24 від 12.11.2003р. списаний податковий борг позивача по страховим внескам до Фонду станом на 08.08.2003р. в сумі 612350,81грн.
В подальшому, 19.05.2004р. рішення податкового органу про списання від 12.11.2003р. було скасовано ДПІ у Бериславському районі Херсонської області та прийнято нове рішення про списання боргу позивача по страховим внескам до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття станом на 08.08.2003р. в сумі 60124,65грн., у т.ч. 1925,60грн. пені.
З матеріалів справи вбачається, що в рішенні від 19.05.2004р. про списання боргу позивача по страховим внескам, податковий орган посилається на п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та висновок про форс-мажорні обставини, встановлені торгово-промисловою палатою України від 27.08.2003р. №11486/05-4, а також довідку Бериславського РЦЗ №177 від 26.04.2004р.
При цьому, згідно довідки Бериславського РЦЗ про наявність безнадійного податкового боргу №177/2 від 26.04.2004р., безнадійний борг позивача по внескам до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття, який виник станом на 01.07.2003р., становить 60124,65 грн., в т.ч. пеня - 1925,60грн.
Отже, за період з 01.10.2002р. по 01.07.2003р. заборгованість позивача по внескам до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття зросла на 12915,67грн.
Приймаючи до уваги, що рішення ДПІ у Бериславському районі про списання безнадійного податкового боргу від 19.05.2004р. ґрунтується на висновку торгово-промислової палати України від 27.08.2003р. №11486/05-4 про наявність форс-мажорних обставин у 2003р., а також враховуючи звернення позивача від 27.10.2003р. до Бериславського РЦЗ із заявою про списання заборгованості по внескам до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття внаслідок форс-мажорних обставин у 2003р., вказаним рішенням списаний борг позивача по внескам до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття, що виник станом на 01.07.2003р., у т.ч. і борг, що виник з 01.10.2002р. в сумі 12915,67грн.
Таким чином, є обґрунтованим твердження позивача про те, що за рішенням господарського суду Херсонської області від 23.06.2003р. залишився не списаним борг позивача по внескам до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття, що виник на 01.10.2002р. в сумі 31 292,79грн.
Проте, оскільки борг позивача по внескам до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття, що виник станом на 01.10.2002р., вже вирішені вищезазначеним рішенням господарського суду Херсонської області від 23.06.2003р., а тому провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Бериславському районі списати податковий борг по внескам до Фонду соціального страхування на випадок безробіття в сумі 31292,79грн. підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст. 157 КАС України.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» віднесені до загальнодержавних обов'язкових платежів. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Бериславський РЦЗ віднесений до робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції на час правовідносин, є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи, зокрема, і внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 18.2 статті 18 зазначеного Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»обумовлено випадки та критерії визнання податкового боргу платників податків безнадійним та надано право органам державної податкової служби здійснювати списання такого боргу за зверненням платника податків.
Крім того, відповідно до п.1.5 ДПА України від 14.03.2001р. №103 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків», органами, уповноваженими здійснювати процедуру списання безнадійного податкового боргу, є виключно податкові органи.
Виходячи з вищевикладеного, обов'язок по списанню безнадійної заборгованості по внесками до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття може бути покладено виключно на податкові органи, а тому підстави для покладення на Бериславський РЦЗ обов'язку по списанню безнадійного боргу позивача по внескам до Фонду соціального страхування України на випадок безробіття відсутні, і позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Бериславського районного центру зайнятості - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов