"13" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/81169/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011р.
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011р.
у справі №0670/4008/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон ліфт Сервіс» (надалі -ТОВ «Еталон ліфт Сервіс»)
до Державної податкової інспекції у м.Житомирі (надалі -ДПІ у м.Житомирі)
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Житомирі від 15.11.2010р. №0001352304/0, №0001342304/0 та від 06.04.2011р. №0000272304.
Ухвалою суду першої інстанції позовну заяву в частині оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Житомирі від 15.11.2010р. №0001352304/0, №0001342304/0 залишено без розгляду з підстав пропуску звернення до суду.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011р., позов було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі від 06.04.2011р. №0000272304.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що 27.09.2010р. ТОВ «Еталон ліфт Сервіс»подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість (надалі -ПДВ) у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2009р., а також розрахунок суми бюджетного відшкодування суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за січень 2009р. в розмірі 298333грн.
Так, відповідно до вказаного розрахунку, залишок від'ємного значення попереднього періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 303000грн., частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товару у попередніх періодах становить 298333грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню визначена -298333грн. Залишок від'ємного значення попереднього періоду за даними платника податку складається з сум, які виникли у грудні 2007р. -89720грн., та червень 2008р. -213280грн.
Позивачем подано до ДПІ у м.Житомирі податкову декларацію з ПДВ за грудень 2007р., якою визначено зобов'язання у вказаному періоді -нуль, податковий кредит - 303000грн. а також від'ємне значення ПДВ - 303000грн.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 12.12.2007р. між ТОВ «Еталон ліфт Сервіс»та ТОВ «Екоресурси»було укладено договір купівлі-продажу приміщення за ціною 1818000грн., який посвідчено нотаріально та внесено до Єдиного державного реєстру правочинів. Розрахунки між сторонами договору проведено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями та актом про відсутність матеріальних претензій.
Так, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Еталон ліфт Сервіс»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів по уточнюючому розрахунку до декларації за грудень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення за листопад 2010р. про що складено акт від 23.03.2011р. №1309/23-2/35545931.
Висновками перевірки вказано на порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». А саме, вказано, на завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за грудень 2010р. в розмірі 46967грн., а також зазначено, що заявлена сума відшкодування буде підтверджена після надходження матеріалів щодо основних постачальників позивача.
Крім того, 06.04.2011р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272304, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 46967грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 18788грн.
Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції на час правовідносин, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеної норми Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що позивач здійснив імпортну операцію щодо поставки товару (ліфти з електричним керуванням) за угодою із нерезидентом РУП завод «Могмльовліфтмаш». При цьому, під час ввезення вказаного товару на митну територію України позивачем сплачено митним органам ПДВ в сумі 92446грн., що підтверджено митними деклараціями та включено зазначену суму до складу податкового кредиту за листопад 2010р.
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірності прийнятого рішення, оскільки підтвердженням сплати вказаної суми ПДВ є вантажна митна декларація.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі -залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов