Головуючий у 1-й інстанції: Невмержицький С.С.
Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.
іменем України
"25" червня 2012 р. Справа № 2а-18/11
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Кузьменко Л.В.
суддів: Зарудяної Л.О.
Пасічник С.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "01" лютого 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Овруцької районної державної адміністрації Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 01 лютого 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області прийняти документи та поставити ОСОБА_4 на чергу для отримання компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_2 вартістю 62609,00 грн.
В задоволенні позовних вимог до Овруцької райдержадміністрації відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач проживаючи в м. Києві отримала у спадщину домоволодіння АДРЕСА_2 після смерті батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями паспорту, свідоцтва про право на спадщину за законом, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.02.2009 року за №21832207.
Статтею 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про подальше проживання на цій території чи відселення.
Відповідно до ст.35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до ст.4 цього Закону включає грошову компенсацію у повному розмірі за цінами, становленими на момент звернення щодо неї, громадянам, які не проживали на територіях радіоактивно забруднення, але одержали у спадщину майно, яке не може бути перевезено із зазначених територій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не проживала не територіях радіоактивного забруднення, а у спадщину отримала майно, яке знаходиться на території радіоктивного забруднення, тому здала свій будинок 14.12.2010 року на баланс виконкому Покалівської сільської ради Овруцького району Житомирської області для отримання компенсації.
Разом з тим, при зверненні позивача до відповідачів з проханням поставити її на чергу для отримання компенсації, ОСОБА_4 було відмовлено. Відмовляючи позивачеві у постановці на чергу осіб для отримання грошової компенсації, відповідач у такий спосіб усупереч положенням пункту 6 частини першої ст.35 Закону та положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №755, позбавив ОСОБА_4 права на компенсацію вартості домоволодіння, переданого на баланс органу місцевого самоврядування.
Згідно з наведеною вище нормою (п.6 частини другої ст.35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") у редакції, що діяла на час існування спірних відносин та звернення позивача до суду з цим позовом, компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до ст.4 цього Закону майно включає: грошову компенсацію у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, громадянам, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення одержали у спадщину майно (жилі, дачні, садові будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яке не може бути перевезено із зазначених територій. Наступне скасування цієї норми не може бути підставою для відмови в позові, оскільки зміни, внесені підпунктом 6 пункту 28 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі Закон №107-VI ) до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (зокрема виключення пункту 6 частини першої ст.35), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), право позивача на отримання передбаченої цією нормою з урахуванням відповідних положень ст.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" компенсацію на момент прийняття Закону №107-VI не було реалізовано.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 197,198,200,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "01" лютого 2011 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кузьменко
судді: Л.О. Зарудяна С.С. Пасічник
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,01001
3- відповідачу Овруцька районна державна адміністрація вул. Радянська, 31,м.Овруч,Житомирська область,11106 Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області вул. Леніна,17,м. Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11106