Копія
21 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/8651/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Воловика С.В.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2a-1870/8651/12
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія"
до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України
про скасування постанови,-
Відкрите акціонерне товариство "Федеральна пасажирська компанія" (далі по тексту - позивач, ВАТ "Федеральна пасажирська компанія") звернулася до суду з адміністративним позовом до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі по тексту -відповідач), в якому просить суд:
- скасувати постанову №174 від 29.08.2012 року про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про накладення на ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" штрафу в розмірі 8500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" не має статусу перевізника в розумінні Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", відповідно не може нести відповідальність за правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень. Крім того, позивач наполягав на тому, що відповідно до статті 38 Угоди про міжнародне пасажирське сполучення, стороною якого виступає Україна, перевізник не має права контролювати дотримання пасажирами паспортних правил, встановлених при проїзді залізничним транспортом в міжнародному сполученні.
Таким чином, позивач приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Представником відповідача надане заперечення, в якому проти позову заперечує повністю, вважає постанову №174 від 29.08.2012 р. про накладення штрафу в розмірі 8500,00 грн. прийнятою у повній відповідності з чинним законодавством України та обставинам справи (а.с.46-52) та заяву про розгляд справи без участі представника (а.с.67).
Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16.08.2012 року о 19 год. 50 хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу №22 сполученням "Київ-Москва" у вагоні №7 прикордонним нарядом було виявлено громадянку України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на паспортний контроль було пред'явлено свідоцтво про народження громадянина України, тобто у даного громадянина були відсутні документи, необхідні для перетину державного кордону України.
29.08.2012 р. відповідачем складено постанову №174 про правопорушення, пов'язане із здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень та накладено штраф у розмірі 8500 грн. на ВАТ "Федеральна пасажирська компанія"(а.с.12-13).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 22-1 Закону України "Про залізничний транспорт" під час перевезення у міжнародному залізничному сполученні пасажир зобов'язаний мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'явити їх перевізникові на його вимогу. Перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, крім обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи.
Згідно зі ст. 1 Угоди між Урядом Російської Федерації та Урядом України про безвізові поїздки громадян Російської Федерації та України від 16.01.1997 р., громадяни держави однієї сторони можуть в'їжджати, виїжджати та пересуватися територією держави іншої сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, що діють в цій державі, по документах, що посвідчують особу і підтверджують громадянство, зазначених у додатках 1 та 2 до цієї Угоди.
Відповідно до п. 3 додатку 1 Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16 січня 1997 року (Угоду затверджено Постановою КМ №1034 (1034-2007-п) від 08.08.2007р.) документом громадянина України для в'їзду, виїзду, перебування і пересування територією Російської Федерації для дітей віком до 16 років (за умови виїзду у супроводі батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або осіб, уповноважених на це батьками (усиновлювачами), опікунами, піклувальниками) є свідоцтво про народження.
Згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення. Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.
Матеріалами справи підтверджено, що 16.08.2012 р. о 19 год. 50 хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу №22 сполученням "Київ - Москва" у вагоні №7 прикордонним нарядом виявлено громадянку України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у якої під час проходження паспортного контролю були відсутні документи на право перетину державного кордону, а саме: паспорт громадянина України особи, яка досягла 16-річного віку.
В порушення вимог Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", залізниця не виконала обов'язку щодо перевірки перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявності у пасажира - громадянки України ОСОБА_1, документів, необхідних для в'їзду до держави прямування.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на неможливість застосування вимог Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", враховуючи наступне.
У відповідності до преамбули Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.
Зазначений Закон прийнятий на підставі міжнародно-правових актів, а саме: Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.
Стаття 7 ("Прикордонні заходи") Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми передбачає наступне: без шкоди для міжнародних зобов'язань стосовно вільного пересування осіб Сторони будуть посилювати, наскільки це можливо, такий прикордонний контроль, який може бути необхідним для запобігання й виявлення торгівлі людьми; кожна Сторона вживає законодавчих або інших відповідних заходів для запобігання, наскільки це можливо, використанню транспортних засобів, які експлуатуються комерційними перевізниками, для вчинення правопорушень, визначених згідно із цією Конвенцією; де це доцільно й без шкоди для відповідних міжнародних конвенцій такі заходи включають запровадження обов'язку комерційних перевізників, зокрема будь-якої транспортної компанії або власника чи оператора будь-якого транспортного засобу, упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, які вимагаються для в'їзду до приймаючої держави; кожна Сторона вживає необхідних заходів згідно зі своїм внутрішнім законодавством для забезпечення санкцій у випадках порушення обов'язку, викладеного в пункті 3 цієї статті; кожна Сторона вживає таких законодавчих або інших заходів, які можуть бути необхідними згідно з внутрішнім законодавством Сторони для відмови у в'їзді або анулюванні віз особам, причетним до здійснення правопорушень, визначених згідно із цією Конвенцією.
За таких обставин, будь-яка транспортна компанія зобов'язана упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, необхідні для в'їзду до приймаючої держави.
Аналогічна норма передбачена статтею 11 ("Заходи прикордонного контролю") Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та статтею 11 Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.
Отже, вказані норми передбачають, що відповідальність перевізника не обмежується національними ліцензіями, не залежить від країни, по території якій здійснюється перевезення. Крім того, комерційний перевізник, у тому числі будь-яка транспортна компанія або власник чи водій будь-якого транспортного засобу, де це потрібно і без шкоди для відповідних міжнародних конвенцій, зобов'язаний упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, необхідні для в'їзду до приймаючої держави.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України постанови №174 від 29.08.2012 р. про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про накладення на ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" штрафу в сумі 8500,00 грн., а тому позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови -відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) С.В. Воловик
З оригіналом згідно
Суддя С.В. Воловик