копія
06 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/7110/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач в серпні 2012 року звернувся до суду з позовом, який його представники підтримали в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що Державною податковою інспекцією у м.Сумах за результатами невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Союз Плюс» з питань достовірності визначення податкового кредиту за березень 2008 року, березень та квітень 2010 року складений акт від 03.04.2012 року № 94/15-319/31931103. На підставі акту 24.04.2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003341503/7292, яким збільшено позивачеві грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 908944 грн. і нараховані штрафні санкції в розмірі 227236,00 грн. та №0003361503/7296, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 4514,0 грн.
За результатами розгляду первинної скарги, Державною податковою службою у Сумській області 26.06.2012 року було прийнято рішення, відповідно до якого сума грошового зобов'язання, визначена в податковому повідомленні-рішенні № 0003341503/7292 збільшена на суму 4514,00 грн. за основним платежем та 1128,5 грн. по штрафних санкціях, а податкове повідомлення-рішення №0003361503/7296 скасоване.
27.06.2012 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0005411503/33288, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4514,00 грн. за основним платежем та 1128,5 грн. по штрафних санкціях.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення № 0003341503/7292 від 24.04.2012 року та № 0005411503/33288 від 27.06.2012 року протиправними та просить скасувати, зазначаючи наступне.
Так, з акту перевірки вбачається, що за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності за березень 2008 року з податку на додану вартість по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України згідно звірки 30.07.2010 року встановлено, що позивач в декларації за березень 2008 року включив до складу податкового кредиту суму ПДВ по контрагенту ПП «Метснаб». При цьому зазначено, що за результатами невиїзної документальної перевірки ПП «Метснаб» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.12.2007 року по 30.06.2008 року встановлені порушення , що призвели до визнання угод, укладених між ПП «Метснаб» та його покупцями і постачальниками нікчемними.
Проте, такі висновки не відповідають дійсності, оскільки судовими рішеннями встановлено, що договори укладені ПП «Метснаб» з контрагентами є дійсними, а поставки товару доведеними. Також постановою від 12.02.2009 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно директора ПП «Метснаб» за ознаками злочину, передбаченого ст.212 КК України.
Крім того, відповідно до розділу 3 акту перевірки, за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності за березень 2010 року з податку на додану вартість по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України згідно звірки 06.06.2011 року встановлено, що позивач в декларації за березень 2010 року включило до складу податкового кредиту суму ПДВ по контрагенту ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп», в той час як останнім до складу податкових зобов'язань включено суму 0 грн. по контрагенту ТОВ «Метал - Союз Плюс».
Аналогічні висновки зроблені за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності за квітень 2010 року з податку на додану вартість по ТОВ «Борисфен- Мет» та ТОВ «Метал-Стандарт». Однак, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. При цьому на перевірку позивачем надавались копії усіх необхідних документів, що підтверджують право на формування податкового кредиту, зокрема, копії договорів, рахунків-фактур, платіжних документів, видаткових та податкових накладних.
Представник відповідача в останнє судове засідання не з'явився, надаючи раніше пояснення, проти позову заперечив та зазначив, що в ході перевірки позивача було встановлено завищення ним суми податкового кредиту за березень 2010 року на суму 208076,42 грн., за квітень 2010 року на суму 705380,89 грн. Керівнику підприємства було направлено лист про надання пояснень та документальних підтверджень даних, задекларованих у звітності з податку на додану вартість за вересень 2008 року-листопад 2011 року, однак, документи надані не в повному обсязі.
В ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що контрагент позивача ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп»не включив до складу податкових зобов'язань 254609,75 грн. ПДВ, по господарських операціях з позивачем. Крім того, на письмовий запит податкового органу від 18.01.2012 року підприємством надано лише не завірені ксерокопії податкових накладних, договорів поставки, зведених накладних, платіжних доручень, та не надані товарно-транспортні накладні та інші докази, які б підтверджували реальність виконання господарських договорів. Тому позивач не мав права на включення вказаної суми до складу податкового кредиту.
З таких же підстав позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту 705380,89 грн. по контрагентам ТОВ «Борисфен-Мет» та ТОВ «Метал-Стандарт» в квітні 2010 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Сумах за результатами невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Метал-Союз Плюс» з питань достовірності визначення податкового кредиту за березень 2008 року, березень та квітень 2010 року складений акт від 03.04.2012 року № 94/15-319/31931103 ( а.с. 6-11). На підставі акту 24.04.2012 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003341503/7292, яким збільшено позивачеві грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 908944 грн. і нараховані штрафні санкції в розмірі 227236,00 грн. та №0003361503/7296, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 4514,0 грн.( а.с.58, 60).
За результатами розгляду первинної скарги, Державною податковою службою у Сумській області 26.06.2012 року було прийнято рішення, відповідно до якого сума грошового зобов'язання, визначена в податковому повідомленні-рішенні № 0003341503/7292 збільшена на суму 4514,00 грн. за основним платежем та 1128,5 грн. по штрафних санкціях, а податкове повідомлення-рішення №0003361503/7296 скасоване (а.с. 28-29).
27.06.2012 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0005411503/33288, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4514,00 грн. за основним платежем та 1128,5 грн. по штрафних санкціях. (а.с.248).
Висновок про завищення податкового кредиту за березень 2010 року та квітень 2010 року, податковим органом зроблений на підставі тих обставин, що контрагентами позивача ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп», ТОВ «Борисфен-Мет», ТОВ «Метал-Стандарт» не задекларовані податкові зобов'язання по господарських операціях з позивачем суми з податку на додану вартість, які він включив до складу податкового кредиту, а також не підтвердження позивачем первинними документами бухгалтерського обліку реальності господарських операцій з позивачем, оскільки на запит податкового органу ним були надані лише ксерокопії податкових накладних, договорів поставки, зведених накладних, платіжних доручень, котрі належним чином не завірені, та взагалі не надавались документи на підтвердження транспортування товару.
Суд частково погоджується з таким висновком податкового органу з огляду на таке.
Так, відповідно до ч.3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно ч.І ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Тобто, діючим законодавством закріплено обов'язок власника або уповноваженої особи підприємства належним чином вести та зберігати документи бухгалтерського обліку, в тому числі з метою отримання податкових пільг у вигляді податкового кредиту.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, а саме: первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Суд погоджується з думкою податкового органу, що незавірені належним чином ( засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою підприємства) ксерокопії документів бухгалтерського обліку не можуть вважатись офіційним документом і бути об'єктом дослідження, відповідно не є документами, що підтверджують право позивача на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.
Таким чином, податковий орган в ході проведення перевірки на підставі наданих позивачем документів, правомірно дійшов висновку, що в порушення п.1.7, ст.1, п.п. 7.2.3 п.7.2 , п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7, п.10.2 с.10 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач безпідставно відніс суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за березень, квітень 2010 року по господарських операціях з ПП «ВКФ «Ост Юкрейн Метал Груп», ТОВ «Борисфен-Мет», ТОВ «Метал-Стандарт», а тому податкові повідомлення рішення прийняті обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, суд вважає, що висновок ДПІ у м.Сумах про безпідставність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту через недекларування контрагентами податкових зобов'язань з податку на додану вартість у відповідних періодах, не ґрунтується на нормах закону, оскільки, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Проте, спростування такого висновку лише зменшує обсяг правопорушення, допущеного позивачем та не впливає на суть оспорюваних податкових повідомлень-рішень з підстав, наведених вище.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Союз Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постнови складений 12 листопада 2012 року.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М.Опімах