15 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6319/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Серги С.М.,
при секретарі - Лайко О.В.,
за участю:
представників позивача - Білоус С.В., Андрейченко І.Ю., Приходько Я.П.,
представників відповідача -Вербицької І.Г., Михайлової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузит" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
04 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лузит" (далі- позивач, ТОВ "Лузит") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі- відповідач, ДПІ у м.Полтаві) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006791502 від 16.06.2012.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність донахування ДПІ у м.Полтаві суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки підприємством помилково зазначено у декларації податку на прибуток за 2010 рік балансову вартість залишків у розмірі 181842 грн. Зазначав, що у зв'язку з цим 07.10.2011 ТОВ "Лузит" надано уточнюючу декларацію з податку на прибуток та додаток К 1/1 за 2010 рік. Крім того, вказував, що за наслідками адміністративного оскарження проведено повторну перевірку, якою виявлено неможливість зробити висновок щодо правильності відображення запасів в додатку до декларації з податку на прибуток К1/1 за 1 квартал 2011 року.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію правильністю донарахування податку на додану вартість у розмірі 36625,20 грн, оскільки ТОВ "Лузит" не проведено збільшення суми податкових зобов'язань при визнанні умовного продажу товарних залишків та основних фондів після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що є порушенням пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що у період з 23.03.2012 по 30.03.2012 ДПІ у м.Полтаві проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Лузит" з питання повноти визначення податкових зобов'язань при визнанні умовного продажу залишків ТМЦ та основних фондів після анулювання реєстрації платником ПДВ за період з 01.05.2011 по 31.05.2011.
Перевірку здійснено відповідно до наказу від 12.03.2012 № 94 з посиланням на підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складений акт № 584/15-2 від 05.04.2012, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України щодо не проведення збільшення суми податкових зобов'язань при визнанні умовного продажу товарних залишків та основних фондів після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
На підставі акту перевірки № 584/15-2 від 05.04.2012 ДПІ у м.Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0006791502 від 13.06.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36626,2 грн, в тому числі 36625,2 грн - за основним платежем, 1 грн- за штрафними (фінансовими) санкціями.
За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДПС у Полтавській області № 2047/10/10-215 від 03.08.2012 скаргу ТОВ "Лузит" залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням встановленого строку її подання.
Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
Позивачем оспорюється порядок проведення перевірки з посиланням на неотримання повідомлення про дату її початку та місця проведення, наказу про перевірку, проте суд вважає цю позицію необґрунтованою, оскільки матеріалами справи підтверджено направлення відповідачем цих документів на адресу ТОВ "Лузит" та повернення конверту з причин відсутності адресата (а.с. 67-71 Т.1).
Крім того, представниками ТОВ "Лузит" вказувалося на відсутність підстав для перевірки, передбачених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України - ненадання пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що на запит ДПІ у м. Полтаві (а.с. 73 Т.1) позивачем надано відповідь (а.с. 72 Т.1) без долучення відповідних документів, а тому суд вважає, що відповідачем дотримано приписи пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Пунктом 184.7 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Судом встановлено, що ТОВ "Лузит" зареєстрований як платник податку на додану вартість з 16.04.1998. Згідно з рішенням ДПІ у м.Полтаві № 122 від 30.05.2011 позивачу анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.
У поданій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року умовний продаж на залишки ТМЦ позивачем не визнано, що не заперечується представниками сторін.
Відповідач при донарахуванні податкового зобов'язання з податку на додану вартість виходив з даних, які визначені ТОВ "Лузит" у додатку К1/1 до декларації з податку на прибутку за 1 квартал 2011 року, згідно з якими підприємство мало залишки ТМЦ балансовою вартістю 183126 грн (а.с. 23-24). На підставі зазначеної задекларованої суми ДПІ у м.Полтаві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36625,2 грн (20%).
При цьому, відповідно до акту перевірки (а.с.10) висновки ревізора ґрунтувалися виключно на результатах дослідження декларацій з податку на додану вартість за травень 2011 року та декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.
В ході судового розгляду представники позивача наполягали на невірному обчисленні ревізором податку на додану вартість, вмотивовуючи свою позицію відсутністю залишків ТМЦ у незавершеному будівництві та помилковому зазначенні про розмір їх балансової вартості у сумі 183842 грн в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.
При дослідженні змісту долучених до матеріалів справи документів, судом встановлено, що згідно з поданими ТОВ "Лузит" деклараціями з податку на прибуток за 2010 рік, за 1 квартал 2011 року та додатку К1/1 до них підприємство мало залишки ТМЦ у розмірі 183126 грн (а.с. 18-19, 23-24).
У зв'язку із самостійним виявленням помилок позивачем 07.10.2011 надано до ДПІ у м.Полтаві пояснювальну записку (а.с. 72) та уточнюючу декларацію з податку на прибуток із додатком К1/1 за 2010 рік (а.с. 20-22), в якому балансова вартість матеріальних залишків вказана у сумі 1284,00 грн, що не заперечується представниками сторін.
Подання ТОВ "Лузит" уточнюючої декларації зумовлено коригуванням показників бухгалтерського обліку внаслідок помилковості бухгалтерських проводок за господарськими операціями, пов'язаними із залученням субпідрядника ТОВ ПУ "Технологічна комплектація та будівництво", якими виконані роботи на суму 218210,00 грн, в т.ч. ПДВ 36368,00 грн. На підтвердження своєї позиції представниками позивача надані відомості операцій по рахунках, акти виконаних робіт, довідки вартості виконаних робіт (а.с.102-141).
Під час дослідження змісту долучених до справи аналітичних довідок по рахунках, відомостей операцій по рахунках, витягів із головної книги (а.с. 102-123) у представників позивача були відсутні зауваження стосовно вірного проведення позивачем коригування даних бухгалтерського обліку.
В ході судового розгляду з пояснень представника відповідача - головного державного податкового ревізора-інспектора Михайлової Т.С., якою проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Лузит" з аналогічних питань, які вивчались за актом № 584/15-2 від 05.04.2012, та представників позивача встановлено, що протягом 1 кварталу 2011 року збільшення залишків товарно-матеріальних цінностей не відбувалось.
Крім того, судом враховані результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Лузит" з питання повноти визначення податкових зобов'язань при визнанні умовного продажу залишків ТМЦ та основних фондів після анулювання реєстрації платником ПДВ за період з 01.05.2011 по 31.05.2011, яка проведена на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, про що свідчать дані вступної частини довідки від 27.07.2012 № 2145/22-6/25167439 (а.с. 31 Т.1), лист (а.с. 28 Т.1).
За результатами позапланової виїзної перевірки складено довідку № 2145/22-6/25167439 від 27.07.2012, в якій визначено, що на підставі наданих підприємством документів та пояснень неможливо зробити висновки щодо правильності відображення запасів в додатку до декларацій з податку на прибуток К1/1 за 1 квартал 2011 року.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Враховуючи приписи вказаної правової норми, суд вважає, що позаплановою виїзною перевіркою (довідка № 2145/22-6/25167439 від 27.07.2012) не підтверджено висновки документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Лузит", які зафіксовані в акті перевірки № 584/15-2 від 05.04.2012.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, в ході судового розгляду ДПІ у м. Полтаві не надано суду достатніх доказів для підтвердження невиконання позивачем вимог пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України в частині не проведення збільшення суми податкових зобов'язань на суму 36625,20 грн при визнанні умовного продажу товарних залишків та основних фондів після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
У зв'язку з цим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № № 0006791502 від 16.06.2012.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
За приписами частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-V судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 366,25 грн, сплачені згідно з квитанцією від 03.11.2012.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузит" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0006791502 від 16 червня 2012 року визнати протиправним та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лузит" витрати у вигляді судового збору у розмірі 366 гривень 25 копійок, сплачені згідно з квитанцією від 03 листопада 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарг до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 20 листопада 2012 року.
Суддя С.М. Серга