15 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6274/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
при секретарі - Пехоті М.О.,
за участю:
представника позивача - Санжарівського В.М.
представника відповідача - Прокопчука О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Чутівське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення, -
03 жовтня 2012 року Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (Чутівське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем під час винесення спірного рішення не було взято до уваги, те що правовідносини, що виникли між ним та відповідачем унормовані ч. 14.1.41, ч. 14.1.134, ч. 14.1.234, ч. 14.1.235 ст. 14, ч. 209.6, ч. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України, а не п. 209.17 ст. 209 як на то посилається відповідач.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що у свідоцтві пpo реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства. Таким чином спеціальний режим оподаткування розповсюджується на ті дозволені види діяльності, які заявлені самим платником у поданій заяві та визначені свідоцтвом.
У поданій до Чутівського відділення Карлівської МДПІ заяві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість ПСП "Дружба" відсутній вид діяльності - Обробка, переробка та/або консервація платником податку на додану вартість продукції, одержаної в результаті провадження видів діяльності, передбачених цим переліком, за мови, що така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо платником податку (крім придбання її в інших осіб) тому і у свідоцтві № 100189706 про реєстрацію суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, не зазначено такий вид діяльності, отже на нього не поширюється спеціальний режим оподаткування.
Отже операції з продажу підприємством цукру описані в акті перевірки слід відображати в загальній декларації платника ПДВ.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба" зареєстровано 14.01.2000 Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області, перебуває на обліку у Чутівському відділенні Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби та зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість про що свідчить свідоцтво № 400189706.
В період з 26.03.2012 по 06.04.2012 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011.
За результатами перевірки складено акт від 13.04.2012 № 32/22/30652745, яким зокрема зафіксовано порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п.209.17 ст. 209 Податкового кодексу України податкової декларації з податку на додану вартість за результатами операцій з реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), що відповідає критеріям встановлених статтею 209 "Спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства" відповідно Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 723 747,32 грн.
За результатами розгляду вказаного акту Чутівським відділенням Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032301 від 04.05.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальну розмірі 3 363 460,66 грн в тому числі за основним платежем 2 732 747,32 та за штрафними санкціями 639 713,34 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до ДПС у Полтавській області та ДПС України.
За результатами розгляду скарги позивача ДПС у Полтавській області та ДПС України прийняті рішення від 16.07.2012 № 1893/10/10-215 та від 21.09.2012 № 1304/061-12/10-2115 відповідно. Рішенням ДПС у Полтавській області податкове повідомлення-рішення № 0000032301 від 04.05.2012 в частині застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 4 грн скасовано в іншій частині залишено без змін. Рішенням ДПС України податкове повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПС у Полтавській області залишено без змін, а скаргу без задоволення.
З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 2 621 858,09 грн основного платежу та 614 241,04 грн штрафних санкцій позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням в частині збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 2 621 858,09 грн основного платежу та 614 241,04 грн штрафних санкцій суд виходить із наступного.
Пунктом 209.1 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
Судом встановлено, що Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба" обрало спеціальний режим оподаткування, про що свідчить свідоцтво № 100189706.
Пунктом 209.6 вказаної статті встановлено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
Перевіркою проведеною відповідачем встановлено, що питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний рік становить 95,7 %.
Відповідно до п. 209.7 ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
Згідно з абз. б пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 цього кодексу до виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит належить: послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД).
Відповідно до абз. а пп. 209.15.2 п. 209.15 ст. 209 вказаного кодексу діяльністю у сфері сільського господарства є виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація.
Судом встановлено, що 06 серпня 2009 року між позивачем (виробник) та ВАТ "Ланнівськиий цукровий завод" (замовник) укладеного договір 1Г-(Ч)-09 поставки цукрових буряків для виробництва цукру квоти "А" в 2009 році. 15 вересня 2010 року між ПСП "Дружба" та ВАТ "Ланнівськиий цукровий завод" укладеного договір 1Г-(Ч)-10 поставки цукрових буряків для виробництва цукру квоти "А" в 2010 році. За умов вказаних договорів виробник зобов'язується поставити на ВАТ "Ланнівський цукровий завод" цукрові буряки вирощені з сертифікованого насіння сортів і гібридів цукрових буряків, придбаних у суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на оптову торгівлю насінням. Поставка вирощених цукрових буряків на переробку здійснюється з метою виробництва цукру квоти "А". Виробник розраховується з замовником за технічну переробку цукрових буряків цукровим буряком. Розрахунки здійснювались наступним чином замовнику 45 % цукрових буряків замовнику та 55 % цукрових буряків виробнику.
Витрати на оплату послуг по переробці цукрових буряків відповідно до Положення (стандарту) про бухгалтерський облік 16 "Витрати", належать до інших прямих витрат виробництва та входять до собівартості виготовленого цукру.
Об'єктом витрат позивача є його власна продукція - цукор білий, поставка якого є об'єктом оподаткування.
Відповідно до п. 5 Розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 25.01.2011 № 41 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), платники податку, які згідно зі статтею 209 Розділу V Податкового Кодексу України застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої подать декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму установленого вказаною статтею.
Підпунктом 209.17.17 п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України встановлено, що дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на: обробку чи переробку продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб) (05.01.0, 15.11.0, 15.12.0, 15.13.0, 15.20.0, 15.31.0, 15.32.0, 15.33.0, 15.41.0, 15.42.0, 15.43.0, 15.51.0, 15.61.0, 15.62.0, 15.71.0, 15.81.0, 15.83.0, 15.85.0 КВЕД).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено операції з продажу цукру, який є результатом переробки продукції одержаної ним в результаті діяльності у сфері сільського господарства до податкової декларації з ПДВ (скороченої).
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірних податкових повідомлень-рішень покладено на відповідача у справі - Карлівську міжрайонну державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби (Чутівське відділення).
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Крім того, як визначено п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2269,06 грн. Відтак, суд вважає за необхідне повернути Приватному сільськогосподарському підприємству "Дружба" з Державного бюджету України сплачені відповідно до квитанцій ПАТ "Ерсте Банк" від 03.10.2012 № 17 суму судового збору в розмірі 32 грн 19 коп. та від 18.10.2012 № 40 суму судового збору в розмірі 90 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Карлівської МДПІ (Чутівське відділення) № 0000032301 від 04.05.2012 в частині збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 2 621 858,09 грн основного платежу та 614 241,04 грн штрафних санкцій.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" витрати зі сплати судового збору в сумі 2146 грн. 00 копійок.
Повернути Приватному сільськогосподарському підприємству "Дружба" з Державного бюджету України надмірно сплачені відповідно до квитанцій ПАТ "Ерсте Банк" від 03.10.2012 № 17 суму судового збору в розмірі 32 грн 19 коп. та від 18.10.2012 № 40 суму судового збору в розмірі 90 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2012 року.
Суддя С.С. Бойко