Справа № 2а/1770/4137/2012
14 листопада 2012 року 11год. 02хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Остапчук О.М. третьої особи позивача: представник Горовенко О.А. третьої особи відповідача: представник Горовенко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4
до Відділ державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Дубенська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби
про визнання нечинною та скасування постанови , -
Позивач- Суб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дубенська об"єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби.
Позовні вимоги обгрунтовані наступним.
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2012 року прийнята державним виконавцем в порушення вимог ч.2 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме не вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.
Зазначає, що у відповідності до виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду виданого 26.01.2012 року по адміністративній справі №2а/1770/5017/2011, стягувачем зазначена Дубенська об"єднана державна податкова інспекція ДПА в Рівненській області. Заміну сторони стягувача-Дубенської ОДПІ ДПА в Рівненській області її правонаступником-Дубенською об"єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області державної податкової служби не здійснював ні Рівненський окружний адміністративний суд, ні державний виконавець.
Вважає, що державний виконавець не повинен був відкривати виконавче провадження, а повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження у зв"язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам передбаченим ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" та у зв"язку із зверненням із заявою про примусове виконання неналежної сторони, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що постановою від 12.11.2012 року ВП №34563802 начальника відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Балакіревим О.О. скасовано оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2012 року, а тому просив в позові відмовити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вказав, що в зв"язку з прийняттям постанови від 12.11.2012 року про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2012 року відсутній предмет спору, з цих підстав просив в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця Остапчук О.М ВП №34563802 від 03.10.2012 року відкрито виконавче провадження у відповідності до виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду виданого 26.01.2012 року по адміністративній справі №2а/1770/5017/2011.
Як стало відомо під час судового засідання, постановою начальника відділу державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції Балакіревим О.О. скасовано оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.10.2012 року.
У даному випадку, правовою основою для визначення завдань адміністративного судочинства є положення частин першої і другої статті 55 Конституції України про те, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та статті 2 Закону України ""Про судоустрій і статус суддів"" від 7 липня 2010 року про те, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Як вбачається із матеріалів справи та обставин, які встановлені в судовому засіданні, постанова ВП№ 34563802 від 03.10.2012 року скасована органом, що її виніс, а тому вона не несе ніяких правових наслідків для позивача. За таких обставин, відсутні будь-які порушення охоронюваних прав, свобод та інтересів позивача відповідачем.
Відтак, суд приходить до висновку що в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати позивачу не повертаються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Щербаков В. В.