Справа № 1570/5383/2012
14 листопада 2012 року
м.Одеса
11год.33хв.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
За участю секретаря - Слободянюка К.С.
За участю сторін:
Від позивача: Шурман М.Г. -за довіреністю б/н від 11.08.2010р.
Від відповідача: Щєглова Є.В. -за довіреністю від 06.01.2012р. №09.1-106/В-7
Від третьої особи: ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -ОСОБА_3, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та визнання неправомірними дій,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»з доповненнями, в яких позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо ненадання копії постанови від 04.03.2011р. про скасування арешту належного боржнику ОСОБА_3 майна та оголошення заборони на його відчуження серії АН № 383895 від 11.05.2010 року; скасування акту опису й арешту належного боржнику ОСОБА_3 майна серії АА № 643540 від 26.05.2010р.; 2) зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області негайно зареєструвати скасування арешту належного боржнику ОСОБА_3 майна та оголошення заборони на його відчуження серії АН № 383895 від 11.05.2010 року та скасування арешту належного боржнику ОСОБА_3 майна; 3) визнати неправомірні дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо винесення постанови про відновлення виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП №19262002 від 07.08.2012р.; 4) зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області негайно зареєструвати скасування арешту належного боржнику ОСОБА_3 майна та оголошення заборони на його відчуження серії ВП № 19262002 від 07.08.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем незважаючи на скасування постановою від 04.03.2011р. арешту, накладеного на майно ОСОБА_3, не знято вказаний арешт та не знято заборону на відчуження майна, незважаючи на звернення позивача з вказаною вимогою, чим порушуються права Банка як іпотекодержателя. Також на думку позивача такими, що порушують законодавство, є постанови від 07.08.2012р. про відновлення виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відповідність законодавству своїх дій та прийнятої постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві. У зв'язку з нездійсненням позивачем авансування виконавчих дій виконавчий документ було правомірно повернуто стягувачеві відповідно до вимог п.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», про можливість чого він завчасно повідомлявся згідно з Законом. Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.03.2011р. вручено представнику Банка Четіну О.Г. разом з оригіналом виконавчого напису під його підпис.
В межах відновленого виконавчого провадження згідно постанови начальника Відділу ДВС від 07.08.2012р., якою скасовано постанову від 04.03.2011р. про повернення виконавчого документа, державним виконавцем згідно з законом правомірно було накладено арешт на майно боржника -ОСОБА_3 з метою забезпечення виконання постанови про стягнення виконавчого збору на користь держави відповідно до постанови держвиконавця від 07.08.2012р. Також відповідач у додаткових письмових поясненнях зазначає, що усі дії держвиконавця узгоджуються з вимогами ст.51 Закону України «Про виконавче провадження»при відновленні виконавчого провадження постановою від 07.08.2012р.
Третя особа -ОСОБА_3 -підтримав доводи та вимоги позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль».
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 09.01.2008р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на підставі ст.87 Закону України "Про нотаріат" та відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172 за заявою ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №05 (дублікат виконавчого напису зареєстрований за №794 від 27.04.2010р.), про звернення стягнення на заставлене майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке складається з одного жилого будинку, зазначеного на схематичному плані літерою «А1», житловою площею 93,8 кв. метрів, загальною площею 257,5 кв. метрів, що розташоване на земельній ділянці площею 160кв. метрів (кадастровий номер 5110136900:24:010:0070) та домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке складається з одного жилого будинку, зазначеного на схематичному плані літерою «А2», житловою площею 85,6 кв. метрів, загальною площею 287,7 кв. метрів, що розташоване на земельній ділянці площею 210кв. метрів (кадастровий номер 5110136900:24:010:0071), що належить на праві власності гр. ОСОБА_3, (далі - боржник), що народився 14 травня 1969 року в м. Одесі, що мешкає в АДРЕСА_1, місце роботи - фізична особа-підприємець, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1. Виконавчим написом запропоновано задовольнити вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»на загальну суму 3591866,16грн. за договором іпотеки від 12.02.2007р. реєстраційний №1142, строк платежу по якому настав 16.05.2007р.
Постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Щегловою Є.В. від 11.05.2010р. №19262002 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису №794, виданого 09.01.2008р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на заставлене майно - домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке складається з одного жилого будинку, зазначеного на тематичному плані літерою «А1», житловою площею 93,8 кв. метрів, загальною площею 257,5 кв. метрів, що розташоване на земельній ділянці площею 160кв. метрів (кадастровий номер 5110136900:24:010:0070) та домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке складається з одного жилого будинку, зазначеного на схематичному плані літерою «А2», житловою площею 85,6 кв. метрів, загальною площею 287,7 кв. метрів, що розташоване на земельній ділянці площею 210кв. метрів (кадастровий номер 5110136900:24:010:0071), що належить на праві власності гр. ОСОБА_3.
11.05.2010р. постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.
11.05.2010р. (вих.№09.1-4248/В-7/589) на адресу ООД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»направлено лист, яким запропоновано позивачу у 20-денний строк з дня одержання повідомлення внести на депозитний рахунок Головного управління юстиції в Одеській області авансовий внесок в розмірі 10000грн.
Одночасно ООД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»попереджено про те, що у разі якщо ним не буде внесено авансовий внесок на депозитний рахунок Головного управління юстиції в Одеській області у встановлений строк, арешт з майна боржника буде знято, виконавчий документ буде повернуто відповідно до ч.4 ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".
26.05.2010р. державним виконавцем складено акт опису й арешту майна (боржника -вищевказаних домоволодінь по АДРЕСА_2; майно передане на відповідальне зберігання представнику Банка Гапєєву І.П. (серії АА №643540).
Відповідно до наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 31.08.2012р. (надалі -Єдиний реєстр) 18.05.2010р. до Єдиного реєстру внесені записи 4,5 про обтяження вказаних вище домоволодінь арештом нерухомого майна згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН№383895 від 11.05.2010р.
Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Щегловою Є.Ю. від 04.03.2011р. ВП №19262002 виконавчий документ (виконавчий напис №794 від 09.01.2008р.) повернуто стягувану; скасовано постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АН №383894 від 11.05.2010р.; скасовано акт опису й арешту майна боржника серії АА № 643540 від 26.05.2010р. та зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 04.03.2012р.
Супровідним листом начальника Підрозділу Шапошника В.В. від 04.03.2011р. №09.1-3595 постанову про повернення виконавчого документа від 04.03.2011р. разом з оригіналом виконавчого напису скеровано ООД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». На супровідному листі від 04.03.2011р. є особистий підпис представника Банка за довіреністю Четіна О.Г. про отримання.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника В.В. від 07.08.2012р. скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувану ВП № 19262002 від 04.03.2011р. та зобов'язано головного державного виконавця Щеглову Є.В. відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 794, виданого 09.01.2008р., та провести подальші виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Вказану постанову обґрунтовано тим, що начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошником В.В. при здійсненні контролю за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання державним виконавцем рішень по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого напису № 794, виданого 09.01.2008р., встановлено передчасне повернення виконавчого документа стягувачу після зняття арештованого майна з реалізації державним виконавцем, т.я. відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»майно підлягало передачі на нову конкурсну комісію для визначення організації, яка проводитиме примусову реалізацію
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Щеглової Є.В. від 07.08.2012р. на підставі статті 51 Закону України «Про виконавче провадження»відновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 794, виданого 09.01.2008р.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Щеглової Є.В. від 07.08.2012р. стягнуто з ОСОБА_3 виконавчий збір у розмірі 359186,62грн.
Також, постановою від 07.08.2012р. ВП №19262002 накладено арешт на все майно боржника в межах суми боргу за постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.08.2012р. та заборонено здійснювати відчуження вказаного майна в межах суми виконавчого збору.
На думку суду дій відповідача та прийняті ним постанови в межах виконавчого провадження №19262002, що оскаржуються позивачем, відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Банк звернувся до суду з позовом 10.09.2012р. з підстав протиправного на його думку ненадання стягувачу копії постанови від 04.03.2011р. та нескасування накладеного арешту шляхом скасування його реєстрації в Єдиному реєстрі.
Твердження позивача стосовно ненаправлення йому копії постанови від 04.03.2011р. спростовуються врученням копії постанови та оригіналу виконавчого напису представнику Банка Четіну О.В. (що узгоджується з приписом ч.4 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження»), який згідно нотаріального посвідченої довіреності від 05.10.2020р. мав повноваження вчиняти будь-які дії щодо представництва інтересів Банка в органах по виконанню судових рішень, у т.ч. право подавати та отримувати документи щодо майна чи коштів.
Що стосується нереєстрації скасування арешту та заборони на відчужування майна в Єдиному реєстрі за постановою держвиконавця від 04.03.2011р., то, як випливає з вищевикладеного, постанова від 04.03.2011р. станом на день звернення банка до суду була скасована постановою начальника ВДВС від 07.08.2012р., отже скасовано і у тій частині, якою держвиконавець скасував постанову про арешт майна боржника від 11.05.2010р. та акт опису й арешту майна від 26.05.2010р.
Постанова начальника ВДВС Шапошника В.В. від 07.08.2012р. про скасування постанови від 04.03.2011р. про повернення виконавчого документа стягувачу не оскаржена сторонами виконавчого провадження, є чинною та в межах даного спору Банком не оскаржена.
Отже на момент звернення до суду Банка з позовом та вирішення даного спору судом підстав для реєстрації скасування арешту майна боржника в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не вбачається, оскільки чинною є постанова держвиконавця від 11.05.2010р. про арешт майна ОСОБА_3 та заборону його відчуження та акт опису й арешту майна від 26.05.2010р.
За цих обставин, немає підстав для висновку про протиправну бездіяльність відповідача у зв'язку з незастосуванням наслідків винесення постанови від 04.03.2011р.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції Закону від 04.11.2010р. №2677-VI) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно зі ст.17 цього Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи як виконавчі написи нотаріусів.
Відповідно до п.п.1,2 ст.11 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 83 Закону України «Про виконавче провадження»контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
07.08.2012р. на виконання покладених статтею 83 Закону повноважень при здійсненні начальником Відділу контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання виконавчого напису нотаріуса скасовано постанову держвиконавця від 04.03.2011р. та зобов'язано останнього відновити виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №794 від 09.01.2008р.
Відповідно до ст.51 Закону у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.
Таким чином, у зв'язку з скасуванням Постановою начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника В.В. від 07.08.2012р. постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 19262002 від 04.03.2011р. та зобов'язанням цією постановою відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №794, головним державним виконавцем Щегловою Є.В. правомірно на виконання приписів ст.51 Закону України «Про виконавче провадження»прийнято постанову від 07.08.2012р. про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 794.
Позивач не вказує та судом не встановлені підстави для висновку про протиправність й інших постанов, прийнятих 07.08.2012р. в рамках вказаного виконавчого провадження (а саме, про накладення арешту на майно боржника в рамках розміру виконавчого збору).
З огляду на викладене вище та встановлену судом правомірність постанов від 07.08.2012р. не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов'язання зареєструвати скасування арешту майна ОСОБА_3, накладеного згідно постанови від 07.08.2012р.
Разом з тим, відповідно до п.13 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені ст.51 цього Закону, тобто у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови.
Як вбачається з доповнень до адміністративного позову від 02.10.2012р, Банк у вересні 2012р. дізнався про відновлення виконавчого провадження, про що йому надіслано лист ВДВС від 07.08.2012р. №09.1-1565.
Отже непред'явлення Банком виконавчого напису у строк, встановлений ч.4 ст.51 Закону України «Про виконавче провадження», може мати наслідки у вигляді закінчення виконавчого провадження та після цього -зняття арешту та скасування інших вжитих держвиконавцем заходів примусового виконання рішення (ч.1 ст.50 Закону), а отже існує можливість вирішення спірних питань між сторонами згідно з законом.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що повністю дотримано відповідачем.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»задоволенню не підлягають у зв'язку з їх невідповідністю законодавству та безпідставністю.
Керуючись ст.ст.158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та визнання неправомірними дій відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 19.11.2012р.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян
19 листопада 2012 року
.