Справа № 2а/1770/4223/2012
14 листопада 2012 року 13год. 08хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Павлюк І.А.
відповідача: представник Шульган В.В. третьої особи відповідача: представник Булак Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод"
до Відділ державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області
про визнання дій протиправними та скасування постанови , -
Позивач- Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Рівненській області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області про визнання дій протиправними та скасування постанови.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 22 жовтня 2012 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Шульган В.В. було винесено постанову ВП № 34104610 про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання вимоги № Ю-32 У виданої 02.07.2012 року УПФ України в Рівненському районі про стягнення боргу в сумі 161682,73 грн.
Зазначає, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.12.2011 року було порушено провадження за заявою ТОВ «Компанія з управління активами «Форвард» у справі № 5019/2862/11 про банкрутство ЗАТ «Рівненський ливарний завод», введено процедуру розпорядження майном та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Так, у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», підставою, що тягне за собою обов'язкове зупинення виконавчого провадження, є порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника.
Вказує, що із тексту Постанови про поновлення виконавчого провадження від 22.10.2012 року (номер виконавчого провадження 34104610) вбачається, що остання винесена на неодноразові скарги УПФУ в Рівненському районі. Однак, такої підстави як скарга стягувача, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено. А тому, зазначена Постанова винесена не у спосіб та не у межах Закону України «Про виконавче провадження», просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позов не визнала, зокрема зазначила, що оскаржувана постанова від 22.10.2012 року про поновлення виконавчого провадження прийнята у межах повноважень, спосіб та порядок передбачений чинним законодавством України, просила в позові відмовити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заперечив проти позову, подав письмові заперечення, відповідно до яких зазначає наступне.
Управлінням ПФУ в Рівненському районі направлено на виконання вимогу № Ю - 32 У від 02.07.2012 року на суму 161682, 73 грн. Дана вимога є поточною заборгованістю по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2012 року, що підтверджується звітом за травень 2012 року.
Постановою від 10.09.2012 року виконавче провадження з примусового виконання вимоги № Ю - 32 У від 02.07.2012 року зупинене на підставі того, що господарським судом Рівненської області порушено провадження у справі про банкрутство щодо позивача.
Постановою від 22.10.2012 року виконавче провадження по вищевказаному виконавчому документу поновлено.
Вважає, що державний виконавець правомірно поновив виконавче провадження оскільки, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну.
Зазначає, що вимоги про стягнення поточної заборгованості з боржника, відносно якого порушено справу про банкрутство, підлягають виконанню органами державної виконавчої служби у встановленому порядку (ст. 1,12 Закону 2343), просив в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Рівненського районного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження по Закритому акціонерному товариству "Рівненський ливарний завод", яке зупинено на підставі ухвали господарського суду Рівненської області по справі № 5019/2862/11 від 30.12.2011 року про прийняття заяви до розгляду та порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Рівненський ливарний завод".
Управлінням ПФУ в Рівненському районі направлено на виконання вимогу № Ю - 32 У від 02.07.2012 року на суму 161682, 73 грн. Дана вимога є поточною заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2012 року, що підтверджується звітом за травень 2012 року.
Постановою від 10.09.2012 року виконавче провадження з примусового виконання вимоги № Ю - 32 У від 02.07.2012 року зупинене на підставі того, що господарським судом Рівненської області порушено провадження у справі про банкрутство.
22 жовтня 2012 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Шульган В.В. було винесено постанову ВП № 34104610 про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання вимоги № Ю-32 У виданої 02.07.2012 року УПФ України в Рівненському районі про стягнення боргу в сумі 161682,73 грн.
Стаття 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Частина 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
В той же час, відповідно до п. 8 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника виконавче провадження з виконання рішення суду підлягає обов'язковому зупиненню, оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідно до п. 4 ст. 12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон 2343) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.
Але, відповідно до ст. 1 Закону 2343 мораторій на задоволення вимог кредиторів являє собою зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (в даному випадку до 30.12.2011р.).
Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону 2343 грошові зобов'язання, які виникають після порушення провадження справи про банкрутство, є поточними вимогами.
Отже, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.
Законодавець звільнив поточні зобов'язання боржника від будь-яких правових обмежень та наслідків, які настають під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Вимоги про стягнення поточної заборгованості з боржника, відносно якого порушено справу про банкрутство, підлягають виконанню органами державної виконавчої служби у встановленому порядку (ст. 1,12 Закону 2343).
Як вбачається із матеріалів справи, 22.10.2012 року стягувачем-Управлінням ПФУ в Рівненському районі надано відповідачу інформацію відповідно до якої борг за виконавчим документом (вимога №Ю-32 У від 02.07.2012 року) є поточною заборгованістю та виконавче провадження підлягає поновленню. Як зазначалось вище по тексту, постановою від 22.10.2012 року виконавче провадження по вищевказаному виконавчому документу поновлено.
Згідно з ч. 5 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" N 606-XIV, 21.04.1999р. після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.
Оскільки вищевказана заборгованість не сплачена та дія мораторію не поширюється на виконання поточних зобов'язань ЗАТ "Рівненський ливарний завод", тому поновлення виконавчого провадження по вимозі № Ю- 32 У виданої УПФУ в Рівненському районі 02.07.2012 року на суму 161682,73 грн. є правомірним, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Судовий збір відповідно до ст. 94 КАС України на користь позивача не присуджується. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Щербаков В. В.