Постанова від 09.08.2012 по справі 2а-3761/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Миколаїв.

09.08.2012 р. Справа № 2а-3761/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В, розглянувни в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентобудсервіс»(вул. Садова, 1, м. Миколаїв, 54001)

про: накладання арешту на кошти та інші цінності,

ВСТАНОВИВ:

Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про накладання арешту на кошти та інші цінності платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентобудсервіс»(надалі - відповідач), що знаходяться в банку, для забезпечення податкового боргу в сумі 106 001,86 грн.

В обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначає, що станом на 10.07.2012 року за відповідачем рахується податковий борг, який залишається непогашеним. Для забезпечення надходжень до бюджету позивач вважає за доцільне заявити вимоги про накладання арешту на кошти на рахунках підприємства.

Представники позивача надали клопотання про розгляд справи за їхньої відсутністю, в порядку письмового провадження (арк. спр. 33, 34).

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі і призначення справи до судового розгляду від 13.07.2012 року, направлена за адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, до суду без вручення адресату повернулись (арк. спр. 29-32).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, що підтверджується довідкою про взяття на облік від 25.10.2004 року № 14037880 (арк. спр. 6).

Станом на 10.07.2012 року за Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентобудсервіс»рахується податковий борг в сумі 106 001,86, що залишився непогашеним та складається з:

1. Податок на додану вартість -98 387,29 грн.,

Нараховано -106 558,00 грн., відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість № 4080 від 02.03.2012 року (арк. спр. 14-15) та № 9013136527 від 20.03.2012 року (арк. спр. 12- 13) та податкових повідомлень рішень № 0004101520/0 від 28.04.2012 року (арк. спр. 16) та № 0004111520/0 від 28.04.2012 року (арк. спр. 19). Непогашений залишок - 98 387,29 грн.

2. Податок на прибуток - 7 614,57 грн.

Нараховано - 11 222,69 грн. відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства № 9014196733 від 20.01.2012 року (арк. спр. 10-11) та нарахованої пені за період з 20.02.2012 року по 24.06.2012 року. Непогашений залишок - 7 614,57 грн.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений Податковим Кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, що підтверджується довідкою БТІ № 4858 від 02.07.2012 року (арк. спр.22) та інформацією УДАЇ УМВС в Миколаївській області від 25.04.2012 року № 9/3120 (арк. спр. 23).

У відповідності до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність»від 07.12.2000 року № 2121 арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Підпунктом 10.9 Інструкції № 22 Національного банку від 21.01.2004 року № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»передбачено: «кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів за тим рішенням суду, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про звільнення коштів з-під арешту».

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Для забезпечення податкового боргу в сумі 106 001,86 грн., в тому числі 98 387,29 грн. з ПДВ та 7 614,57 грн. з податку на прибуток, накласти арешт на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходиться в банку, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентобудсервіс» (вул. Садова, 1, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 33188728):

- р/р 26002060895183, Миколаєвське РУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Миколаїв, МФО 326610;

- р/р 26054060882683, Миколаєвське РУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Миколаїв, МФО 326610;

- р/р 26007039841801, АТ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005;

- р/р 26008039841800, АТ «УкрСиббанк» м.Харків, МФО 351005.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку, встановленого цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Малих

Попередній документ
27615817
Наступний документ
27615819
Інформація про рішення:
№ рішення: 27615818
№ справи: 2а-3761/12/1470
Дата рішення: 09.08.2012
Дата публікації: 26.11.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; реалізації загальних засад оподаткування; погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, у тому числі: