ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
19 листопада 2012 р. № 2а-9000/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Журомської М.В.,
за участю секретаря -Козьміна А.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідачів Гордюка С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до першого заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до першого заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо розгляду звернень позивача та ненадання відповіді, а також зобов'язати відповідача надати відповідь на звернення.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідком розгляду його чотирьох запитів на інформацію від 26.09.2011 р., перший заступник ГУ МВС України у Львівській області Канюка В.Є. не надав чіткої вмотивованої відповіді. В листіі від 30.09.2011 р. №2/б-83, 85, 86, 89 більшість поставлених ним питань проігноровані та залишились без відповіді. Вважає, що такі дії відповідача щодо відмови у задоволенні запитів від 26.09.2011 р. на інформацію порушують його права на доступ до публічної інформації, вільного отримання достовірної, повної та точної інформації.
Позивач у судовому засіданні пояснив, що за наслідком розгляду його звернень йому не надано висновки (результати) службових розслідувань законності дій слідчого Личаківського РВ ОСОБА_4, органів дізнання і слідчих Шевченківського РВ та Личаківського РВ, не надано інформації про накладені стягнення на ОСОБА_4, щодо невиконання постанови Личаківського районного суду м.Львова, постанови про визнання позивача потерпілим у кримінальній справі, а також не надано копії довіреності, на яку покликається слідчий ОСОБА_4 у постанові про закриття кримінальної справи. У судовому засіданні подав клопотання № 10 в якому просив визнати протиправною бездіяльність першого заступника начальника ГУ МВС України у Львівській області, яка виявилась у ненаданні відповіді на його запит від 26 вересня 2011 р.; зобов'язати першого заступника начальника ГУ МВС України у Львівській області, протягом 15-ти днів надати відповідно до законодавства, належну обгрунтовану відповідь на запит від 26 вересня 2011 року; винести окрему ухвалу суду, звернути увагу керівництва ГУ МВС України у Львівській області на тривалість і системність таких порушень на звернення ОСОБА_1 Просив позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні в якості другого відповідача залучено Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
Представник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області проти позову заперечив. Зазначив, що відповідачем при розгляді запитів позивача вчинено дії на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Зазначає, що питання, які поставлені позивачем у запитах від 26.09.2011 року в частині є таємницею слідства, частина запитуваної інформації не входила до компетенції відповідача, тому такий нею не володів. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
26.09.2011 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з запитами №1, №2, №3, №4, в яких просив:
- надати інформацію про висновки (результати) службового розслідування законності дій слідчого Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4; щодо стягнень, накладений на слідчого Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 за період розслідування кримінальної справи №143-1770; надати для ознайомлення матеріали службового розслідування законності слідчого Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 при розслідувані кримінальної справи №143-1770 (запит на інформацію №1 від 26.09.2011 року №б-18/ЗІ);
- надати копії постанов про зупинення розслідування або про відмову порушенні кримінальної справи, постанови про закриття кримінальної справи, що винесені органами дізнання і слідчими Шевченківського і Личаківського РВ міліції, які брали участь в розслідуванні кримінальної справи №143-1770; копії довіреності, на яку посилається слідчий Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 у постанові про закриття кримінальної справи №143-1770 від 11.03.2010 р. (запит на інформацію №1 від 26.09.2011 року №б-19/ЗІ);
- надати копію постанови у справі, якою ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальній справі № 143-1770; інформацію щодо невиконання постанови Личаківського районного суду м. Львова від 22.07.2010 р. Личаківським РВ та слідчим ОСОБА_4 (запит на інформацію №1 від 26.09.2011 року №б-20/ЗІ);
- надати для ознайомлення матеріали службового розслідування і висновки (накладені стягнення за бездіяльність) органів дізнання і слідчих Шевченківського і Личаківського РВ міліції, які брали участь в розслідуванні кримінальної справи №143-1770 (запит на інформацію №1 від 26.09.2011 року №б-21/ЗІ).
У відповідь на вищевказані інформаційні запити Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Львівській області на адресу ОСОБА_1, за підписом першого заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Канюки В.Є., надіслано відповідь від 30.09.2011 року №2/б-83,85,86,89.
У відповіді від 30.09.2011 року №2/б-83,85,86,89 повідомлено, що при вивченні кримінальної справи № 143-1770, порушеної за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.190 КК України встановлено, що 16.05.2008 року ОСОБА_1 визнано потерпілим та визнано про обставини справи. Зазначено про ознайомлення потерпілого з постановою про порушення кримінальної справи та про надання потерпілому її копії. Вказано про те, що згідно з вимогами статтей 49, 217 КПК України, громаданин, визнаний потерпілим від злочину, має право знайомитись з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, та зазначено, що на даний час досудове слідство по кримінальній справі триває. Повідомлено, що згідно з п.8 Закону України «Про доступ до публічної інформації»таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
У відповідності до вимог ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація -це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом.
Метою Закону України «Про доступ до публічної інформації»є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»забезпечується шляхом надання відповіді на інформаційний запит.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 10 цього ж Закону розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації»розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідно до положень Закону України «Про доступ до публічної інформації»усі розпорядники інформації незалежно від нормативно -правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим законом.
Згідно ст. 19 цього ж Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 цього закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 цього Закону.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; дату відмови; мотивовану підставу відмови; порядок оскарження відмови; підпис.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
З аналізу обставин справи та вимог чинного законодавства суд вважає, що відповідь Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, за підписом першого заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області Канюки В.Є. від 30.09.2011 року №2/б-83,85,86,89, є неправомірною відмовою розпорядника інформації в наданні публічної інформації, оскільки інформації по суті викладених у запиті питань або вмотивованої відмови позивачу надано не було.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що за наслідком розгляду звернень ОСОБА_1 з інформаційними запитами від 26.09.2011 року про надання інформації, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в межах компетенції, повинно було забезпечити надання позивачу запитуваної інформації, яка є відкритою, або вказати на перелік питань, які не входять до його компетенції, з посиланням на відповідні нормативно-правові акти.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наслідками розгляду справи суд вважає, що відповідачем не вжито заходів щодо надання позивачу запитуваної інформації, а тому слід визнати протиправними дії першого заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо ненадання вмотивованої відповіді в установленому порядку при розгляді звернень ОСОБА_1 від 26.09.2011 року за № 1, № 2, № 3, № 4.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання першого заступника начальника ГУ МВС України у Львівській області надати належну обгрунтовану відповідь на запит від 26 вересня 2011 року, суд зазначає наступне. Запити позивача №1, №2, №3, №4 від 26.09.2011 р. адресовані начальнику Головного управління МВС України у Львівській області. Зміст статусу керівника чи заступника керівника органу обмежується внутрішньо-організаційною розпорядчою роботою у межах апарату даного органу влади. Кожний державний орган, суб'єкт владних повноважень діє самостійно в межах визначеної йому компетенції, не має права передавати (делегувати) свої повноваження, крім визначених законом випадків.
Визначаючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з того, що порушене право ОСОБА_1 підлягає відновленню шляхом зобов'язанняГоловного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надати повну обгрунтовану відповідь ОСОБА_1 на його звернення від 26.09.2011 року за № 1, № 2, № 3, № 4.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Вимоги позивача щодо постановлення окремої ухвали не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначених законом. Вимога про постановлення окремої ухвали не є матеріальною та не відноситься до вимог зобов'язального характеру стосовно вчинення відповідачем певних дій, за якими виникають певні правові наслідки.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати з відповідача, оскільки позивачем не понесені.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії першого заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо ненадання вмотивованої відповіді в установленому порядку при розгляді звернень ОСОБА_1 від 26.09.2011 року за № 1, № 2, № 3, № 4.
Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надати повну обгрунтовану відповідь ОСОБА_1 на його звернення від 26.09.2011 року за № 1, № 2, № 3, № 4.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати з сторін не стягуються.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 23.11.2012 року.
Суддя Журомська М.В.