Постанова від 21.11.2012 по справі 2а-4868/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 року 2а-4868/12/1070

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 13 год. 00 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.

за участю: представника позивача Молодого І.М., ОСОБА_3, представника відповідача: Українця С.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Селянського (фермерського) господарства "Зерно" про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача -Селянського (фермерського) господарства "Зерно", в якому просить припинити юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство «Зерно».

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач з серпня 2011 року не подає до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області податкові декларації, податкова заборгованість у відповідача відсутня.

З урахуванням зазначеного, позивач просить прийняти постанову про припинення юридичної особи - Селянського (фермерського) господарства "Зерно".

У судовому засіданні представники позивача Молодий І.М. та ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити, підтвердили обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Українець С.В. у судовому засіданні позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

25.02.2002року Селянське (фермерське) господарство «Зерно» зареєстровано Згурівською районною державною адміністрацією Київської області, як юридичну особу що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №603187 та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №14509099 від 20.08.2012 року.

Як вбачається з Довідки про взяття на облік платника податків від 01.10.2012 року №491, 13.03.2002 року Селянське (фермерське) господарство «Зерно» було взято на облік як платника податків Яготинською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області за № 364.

Оскільки, відповідач не подає до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області податкові декларації, документи фінансової звітності починаючи з серпня 2011 року по даний час позивач звернувся до суду з позовом про припинення юридичної особи Селянського (фермерського) господарства "Зерно" .

Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами суд зазначає наступне.

На сьогоднішній день в Україні порядок припинення юридичних осіб регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Податковим Кодексом України, а також іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Нормами ч. 1 ст. 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації -за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Таким чином, припинення юридичної особи є можливим та допустимим або шляхом реорганізації такої юридичної особи, або шляхом її ліквідації. Прийняття відповідного рішення про припинення юридичної особи, зокрема, шляхом її ліквідації може бути здійснено або власником (засновником, учасником) такої юридичної особи чи уповноваженою ним особою, або у судовому порядку.

Відповідно до абзацу 5 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є: неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно з чч. 1-2 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто, заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються Господарським Кодексом України, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГК України, скасування (припинення) державної реєстрації є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, який може бути застосований у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам.

Згідно з пп. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Таким чином, подання до контролюючих органів відповідних декларацій та звітності відповідно до норм Податкового кодексу України є обов'язком платника податків (зокрема, юридичної особи), а отже, й однією з складових діяльності суб'єкта господарювання, передбаченої законом. З огляду на це, неподання таких декларацій та звітності до контролюючих органів з боку суб'єкта господарювання відповідно до норм ст. 16 Податкового кодексу України та ст. 238 та ч. 1 ст. 247 ГК України є фактично порушенням таким суб'єктом господарювання правил здійснення господарської діяльності відповідно до закону, і за яку до такого суб'єкта господарювання можуть бути застосовані передбачені законом адміністративно-господарські санкції.

Отже, припинення юридичної особи у судовому порядку у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності фактично є адміністративно-господарською санкцією, підстави та порядок застосування якої передбачені не тільки нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», але й нормами Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 217 ГК України адміністративно-господарські санкції (у тому числі у формі припинення юридичної особи (скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання) є одним з видів господарських санкцій, передбачених главою 24 розділу V ГК України. Згідно з ч. 4 зазначеної статті адміністративно-господарські санкції як один з видів господарських санкцій, передбачених ГК України, застосовуються у встановленому законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 6 та ст. 124 Конституції України та ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»суд є уповноваженим органом державної влади (судової гілки влади як однієї з гілок державної влади), який може застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції як один з видів господарських санкцій, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України застосування до правопорушників господарських санкцій є господарсько-правовою відповідальністю учасників господарських відносин (суб'єктів господарювання) за правопорушення у сфері господарювання. Застосування таких господарських санкцій здійснюється на підставах та у порядку, передбачених ГК України, інтими законами.

Оскільки, відповідно до норм діючого законодавства України припинення юридичної особи в судовому порядку у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, а отже - господарсько-правовою відповідальністю такої юридичної особи (суб'єкта господарювання), застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій є можливим та допустимим виключно у порядку та на підставах, передбачених чинним законодавством України, зокрема, нормами ГК України.

Підстави господарсько-правової відповідальності юридичних осіб (суб'єктів господарювання), зокрема, шляхом застосування до таких осіб адміністративно-господарських санкцій як одного з видів господарських санкцій, передбачених ГК України та законами України, встановлені ст. 218 ГК України.

Відповідно до ч. 2 статті 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів щодо недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи порушенням правил здійснення господарської діяльності, яке допустив відповідач і яке стало підставою звернення позивача до суду з позовом про припинення відповідача як юридичної особи, було неподання відповідачем протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності.

Неподання відповідачем податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідачу згідно закону було наслідком неумисних дій відповідача, а обставин, які не залежали від волі останнього та його органів і були викликані діями третіх осіб.

Як пояснив представник відповідач у судовому засіданні, у 2011 році громадянином України ОСОБА_5 було здійснено протиправне привласнення установчих документів, фінансово-бухгалтерської документації та круглої печатки відповідача, з приводу чого останній ще у серпні 2011 р. звернувся з відповідною заявою про злочин до правоохоронних органів Згурівського району Київської області. Відповідну кримінальну справу було порушено слідчим Слідчого відділу Згурівського районного відділу ГУ МВС України в Київській області 18.08.2011 р., і станом на сьогоднішній день розслідування зазначеної справи триває. В ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 в АДРЕСА_1, установчі та фінансові документи, печатка СФГ «Зерно» виявлені не були, на даний час їх місцезнаходження не встановлено. Вказана інформація також зазначена в Листі СВ Згурівського РВ ГУ МВС України в Київській області від 19.11.2012 р. №4901 Голові СФГ «Зерно»Даниленку І.Ю., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Оскільки нормами діючого законодавства України, зокрема, Податкового кодексу України, а також підзаконних актів, затверджених Державною податковою службою України встановлено відповідний порядок заповнення та подання податкових декларацій та документів фінансової звітності до органів державної податкової служби, згідно якого у таких документах має бути вказано відповідну інформацію фінансово-бухгалтерського характеру та проставлено відбиток круглої печатки юридичної особи,відсутність у відповідача круглої печатки та фінансово-бухгалтерської документації, з 2011 р. не дозволяла відповідачу подати відповідну звітність та декларації до органів державної податкової служби, позаяк останні відмовлялися її приймати з огляду на невідповідність оформлених документів встановленій законодавством України формі.

У зв'язку з тим, що, як зазначено у довідці СВ Згурівського РВ ГУ МВС України в Київській області від 19.11.2012 р. №4901, круглої печатки відповідача, установчої та фінансової документації виявлено не було, відповідач змушений був здійснювати виготовлення нової круглої печатки та відновлювати таку втрачену установчу та фінансову документацію у встановленому законом порядку, що, з огляду на завантаженість державного реєстратора Згурівської районної державної адміністрації Київської області, а також інших посадових та службових осіб органів державної влади Згурівського району та небажання деякими з них належним чином виконувати свої обов'язки згідно закону розтяглося у часі на досить тривалий період.

Крім того, після відновлення круглої печатки, установчої та фінансово-бухгалтерської документації відповідач 09.11.2012 року подав до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області податкові декларації та фінансову звітність за період, починаючи з серпня 2011 р. і по сьогоднішній день, та сплатив усі передбачені законодавством України обов'язкові платежі до бюджету, а також передбачені Податковим кодексом України штрафи за неподання звітності згідно наданих позивачем податкових повідомлень-рішень (копії відповідних податкових декларацій з плати за землю та податку на прибуток підприємств, а також документів, що підтверджують оплату штрафних санкцій надані відповідачем суду та знаходяться у матеріалах справи).

Таким чином, відповідачем подано до органів державної податкової служби податкові декларації та фінансову звітність за період з серпня 2011 р. і по сьогоднішній день, а також сплачено, передбачені законодавством збори та обов'язкові платежі до бюджету та штрафні санкції за неподання звітності, передбачені Податковим кодексом України.

Станом на 01.10.2012 року будь-яка заборгованість відповідача перед бюджетом по будь-яких нарахованих платежах відсутня, що не заперечується представником позивача та підтверджується Довідкою про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються Згурівським відділенням Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби №566/10/24-013/388 від 01.10.2012 року.

Отже, судом встановлено, що станом на 21.11.2012 р. порушення правил здійснення господарської діяльності, яке мало місце у період з серпня 2011 р., усунуті самим відповідачем у передбаченому законодавством України порядку, і відповідні докази цього надано до суду.

А тому, враховуючи той факт, що зазначене порушення відбулося у зв'язку з настанням обставин, які не залежали від волі відповідача (протиправне привласнення круглої печатки, статутної та фінансової документації останнього третьою особою), а також на те, що відповідач не мав умислу на вчинення вказаного правопорушення, зробив усе від нього залежне для того, аби не допустити даного порушення (звернувся з заявою про злочин до правоохоронних органів у встановленому порядку ще улітку 2011р., здійснив передбачені законодавством України дії, направлені на отримання нової круглої печатки та відновлення установчої та фінансової документації, а після відновлення документації - подав усю передбачену законодавством звітність та декларації до органів державної податкової служби та сплатив встановлені законом штрафи), тому згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України станом на сьогоднішній день будь-які підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, зокрема, у формі припинення відповідача як юридичної особи, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби не підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Селянського (фермерського) господарства "Зерно" про припинення юридичної особи - відмовити

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 листопада 2012 р.

Попередній документ
27615653
Наступний документ
27615655
Інформація про рішення:
№ рішення: 27615654
№ справи: 2а-4868/12/1070
Дата рішення: 21.11.2012
Дата публікації: 27.11.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; справи за зверненням податкових органів щодо