Категорія №8.1.5
Іменем України
12 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7848/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Захарової О.В.,
при секретарі судового засідання: Білоконі Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Піраміда» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -
10 жовтня 2012 року Державна податкова інспекція у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Піраміда» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, в обґрунтування якого зазначила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Піраміда» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради та є платником податків і зборів. передбачених Податковим кодексом України. Податковий борг утворився у 2011 році та стонам на 25.09.2012 становить 22501,52 грн., який складається орендної плати за землю у сумі 7728,55 грн. за декларацією за 2011 рік №1109 від 27.01.2011, орендної плати за землю у сумі 10808,26 грн. за декларацією за 2012 рік №875 від 03.02.2012, пені в сумі 1381,83 грн. та 3910,71 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 0000821502/0 від 20.06.2012. З метою стягнення податкового боргу ДПІ в м.Сєвєродонецьку на підставі Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, були вжиті заходи: виставлено першу податкову вимогу від 01.09.2010 №1/264 і другу податкову вимогу від 06.10.2010 №2/302, активи платника податків зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. ДПІ в м.Сєвєродонецьку направлено платіжні вимоги до банку №1599 від 13.08.2012, №249 від 31.12.2011, №1154 від 14.12.2011, однак платіжні вимоги повернулись банківськими установами без виконання. Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України та на підставі викладеного, позивач просив суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Піраміда» у розмірі 23 883,35 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, пояснив, що позивач, заявивши вимоги про погашення за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, податкового боргу, розмір якого, складає 23883,35 грн., не зазначив перелік (найменування) та вартість цього майна. Однак з акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 20.12.2010, вбачається, що позивач просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу в розмірі 23883,35 грн. за рахунок будівлі кінотеатру «Сучасник».
Представник відповідача просив звернути увагу суду на те, що розмір податкового боргу підприємства складає 23 883,35 грн., а ринкова вартість будівлі кінотеатру «Сучасник», за рахунок якої позивач має намір погасити податковий борг, складає 3 350 000 грн. Тобто вартість майна, за рахунок якого позивач має намір погасити податковий борг, в 140 разів перевищує податковий борг.
Посилаючись на рішення Конституційного суду України від 24 березня 2005 року зі справи №1-9/2005 (справа про податкову заставу) зазначив, що розмір податкової застави виходячи із загальних принципів права повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності. Розмірність як елемент принципу справедливості передбачає встановлення публічно-правового обмеження розпорядження активами платника податків за несплату чи несвоєчасну сплату податкового зобов'язання та диференціювання такого обмеження залежно від розміру несплати платником податкового боргу. Поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення.
Представник відповідача зауважив, що будівля кінотеатру «Сучасник» є єдиними засобом виробництва, єдиним джерелом отримання підприємством доходу, а тому реалізація зазначеного нерухомого майна приведе до безумовного припинення підприємницької діяльності підприємства. Вилучення у підприємства будівлі кінотеатру «Сучасник» вартістю 3 350 000 грн. з метою погашення податкового боргу в розмірі 23883,35 грн. є незаконним, та таким, що порушує вимоги справедливості, розмірності та принцип «справедливого балансу» між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основних прав людини, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна компанія «Піраміда», ідентифікаційний код 10004021271, зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 37).
Згідно Довідки про взяття на облік платника податків №332/28-011 від 24.10.2000 відповідач взятий на одлік у Державній податковій інспекції в м.Сєвєродонецьку 24 жовтня 2000 року за №156 (а.с. 10).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Податковий кодекс України який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За п. 14.1.155 ст. 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган обов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; 54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; 54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Підпунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.п. 88.1 - 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України).
Поняття податкової застави та порядок її реєстрації в державному реєстрі обтяжень рухомого майна регулюється ст. 89 Податкового кодексу України.
Право податкової застави, відповідно до п.п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, та несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
У відповідності до п.п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Механізм застосування податкової застави органами державної податкової служби встановлений Порядком застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 11.10.2011 №1273 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за №1339/20077).
Згідно п.89.8 ст. 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 по справі №2/рп-2005 виконання конституційного обов'язку, передбаченого статтею 67 Конституції України реалізується сплатою кожним податків і зборів. При унормуванні цих суспільних відносин держава має право визначати механізми, які забезпечують платником належну сплату податків і зборів. Одним із способів такого забезпечення є введений Законом інститут податкової застави.
Конституційним Судом України було встановлено, що поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення.
Розмір податкової застави, виходячи із загальних принципів права, повинен відповідати сумі податкового зобов'язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності, тобто розмір податкової застави не повинен перевищувати суми податкового боргу платника податків.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм та правової позиції Конституційного суду України, випливає, що орган державної податкової служби здійснює заходи щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, лише в разі недостатності коштів - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, крім того розмір податкової застави не повинен перевищувати суми податкового боргу платника податків.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань за Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Піраміда» станом на 25.09.2012 утворився податковий борг в сумі 23 883,35 грн., в тому числі з орендної плати за землю згідно декларації за 2011 рік в сумі 7782,55 грн., з орендної плати за землю згідно декларації за 2012 рік в сумі 10808,26 грн., штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням від 20.06.2012 №0000821502/0 на суму 3910,71 та пені за несвоєчасну сплату в розмірі 1381,83 грн. (а.с. 24-30, 31, 32, 36).
З моменту виникнення податкового боргу, позивачем застосовані відповідні заходи щодо його стягнення.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Так, 03 вересня 2010 року уповноваженій особі відповідача була вручена перша податкова вимога від 01.09.2010 року №1/264 (а.с. 14). На юридичну адресу відповідача була надіслана друга податкова вимога від 06.10.2010 №2/302, та зв'язку із поверненням на адресу податкової інспекції поштового відправлення за причиною незнаходженням відповідача за юридичною адресою, 18 жовтня 2010 року складений акт №47/24-009 перевірки місцезнаходження платника податків (а.с. 46).
15 листопада 2010 року заступником начальника Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку було прийнято рішення №24/24-073 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 34).
20 грудня 2010 року податковим керуючим було описане належне платнику податків майно згідно акту №62/24-071 (а.с. 13), затвердженому заступником начальника ДПІ у м.Сєвєродонецьку, у вигляді будівлі кінотеатру «Сучасник» належний відповідачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 29.11.2010 Сєвєродонецькою ДНК, реєстровий №2785, та 24.12.2010 передано у податкову заставу, про що внесено зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстрація змін), згідно витягу з цього Реєстру (а.с. 9).
З матеріалів справи вбачається, що направлені позивачем до установи банку платіжні вимоги від 14.12.2011 №1154, від 03.01.2011 №22, від 31.01.2011 №249, інкасове доручення (розпорядження) від 13.08.2012 №1599, з метою стягнення суми податкового боргу, повернуті банком без виконання, у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку платника (а.с. 17, 18, 198 20).
Вказані обставини не заперечувались сторонами.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 29 листопада 2000 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Піраміда» крім будівлі кінотеатру, було придбано у власність інше майно цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства кінотеатр «Сучасник», початкова ціна продажу якого становила 44500,00 грн. та кінцева ціна продажу об'єкта на аукціоні складала 59000,00 грн. (а.с. 64-67).
В матеріалах справи міститься висновок спеціаліста про припустиму вартість будівлі кінотеатру «Сучасник», згідно якого ринкова вартість будівлі кінотеатру «Сучасник станом на 15.11.2012 становить 3350000 грн. (а.с. 61).
Висновок складений оцінювачем ОСОБА_1 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_1 від 12.12.2011, зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів як оцінювача) (а.с. 62, 63).
Таким чином, оскільки за відповідачем утворився податковий борг в сумі 23 883,35 грн., у позивача виникло право вимагати його погашення у встановлений законом спосіб.
Однак, суд вважає, що у даному випадку немає підстав для погашення податкового боргу за рахунок описаного у податкову заставу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Піраміда», оскільки його вартість значно перевищує розмір податкового боргу, що може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу діяльність аж до її припинення, також не забезпечує конституційну вимогу справедливості та розмірності.
В судовому засіданні встановлено, що оціночна вартість майна, яке перебуває в податковій заставі в значній мірі перевищує розмір податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Піраміда».
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, що у Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Піраміда» наявне інше майно, крім цілісного майнового комплексу, що також підтверджується додатком 1 «Перелік майна» до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 29.11.2000.
Позивачем не надано доказів, що ним приймалися заходи стосовно опису майну у податкову заставу у розмірі співмірному розміру податкового боргу.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі є передчасними, а тому підстав для задоволення позову не вбачається.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 12 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16 листопада 2012 року про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної компанії «Піраміда» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова складена у повному обсязі 16 листопада 2012 року.
Суддя О.В. Захарова