ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" жовтня 2012 р. Справа № 2а-2411/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
судді Скільського І.І.,
при секретарі Маковійчук С.М.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1,
представника позивача -ОСОБА_2,
представника відповідача -Гергелюк Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області
про визнання дій незаконними та скасування Постанов №552 від 17.07.2012 року та №561 від 19.07.2012 року ,-
10.08.2012 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 відповідно до довіреності від 26.07.2012 року (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області (далі-відповідач) про визнання дій незаконними та скасування Постанов №552 та №561 від 17.07.2012року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області було здійснено дві позапланові перевірки Торгового центру «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ОСОБА_4, внаслідок яких відповідачем було винесено дві постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2012 року за № 552 в розмірі 99180,00 грн., та від 19.07.2012 року № 561 в такому ж розмірі. Одночасно відповідачем було винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом заборони експлуатації об'єкта. Вважає оскаржувані постанови незаконними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне. Перша перевірка відбулась 03 липня 2012р., за наслідками вказаної перевірки відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності і визнано позивача таким, що порушив п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», на підставі якого винесено постанову № 552 від 17.07.2012 року якою ПП ОСОБА_4, притягнуто до відповідальності на підставі п.п.3 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 99180,00 грн.
П. 2 ч. 1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності. Разом з цим п.п.3 п.4 ч.2.ст.2Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» зазначається, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: - виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах ІІІ категорії складності - у розмірі дев'яносто мінімальних заробітних плат.
Позивач зазначає, що ПП ОСОБА_4 набула права власності на будівлю за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10 грудня 2009 року. Одразу після цього було здійснено і реконструкцію будівлі. Для реконструкції було замовлено два технічні звіти, що були виготовлені у 2010 році де зазначено, що будівля відповідає усім стандартам.
Так, у протоколі від 03.07.2012 року в графі детального викладу правопорушення значиться «реконструкція адміністративної будівлі під торговий центр» натомість не вказано жодних обставин вчинення правопорушення, зокрема і момент його вчинення.
В редакції Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 280/94-ВР від 14.10.1994 року, яка була чинна на момент проведення перепланування, такої норми, яка була застосована відповідачем як підстава для притягнення до відповідальності, не існувала. А поточна редакція була прийнята тільки 19 січня 2012 року. Крім того, відповідач також посилається і на норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно яких замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належить до І-ІІІ категорії складності, який вступив в дію 17 лютого 2012 року. Але до введення в дію вказаного закону, взагалі не існувало такого поняття, як «декларація про початок виконання будівельних робіт». Підтвердженням реконструкції будівлі є технічний паспорт складений 24 лютого 2011 року Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно. Щодо оскаржуваної постанови № 561 від 19.07.2012 року позивач зазначає, що підставою для її винесення стало не введення в експлуатацію об'єкта у відповідності до п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом, об'єктів затверджених Постановою КМУ № 461 від 13 квітня 2011 року, однак реконструкція будівлі була проведена ще до моменту введень в дію наведеної Постанови, а отже застосування даних норм Порядку до правовідносин, які існували до введення їх в дію є на думку позивача, неприпустимими з точки зору конституційного права.
Крім того, в протоколі про правопорушення у сфері містобудівельної діяльності, який став підставою для винесення постанови № 561 в графі «присутні особи» відсутні підпис Яблонського Я.І., який значився присутнім. Також неприпустимим є те, що в резолютивній частині вказаної постанови ОСОБА_4, визнається винною у вчиненні правопорушення передбаченого п.п. 4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності», однак норма даної статті передбачає відповідальність за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів IV категорії складності, та передбачає інші штрафні санкції. Також звертає увагу на те, що в оскаржуваних постановах притягнуто до відповідальності за правопорушення відносно об'єкта різних категорій складності, зокрема в постанові № 552 вказано ІІІ категорія, натомість в постанові № 561 вже йдеться про IV категорію складності.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та надали аналогічні за змістом пояснення, просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні із заявленим позовом не погодилась, вважає його таким, що не підлягає до задоволення з підстав наведених в письмовому запереченні на адміністративний позов. Просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, судом встановлено наступне.
10.12.2009 року між ВАТ «Центростальконсчтрукція» (Продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу адміністративної будівлі. Відповідно до предмету договору Продавець передає у власність-продає за ціну та на умовах, обумовлених цим договором, адміністративну будівлю, АДРЕСА_1, зазначена в плані за літерою А. Покупець приймає у власність - купує у Продавця адміністративну будівлю, АДРЕСА_1, зазначена в плані за літерою А (предмет договору) та зобов'язується сплатити за неї грошову суму, яка зазначена в цьому Договорі. Загальна площа Предмету договору складає 797,3 кв.м. Балансова вартість Предмета договору становить 483245,00 грн. Право власності на придбану адміністративну будівлю виникає у Покупця з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації даного Договору у встановленому порядку.
Вказаний Договір посвідчений 10.12.2009 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, та зареєстровано в реєстрі за №2751 (а.с.43-44).
Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 15.12.2009 року Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації на підставі договору купівлі-продажу 2751/10.12.2009 зареєстровано право власності на адміністративну будівлю, АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 (а.с.45).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17.02.2011 Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Згідно пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: - подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; - виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; - перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; - перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; - вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно п.8 Порядку №553 за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.
Зазначений акт є підставою для прийняття органом ліцензування рішення щодо спроможності суб'єкта господарювання провадити господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Відповідно до п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (п. 15 Порядку №553).
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.16, 17, 18, 19, 20 Порядку №553).
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п.21, 22, 23 Порядку №553).
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою КМУ №244 від 06.04.1995 затверджений Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Порядок №244).
Відповідно до п.2 Порядку №244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники.
Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф.
Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб (п. 6 Порядку №244).
Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу), що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку (п.7 Порядку №244).
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після прийняття постанови вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, що визначені Законом України «Про виконавче провадження» а третій - залишається в інспекції, яка наклала штраф (п. 9 Порядку №244).
Судом встановлено, що 22.06.2012 року відповідачем - Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області отримано лист прокуратури м. Івано-Франківська №65-2556вих12 від 21.06.2012 року, про виділення спеціаліста для проведення в період з 22.06.2012 по 26.06.2012 спільно з прокуратурою м. Івано-Франківськ перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності суб'єктами господарювання СП ТзОВ «Авалон», ПП «Скол», ПП ОСОБА_13 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, у зв'язку із проведенням прокуратурою м. Івано-Франківська в порядку здійснення правозахисної діяльності перевірки додержання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та іншого законодавства у сфері містобудування на території м. Івано-Франківська (а.с.102).
На підставі листа вимоги прокуратури м. Івано-Франківська від 21.06.2012, відповідачем проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПП ОСОБА_4, об'єкта будівництва торгового центру «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_1
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт від 03.07.2012р., та зафіксовано порушення - здійснення реконструкції адміністративної будівлі під торговий центр без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п.2ч.1.ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.144), у зв'язку з чим за порушення ПП ОСОБА_4, п.2ч.1.ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідачем складено 03.07.2012 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.13), винесено 03.07.2012 припис, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, яким зобов'язано ПП ОСОБА_4 у двомісячний термін усунути виявлене порушення шляхом оформлення документів дозвільного характеру або привести приміщення до попереднього стану (а.с.15).
Також, відповідачем на підстав вищенаведеного листа вимоги прокуратури м. Івано-Франківська від 21.06.2012, проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПП ОСОБА_4, об'єкта будівництва торгового центру «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_1
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт від 06.07.2012р., та зафіксовано порушення - експлуатація торгового центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» не прийнятого в експлуатацію, чим порушено п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №461 (а.с.17), у зв'язку з чим за порушення ПП ОСОБА_4, п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №461 відповідачем складено 06.07.2012 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.14), винесено 06.07.2012 припис, про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано ПП ОСОБА_4 зупинити експлуатацію торгового центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» не зданого в експлуатацію. Здати в експлуатацію об'єкт у відповідності до чинного законодавства України. Термін виконання 05.10.2012. В частині виконання вимоги щодо заборони (зупинення) експлуатації об'єкта виконати негайно(а.с.16).
Відповідачем на підставі акту, припису, протоколу від 03.07.2012 винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №552 від 17.07.2012р., згідно якої ПП ОСОБА_4, визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого пп.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 99180,00 грн., (а.с.11).
Також, відповідачем на підставі акту, припису, протоколу від 06.07.2012 винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №561 від 19.07.2012р., згідно якої ПП ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого пп.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 99180,00 грн., (а.с.12).
Відповідно до п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
З акту перевірки від 03.07.2012 вбачається, що перевірка проведена без присутності ПП ОСОБА_4, чи її представника, у акті перевірки зазначено, що перевірку проведено заступником начальника відділу контролю будівництва №1 О.Семківим у присутності головного державного інспектора Я.Яблонського, акт містить підпис особи, що провела перевірку «О.Семків» та присутнього головного державного інспектора «Я.Яблонського». У графі зауваження, щодо здійснення перевірки, примірник акта отримав, примірник акта надіслано поштою - відсутні записи, міститься запис «від підпису відмовилась» (а.с.144).
У судовому засіданні представник позивача заперечував проти присутності ПП ОСОБА_4 чи її уповноваженої особи при проведенні перевірки 03.07.2012.
Доказів, які б підтверджували повідомлення ПП ОСОБА_4, про проведення перевірки та присутність її чи представника під час проведення перевірки, доказів вручення чи надіслання примірника акту перевірки, відповідачем суду не надано.
Тобто, наявні порушення відповідачем вимог п. 9 Порядку №553.
Крім того, з акту перевірки від 06.07.2012 вбачається, що перевірка проведена заступником начальника відділу контролю будівництва №1 О.Семківим у присутності головного державного інспектора Я.Яблонського, акт містить підпис особи, що провела перевірку «О.Семків» однак в акті відсутній підпис присутнього головного державного інспектора «Я.Яблонського» (а.с.17).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було проведено позапланову перевірку торгового центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_1 03.07.2012 та 06.07.2012.
Як зазначалось судом, підставою проведення позапланової перевірки стало звернення прокуратури м. Івано-франківська до відповідача про виділення спеціаліста для проведення в період з 22.06.2012 по 26.06.2012 спільно з прокуратурою м. Івано-Франківськ перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності суб'єктами господарювання СП ТзОВ «Авалон», ПП «Скол», ПП ОСОБА_13 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, у зв'язку із проведенням прокуратурою м. Івано-Франківська в порядку здійснення правозахисної діяльності перевірки додержання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та іншого законодавства у сфері містобудування на території м. Івано-Франківська.
У наведених актах перевірки особою, що проводила перевірку у графі підстава проведення перевірки зазначено «запит прокуратури м. Івано-Франківська» не зазначено номера та дати запиту, не вказано номера та дати наказу, направлення на проведення позапланової перевірки.
Таким чином, позапланова перевірка торгового центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_1 відповідачем проведена поза межами строку визначеного у зверненні прокуратури м Івано-франківська.
12 березня 2011 року набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року. Цим законом встановлюються правові та організаційні основи містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності.
Як уже зазначалось судом вище, відповідачем 17.07.2012р., на підставі акту, припису, протоколу від 03.07.2012 винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №552, згідно якої встановлено - реконструкція адміністративної будівлі під торговий центр по АДРЕСА_1 без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт чим порушено п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку із чим ПП ОСОБА_4, визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого пп.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 99180,00 грн.
19.07.2012р. відповідачем на підставі акту, припису, протоколу від 06.07.2012 винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №561, згідно якої ПП ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого пп.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в сумі 99180,00 грн.
Судом в судовому засіданні встановлено, що після придбання адміністративної будівлі, ФОП ОСОБА_4, у 2010 році проведено реконструкцію придбаної будівлі, у зв'язку із чим було замовлено два технічних звіти у Державного підприємства Науково-дослідної виробничо-технічної агенції «Стратегія регіонального розвитку». Зокрема технічний звіт про проведення технічного обстеження на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарним вимогам громадського будинку по АДРЕСА_1, складений інженером Представництва Державного підприємства Науково-дослідної виробничо-технічної агенції «Стратегія регіонального розвитку» в Івано-Франківській області Хомутом І.І. «м.Івано-Франківськ 2010р.» (а.с.47-67), та технічний звіт про проведення технічного обстеження на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки та санітарним вимогам перекриття внутрішнього двору громадського будинку по вул. Галицькій, 25 у м.Івано-Франківську, складений інженером Представництва Державного підприємства Науково-дослідної виробничо-технічної агенції «Стратегія регіонального розвитку» в Івано-Франківській області Хомутом І.І. «м.Івано-Франківськ 2010р.» (а.с.70-80).
24.02.2011 року Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на громадський будинок АДРЕСА_1 (а.с. 18-30).
Вказана документація підтверджує, що роботи по реконструкції адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1, закінчено ПП ОСОБА_4 ще у 2010 році.
Представником відповідача в судовому засіданні не надано жодних доказів на підтвердження виконання будь-яких будівельних робіт у торговому центрі «ІНФОРМАЦІЯ_1» ПП ОСОБА_4, на момент проведення перевірки 03.07.2012 та 06.07.2012 року.
Таким чином, в редакції Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР від 14.10.1994 року, що діяла на момент виконання будівельних робіт, такої норми, що застосована відповідачем у оскаржуваних постановах не існувало, оскільки зміни до Закону, внесено лише 19.01.2012 року.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно ч.1 ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно ст.223 Господарського кодексу України, строки застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання встановлюються цим Кодексом.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно ст.239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.
Відповідно до ст.241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
Згідно ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Таким чином, суд вважає, що відповідач при виявлені факту порушення позивачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення містобудівного законодавства, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як адміністративно-господарський штраф, виключно протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Закінчення будь-якого із встановлених ст. 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб'єкта господарювання за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.
Як вбачається з технічного паспорту на громадський будинок (а.с.18-30), технічних звітів Державного підприємства Науково-дослідної виробничо-технічної агенції «Стратегія регіонального розвитку» (а.с.47-67 та 70-80) роботи по реконструкції адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1, проведено ПП ОСОБА_4 у 2010 році.
Адміністративного-господарські санкції за порушення вимог містобудівного законодавства застосовані до ПП ОСОБА_4 постановами відповідача №552 від 17.07.2012 та 561 від 19.07.2012, тобто більш ніж через рік з моменту вчинення приватним підприємцем порушення вимог містобудівного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідачем не дотримано строків застосування адміністративного-господарських санкцій у випадку за цією адміністративною справою.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що у відповідності до п. 11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення, оскільки таке право відповідачу надано у зв'язку з внесенням 19.01.2012р. відповідних змін до Закону.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2.
З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не виконано обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого ним рішення.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України при прийнятті оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що відповідач діяв необґрунтовано та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області при проведенні позапланової перевірки 03.07.2012 року та 06.07.2012 року.
Скасувати постанову №552 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2012 року в розмірі 99180,00 грн.
Скасувати постанову №561 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.07.2012року в розмірі 99180,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Скільський І.І.
Постанова складена в повному обсязі 22.10.2012 року.