08 листопада 2012 року о 12 год. 45 хв. Справа № 0870/6455/12
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
при секретарі судового засідання Ткаченко А.П.
за участю представників
позивача - Темченко С.Л. (довіреність від 07.06.12 №4)
відповідача - Благодіра Р.В. (довіреність від 10.08.12 №2527/10-014)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна нерухомість»
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
про скасування наказу та податкового повідомлення - рішення
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна нерухомість» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати наказ від 23.12.2011 №2799 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та податкове повідомлення-рішення від 29.12.2011 №446/23-253/33242664.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що по-перше податковий орган не мав правових підстав для проведення перевірки та вважає її повторною, оскільки період перевірки червень 2010 року по серпень 2011 року вже перевірявся податковою інспекцією та складались відповідні акти перевірок, а по-друге зазначають, що незавершена капітальна інвестиція якою є 19-ти поверхова будівля «ECO-Tower» розташована на пр. Леніна,160-162 відноситься до основних засобів, а тому позивачем правомірно віднесено суми податкового кредиту з ПДВ до бюджетного відшкодування, відповідно до вимог ст.200.5 ПК України та п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в якості нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження/будівництва основних засобів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, додаткових поясненнях та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення зазначає, що позивачем в порушенні вимог абз.3 п.п. «а» п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та абз.2 п.200.5 ст.200 ПК України неправомірно заявлено бюджетне відшкодування по операціях з будівництва нерухомого майна на суму 3 563 373 грн., оскільки дана будівля не обліковувалась позивачем як основні фонди та не відображалась в додатках К1/1 від 24.01.2011 до декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, де вартість основних фондів І групи складає 0 грн., а загальна сума амортизаційних відрахувань, яка відображена у р.7 декларації складає 3488грн. Також представником відповідача щодо правомірності проведення перевірки зазначено, що відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка була здійснена зокрема у зв'язку з поданням платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податку на додану вартість у розмірі більше ніж 100тис.грн., а саме суму 3 563 373 грн., а отже твердження позивача щодо повторності перевірки є помилковим.
Вислухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.
У період з 26.12.2011 по 29.12.2011 відповідно до наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 23.12.2011 №2799 та на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. та відповідно наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 353 від 28.03.2011р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Українська комерційна нерухомість», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень-грудень 2010 року, січня-серпня 2011 року (а.с.11-29 т.1).
За результатами вищезазначеної перевірки був складений Акт від 29.12.2011 року № 446/23-253/53242664, в якому зроблені висновки про наступні порушення:
1. п.п. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/ВР, із змінами та доповненнями призвело до порушення вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого а Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054, із змінами і доповненнями , а саме завищено суму бюджетного відшкодування за:
червень 2010 р. - на суму 925494 грн;
липень 2010 р. - на суму 612467 грн.;
вересень 2010 р. - на суму 436933 грн.;
жовтень 2010 р. - на суму120892 грн.;
листопад 2010р.- на суму 188142 грн.;
2. п. 200.5 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) ТОВ «Українська комерційна нерухомість» призвело до порушення вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054, із змінами і доповненнями, в частині її заповнення та вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41 «Про затвердження Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ» відповідно до перевіряємих періодів, в частині заповнення, а саме завищено суму бюджетного відшкодування за:
грудень 2010 р. - на суму 1138537 грн.;
січень 2011 р. - на суму 28442 грн.;
лютий 2011 р. - на суму 14311грн.;
березень 2011 р. - на суму 80887 грн.;
червень 2011 р. - на суму 17268 грн.;
серпень 2011р.- на суму 17429 грн.;
3. За результатами перевірки неможливо підтвердити перевірену суму бюджетного відшкодування за :
червень 2010 р.- 3333 грн;
липень 2010 р, - 3333 грн.;
вересень 2010 р. -2833 грн.;
жовтень 2010 р. - 60166 грн.;
листопад 2010 р. - 60166 грн.;
грудень 2010 р. - 60166 грн.;
січень 2011 р. - 60166 грн.;
лютий 20) 1 р. - 60166 грн.;
березень 2011 р. - 72816 грн.;
квітень 2011 р. - 58361 грн.;
травень 2011 р. -6817 грн.;
червень 2011 р. - 82233 грн.;
липень 2011 р. - 24405 грн.;
серпень 2011р.- 103258 грн.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012р. №0000042302/893, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 563 373 грн. (а.с.36 т.1).
Позивач скористався правом адміністративного оскарження та звернувся 06.01.2012 із запереченням на акт перевірки до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (а.с.30-34 т.1) та зі скаргами на податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012 до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя та Державної податкової служби у Запорізькій області вих. № 282 від 03.02.2012 (а.с.45-50 т.1), Державної податкової служби України вих. від 12.04.2012 (а.с.55-62 т.1).
За результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012р. №0000042302/893 було залишено без змін (а.с.63-65 т.1).
Не погоджуючись з проведенням перевірки та з винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки та скасування оскаржуваного рішення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в повному обсязі суд виходить з наступного.
Що стосується позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу від 23.12.2011 №2799 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на таке.
З наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача, а також з письмових поясненнях слідує, що документальна позапланова перевірка ТОВ «Українська комерційна нерухомість» була здійснена з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки період перевірки з червня 2010 по серпень 2011 року включно вже було перевірено тим самим відділом перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, про що свідчать Акти та Довідки, долучені до матеріалів справи, а тому така перевірка є повторною а відтак проведення повторної перевірки можливо лише відповідно до вимог п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України та п.4 Указу Президента України «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 №817/98. Також позивачем зазначалось, що перевірка проводилась на підставі наказу та з посиланням на п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, тобто умовою для проведення такої перевірки має бути саме не отримання на запит податкового органу запитуваної інформації, проте позивачем жодних запитів не отримувалось, що також є порушенням вимог податкового законодавства.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документі (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим Кодексом України.
Як слідує з наданого для огляду до суду оригіналу наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 23.12.2011 №2799 та долученої до матеріалів справи його копії, однією з підстав для проведення перевірки вказано саме п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, а не як помилково зазначалось представником позивача п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України (а.с.133 т.4).
Відповідно до п.п.78.1.8 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Виходячи із вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно з підстав викладених в наказі на проведення документальної позапланової документальної перевірки здійснено перевірку позивача, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також суд вважає необґрунтованими твердження представника позивача щодо здійснених порушень відповідачем під час складання наказу від 23.12.2011 року, а саме щодо зазначеної дати початку перевірки, яка вписана в наказі від руки, тоді як місяць та рік надруковані технічним засобом, оскільки це жодним чином не порушило права позивача та не вплинуло на результат самої перевірки.
Що стосується позовних вимог в частині скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 25.01.2012р. №0000042302/893, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті перевірки від 29.12.2011 висновок податкового органу, що нерухоме майно яке знаходиться за адресою м. Запоріжжя пр. Леніна,160-162 не є основним засобом ТОВ «Українська комерційна нерухомість» в розумінні п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 ПК України, а отже позивачем всупереч абз.3 п.п. «а»7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість « та абз. 2 п.200.5 ст.200 ПК України неправомірно заявлено бюджетне відшкодування в сумі 3 563 373грн.
Відповідно до п.п. 8.2.1. п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.
В п. 1.28 вищезазначеного Закону під терміном «інвестиція» розуміється господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.
З наданих в судовому засіданні представником позивача пояснень слідує, що 19-ти поверхова будівля «ECO-Tower» розташована на пр. Леніна,160-162 в м. Запоріжжі є незавершеною капітальною інвестицією та відноситься до основних засобів, проте суд не може погодитись з таким твердженням позивача виходячи з наступного.
Підпунктом 1.28.1 п.1.28 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під капітальною інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно з цим Законом.
Підпунктом «а» 7.7.11 п.7.11 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Відповідно до п.п.14.1.81 п.14.1 ст. 14 ПК України під поняттям «інвестиції» розуміються господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу.
Також в п.п.14.1.138 ПК України міститься поняття «основних засобів» - це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Відповідно до абз.2 п.200.5 ст.200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 №205 про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «будівельні контракти» визначено, що будівництво - це спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт. Таким чином можна дійти висновку, що будівництво це процес, у результаті якого створюються основні фонди (засоби) або товари.
Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за №893/4186, для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «капітальні інвестиції», для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух об'єктів і майнових комплексів, що віднесені до складу основних засобів - рахунок 10 «основні засоби».
До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.
Зарахування на баланс власного збудованого об'єкта відображається за дебетом рахунку 10 «основні засоби» та кредитом рахунку 15 «капітальні інвестиції».
Надання права на бюджетне відшкодування особі, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів.
З наявного в матеріалах справи додатку К1/1 від 24.01.2011 року до декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік № 150173 від 24.01.11 слідує, що вартість основних фондів І групи складає 0 грн., а загальна сума амортизаційних відрахувань, яка відображена у р.7 декларації складає 3488грн.
Також слід звернути увагу, що відповідно до додатка АМ від 02.11.2011 року №9009865935 до декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2011 року №9009865464 від 02.11.11, вартість амортизаційних відрахувань за звітний період складає 2505 грн., що в свою чергу свідчить про відсутність зарахування вищезазначеного нерухомого майна до основних фондів.
Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що нерухоме майно, яке є 19-ти поверхова будівля «ECO-Tower» розташована на пр. Леніна,160-162 в м. Запоріжжі не є основними фондами ТОВ «Українська комерційна нерухомість», а також те, що згідно наданих до податкового органу звітностей з ПДВ підприємство позивача мало обсяги оподаткування протягом останніх 12 - ти місяців для декларацій менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, а отже позивач відповідно до п.п. «а» 7.7.11 п.7.11 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позбавлений права на отримання такого бюджетного відшкодування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна нерухомість» - відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Шара