Категорія №8.1.5
Іменем України
19 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8529/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Твердохліба Р.С.,
за участю
секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,
та
представників сторін:
від позивача - Басовська С.Ю. (довіреність від 28.03.2012 № 18/10/10-013),
Ганишнюк Є.В. (довіреність від 03.05.2012 № 1951/10/10-013),
від відповідача - Птіцина В.В. (довіреність від 30.12.2011 № 03/5-564),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 759600,00 грн. за рахунок майна платника податків, -
01 листопада 2012 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 759600,00 грн. за рахунок майна платника податків.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09 квітня 2003 року, знаходиться на податковому обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Луганську Луганської області ДПС з 06 червня 2003 року.
Станом на 22 жовтня 2012 року за відповідачем утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 749600,00 грн., що виник у зв'язку з несплатою розстрочених сум по постанові Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010 року № 2а-2941/10/1270.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року у справі № 2а-2941/10/2010, адміністративний позову задоволено повністю, розстрочено податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 29924191,87 грн. рівними частками впродовж 10 років починаючи з 01 травня 2010 року по квітень 2020 року по 249368,27 грн. щомісячно.
Крім того, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року № 2а-2941/10/1270 заяву державного підприємства «Луганськвугілля» про зміну порядку виконання рішення суду шляхом розстрочення виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду по справі 2а-2941/10/1270 строком на 120 місяців з березня 2012 року по січень 2022 року по 232743,71 грн., а у лютому 232744,22 грн.
Але державним підприємством «Луганськвугілля» було порушено умови розстрочення виконання рішення суду та не сплачено податковий борг у розмірі 759600,00 грн.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» та з метою погашення податкового боргу відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 30 липня 2003 року № 1/16 та другу податкову вимогу від 05 вересня 2003 року № 2/22.
23 лютого 2011 року позивачем прийнято рішення № 8 про опис майна у податкову заставу.
Відповідно до вимог п.89.8 ст.89 Податкового кодексу України та згідно витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади, 23 серпня 2012 року за № 37508231 зареєстровано об'єкт обтяження - активи платника податків державного підприємства «Луганськвугілля» згідно актів опису від 17 серпня 2012 року № 14/19-036, від 16 серпня 2012 року № 12/19-036.
Крім того, позивачем було направлено до банку державного підприємства «Луганськвугілля» інкасові доручення, які були повернуті без виконання у зв'язку з тим, що 19 січня 2011 року на рахунок 26001672 накладено арешт Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд прийняти рішення щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 759600,00 грн. за рахунок майна платника податків держаного підприємства «Луганськвугілля».
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просили позов задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що зазначена заборгованість на підприємстві існує, коштів для її погашення у підприємства не має, у зв'язку з цим представник відповідача не заперечував проти погашення суми податкового боргу у розмірі 759600,00 грн. за рахунок майна державного підприємства «Луганськвугілля», що перебуває у податковій заставі, згідно акта опису майна від 17 серпня 2012 року № 14/19-036.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із ст.14 ПК України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 квітня 2003 року за № 13821200000000520, знаходиться на податковому обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Луганську Луганської області ДПС з 06 червня 2003 року за № 13 (а.с.10, 12).
Станом на 22 жовтня 2012 року за відповідачем утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 759600,00 грн.
Наявність за відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість встановлена постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року по справі № 2а-2941/10/1270 за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Луганську до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення бюджетної заборгованості з податкового боргу на загальну суму 29924191,87 грн. (а.с.20-23).
Так, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року по справі № 2а-2941/10/1270 за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Луганську до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення бюджетної заборгованості з податкового боргу на загальну суму 29924191,87 грн. задоволено повністю. Стягнуто з державного підприємства «Луганськвугілля» в доход державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 29924191,87 грн. Розстрочено державному підприємству «Луганськвугілля» сплату податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 29924191,87 грн. строком на 10 років з 01 травня 2010 року згідно графіку.
Постанова суду набрала законної сили та підлягає виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки наявність за відповідачем податкового боргу з встановлена постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року у справі № 2а-2941/10/1270, яка набрала законної сили, суд вважає звільненими від доказування обставини наявності за відповідачем цього податкового боргу.
В свою чергу, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року за заяву державного підприємства «Луганськвугілля» про зміну порядку виконання рішення суду шляхом розстрочення виконання рішення суду у справі у справі № 2а-2941/10/1270 за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Луганську до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення бюджетної заборгованості з податкового боргу на загальну суму 29924191,87 грн. задоволено. Розстрочено виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року по справі № 2а-2941/10/1270 за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податку у м. Луганську до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення податкового боргу, строком на 120 календарних місяців шляхом сплати податкового боргу у розмірі 29924191,87 грн. щомісячно з березня 2012 року по січень 2022 року по 232743,71 грн., а у лютому 232744,22 грн.
У зв'язку з несплатою розстроченої ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року у справі № 2а-2941/10/1270 суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 27929245,71 грн. за відповідачем утворився податковий борг за податку на додану вартість у розмірі 759600,00 грн.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, у відповідності із ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011), відповідачу направлено першу податкову вимогу від 30 липня 2003 року № 1/16 та другу податкову вимогу від 05 вересня 2003 року № 2/22 (а.с. 26, 27).
Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.
Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Згідно вимог ст.89 ПК України позивачем здійснено опис майна відповідача в кількості 759,60 одиниць на суму 759600,00 грн., про що складено акт опису майна від 17 серпня 2012 року № 14/19-036 (а.с.32).
23 серпня 2012 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу на активи платника податків за вказаним актом опису майна (а.с. 33).
На підтвердження відсутності у відповідача коштів достатніх для погашення податкового боргу, представником позивача подано до суду інкасові доручення № 402, № 416, № 426, № 468, № 477, №469 які повернулися до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську без виконання на підставі п.2.18, глави 2 та п.12.11 глави 12 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті» від 21.01.2004 № 22, у зв'язку з тим, що 19 січня 2012 року на рахунок накладено арешт Ленінським відділом державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, а інкасове доручення підлягає виконанню тільки після зняття попереднього арешту (а.с.34, 35, 36).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем у повній мірі доведено суду відсутність у державного підприємства «Луганськвугілля» коштів достатніх для погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 759600,00 грн. та неможливість погашення податкового боргу за рахунок коштів відповідача.
На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не сплачена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 19 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 листопада 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до державного підприємства «Луганськвугілля» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 759600,00 грн. за рахунок майна платника податків, - задовольнити повністю.
Надати дозвіл спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на погашення суми податкового боргу державного підприємства «Луганськвугілля» з податку на додану вартість у розмірі 759600,00 грн. (сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот гривень нуль копійок) за рахунок майна державного підприємства «Луганськвугілля», ідентифікаційний код 32473323, що перебуває у податковій заставі, згідно акта опису майна від 17 серпня 2012 року № 14/19-036.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2012 року.
СуддяР.С. Твердохліб