Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13423/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 година 30 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.
при секретарі Аврамченко С.С.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсними рішень,-
встановив:
4 жовтня 2012 року Державне підприємство «Макіїввугілля», (далі - Позивач або ДП), звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, (далі - Відповідач або УПФУ), в якому просило суд визнати протиправними (недійсними) та скасувати рішення Відповідача №№ 663-679 від 20 вересня 2012 року у зв'язку з їх невідповідністю нормам діючого законодавства.
15 листопада 2012 року представником Позивача подана заява про уточнення позовних вимог, (а.с.106), в якій з підстав, викладених в позовній заяві, Позивач просив визнати недійсними рішення УПФУ №№ 288-304 від 20 вересня 2012 року.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що 20 вересня 2012 року УПФУ прийняті рішення за №№ 288-304 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на загальну суму 2 890,00 грн. Зі змісту вказаних рішень вбачається, що прийняті вони на підставі актів №№ 663-679 від 19 вересня 2012 року, проте Позивачу ці акти пред'явлені не були, при їх складанні пояснення стосовно виявлених порушень від посадових осіб ДП не відбирались. Позивач стверджує, що спірні рішення УПФУ є безпідставними та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, оскільки з їх змісту незрозуміло, яке саме порушення допущено Позивачем, яка звітність не була подана, (була несвоєчасно подана або подана не за встановленою формою) та за який період.
В судовому засіданні представник Позивача додатково пояснив, що Відповідачем порушений визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення порядок застосування адміністративної відповідальності, вказав, що за результатами перевірки Відокремленого підрозділу «Шахта «Чайкіно» мав складатися лише один акт, а не сімнадцять, як наслідок, за наявності відповідних підстав до страхувальника міг бути застосований тільки один штраф. З приводу дотримання строків подання звітності до територіальних органів Пенсійного фонду України представник Позивача зазначив, що у несвоєчасному наданні звітності відсутня вина Відокремленого підрозділу «Шахта «Чайкіно», оскільки працівники підприємства не завжди своєчасно інформують роботодавця про нещасні випадки на виробництві або професійні захворювання, відзначив, що для однозначного висновку про те, чи мав місце нещасний випадок на виробництві або захворювання працівника є професійним, потрібно проведення відповідного розслідування.
Представник Відповідача заявлені позовні вимоги не визнав повністю та пояснив, що УПФУ проведена перевірка Звітів про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, поданих Відокремленим підрозділом «Шахта «Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля». Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-2, цей звіт має подаватися протягом двох робочих днів після настання страхового випадку стосовно застрахованої особи. Перевіркою встановлено, що Відокремлений підрозділ «Шахта «Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля» надавав вказані звіти з порушення строку, визначеного Порядком, що суперечить вимогам п.п.4 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», про що 19 вересня 2012 року складені відповідні акти за №№ 663-679.
З огляду на допущені Відокремленим підрозділом «Шахта «Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля» порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на підставі п.4 ч.11 ст.25 цього Закону 20 вересня 2012 року УПФУ прийняті рішення №№ 288-304 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності. Відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті в межах повноважень, в порядку та способом, які визначені законом, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
В судове засідання, призначене на 19 листопада 2012 року, представники сторін не з'явилися, про дату, час і місце його проведення повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст.33-36 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується розписками про отримання судової повістки, (а.с.110-111), про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надали.
Не вбачаючи перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, у зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка та експерта, оскільки не прибули особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, діючи на підставі ч.1 ст.121, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Відокремлений підрозділ «Шахта «Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля», (код ЄДРПОУ 26390990), створений згідно з наказом підприємства від 5 травня 2003 року № 47 без права юридичної особи, що вбачається зі змісту Положення про Відокремлений підрозділ «Шахта «Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля», довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 212594.
Відокремлений підрозділ «Шахта «Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля», (далі - ВП), перебуває на обліку в УПФУ як платник страхувальник та платник єдиного внеску.
24 листопада 2011 року ВП подав Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, (далі - Звіт № Д7), разом з відомостями про застрахованих осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) стосовно ОСОБА_1 - 21 листопада 2011 року, ОСОБА_2 - 19 листопада 2011 року, ОСОБА_3 - 16 листопада 2011 року, (а.с.37-40).
16 січня 2012 року ВП надав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_4 - 10 січня 2012 року, (а.с.41-42).
1 лютого 2012 року ВП подав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_5 - 27 січня 2012 року, ОСОБА_6 - 31 грудня 2012 року, ОСОБА_7 - 9 грудня 2012 року, ОСОБА_8 - 27 грудня 2012 року, (а.с.43-48).
16 лютого 2012 року ВП надав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_9 - 21 січня 2012 року, (а.с.49-50).
24 лютого 2012 року ВП подав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_10 - 15 лютого 2012 року, ОСОБА_11 - 24 лютого 2012 року, (а.с.51-53).
12 березня 2012 року ВП подав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_12 - 16 лютого 2012 року, (а.с.54-55).
13 березня 2012 року ВП надав Звіт № Д7 з відомостями осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_13 - 22 лютого 2012 року, ОСОБА_14 - 12 березня 2012 року, (а.с.56-58).
2 квітня 2012 року ВП подав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_15 - 21 березня 2012 року, ОСОБА_16 - 26 березня 2012 року, ОСОБА_17 - 30 березня 2012 року, ОСОБА_18 - 30 березня 2012 року, ОСОБА_19 - 30 березня 2012 року, (а.с.59-64).
12 квітня 2012 року ВП надав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_20 - 26 березня 2012 року, (а.с.65-66).
27 квітня 2012 року ВП подав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_21 - 18 квітня 2012 року, (а.с.67-68).
10 липня 2012 року ВП надав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_22 - 18 червня 2012 року, ОСОБА_23 - 1 лютого 2012 року, (а.с.69-71).
20 серпня 2012 року ВП подав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_24 - 22 червня 2012 року, ОСОБА_25 - 22 червня 2012 року, ОСОБА_26 - 22 липня 2012 року, (а.с.72-75).
30 серпня 2012 року ВП надав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_27 - 19 липня 2012 року, (а.с.76-77).
31 серпня 2012 року ВП надав Звіт № Д7 з відомостями осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_28- 25 липня 2012 року, (а.с.78-79).
3 вересня 2012 року ВП подав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_29 - 5 серпня 2012 року, (а.с.80-81).
10 вересня 2012 року ВП подав Звіт № Д7 з відомостями про осіб, з якими стався нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, зі змісту якого вбачається, що дата настання нещасного випадку (дата складання акта за формою П-4) щодо ОСОБА_30 - 20 серпня 2012 року, ОСОБА_31 - 15 серпня 2012 року, ОСОБА_32 - 5 серпня 2012 року ОСОБА_33 - 1 вересня 2012 року, (а.с.82-86).
19 вересня 2012 року посадовими особами УПФУ проведена перевірка Звітів № Д7, наданих ВП, за наслідками якої встановлені факти несвоєчасного надання вказаних звітів, що є порушенням вимог п.п.4 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». За результатами перевірки складені наступні акти.
Акт № 663, складений за результатами перевірки Звіту від 25 листопада 2011 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 21 листопада 2011 року, граничний термін надання звіту - 23 листопада 2012 року, (а.с.90).
Акт № 664, складений за результатами перевірки Звіту від 16 січня 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 10 січня 2012 року, граничний термін надання звіту - 12 січня 2012 року, (а.с.91).
Акт № 665, складений за результатами перевірки Звіту від 1 лютого 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 27 січня 2012 року, граничний термін надання звіту - 31 січня 2012 року, (а.с.92).
Акт № 666, складений за результатами перевірки Звіту від 1 лютого 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 9 грудня 2011 року, граничний термін надання звіту - 14 грудня 2011 року, (а.с.93).
Акт № 667, складений за результатами перевірки Звіту від 16 лютого 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 21 січня 2012 року, граничний термін надання звіту - 24 січня 2012 року, (а.с.94).
Акт № 668, складений за результатами перевірки Звіту від 24 лютого 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 15 лютого 2012 року, граничний термін надання звіту - 17 лютого 2012 року, (а.с.95).
Акт № 670, складений за результатами перевірки Звіту від 13 березня 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 22 лютого 2012 року, граничний термін надання звіту - 24 лютого 2012 року, (а.с.96).
Акт № 671, складений за результатами перевірки Звіту від 2 квітня 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 21 березня 2012 року, граничний термін надання звіту - 23 березня 2012 року, (а.с.97).
Акт № 672, складений за результатами перевірки Звіту від 12 квітня 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 26 березня 2012 року, граничний термін надання звіту - 28 березня 2012 року, (а.с.98).
Акт № 673, складений за результатами перевірки Звіту від 27 квітня 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 18 квітня 2012 року, граничний термін надання звіту - 20 квітня 2012 року, (а.с.99).
Акт № 674, складений за результатами перевірки Звіту від 10 липня 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 18 червня 2012 року, граничний термін надання звіту - 20 червня 2012 року, (а.с.100).
Акт № 675, складений за результатами перевірки Звіту від 20 серпня 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 22 червня 2012 року, граничний термін надання звіту - 26 червня 2012 року, (а.с.101).
Акт № 676, складений за результатами перевірки Звіту від 30 серпня 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 19 липня 2012 року, граничний термін надання звіту - 23 липня 2012 року, (а.с.102).
Акт № 677, складений за результатами перевірки Звіту від 31 серпня 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 25 липня 2012 року, граничний термін надання звіту - 27 липня 2012 року, (а.с.103).
Акт № 678, складений за результатами перевірки Звіту від 3 вересня 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 5 серпня 2012 року, граничний термін надання звіту - 7 серпня 2012 року, (а.с.104).
Акт № 679, складений за результатами перевірки Звіту від 10 вересня 2012 року, встановлено, що дата настання страхового випадку 5 серпня 2012 року, граничний термін надання звіту - 7 серпня 2012 року, (а.с.105).
20 жовтня 2012 року акти №№ 663-679 надіслані на адресу ВП рекомендованою поштовою кореспонденцією, що встановлено на підставі касового чеку, опису вкладення до поштового відправлення та супровідного листа, (а.с.87-89).
20 вересня 2012 року, розглянувши акти про встановлене порушення від 19 вересня 2012 року №№ 663-679, Відповідач прийняв рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №№ 288-304, (а.с.6-22).
Зі змісту зазначених рішень вбачається, що на підставі п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, до Відокремленого підрозділу «Шахта «Чайкіно» Державного підприємства «Макіїввугілля» застосовані штрафні санкції в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 170,00 грн. на загальну суму 2 890,00 грн.
Суд відзначає, що в оскаржуваних рішеннях фактично процитовані положення п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Водночас, п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» передбачає відповідальність за кілька порушень, допущення яких є самостійною підставою для застосування до платника фінансових санкцій, а саме: неподання звітності, несвоєчасне подання звітності або подання звітності не за встановленою формою. Отже зі змісту рішень неможливо однозначно встановити, яке саме порушення стало підставою для притягнення ВП до відповідальності. Факт того, що до ВП застосовані фінансові санкції за несвоєчасне подання Звіту № Д7 в відповідні періоди, можливо встановити лише на підставі одночасного аналізу змісту спірних рішень зі змістом актів про встановлене порушення, на підставі яких вони прийняті.
Спірні рішення отримані ВП 21 вересня 2012 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції на супровідному листі, (а.с.5). Акти №№ 663-679 отримані ВП поштою, після одержання оскаржуваних рішень.
До спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.
П.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що перетворення Пенсійного фонду в неприбуткову самоврядну організацію здійснюється відповідно до окремо прийнятого спеціального Закону. До прийняття відповідного рішення функції виконавчої дирекції Пенсійного фонду, її територіальних органів виконують відповідно Пенсійний фонд України та головні управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.
Відповідно до п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з п.п.1.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року № 11-2, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5), (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі разом з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах утворюють систему територіальних органів Пенсійного фонду України, який є центральним органом виконавчої влади.
П.2.1. Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких належать 1) забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення; 2) забезпечення призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; 3) забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством; 4) ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів, призначених для пенсійного забезпечення; 5) забезпечення функціонування Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр), інформаційних систем та телекомунікаційних мереж Фонду.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах УПФУ виступає у якості суб'єкта владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають
значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки предметом спору по справі є рішення суб'єкта владних повноважень, вони підлягають перевірці на відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, (далі - Закон № 2464-VI).
Ст.2 Закону № 2464-VI встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків, що передбачено ст.3 Закону № 2464-VI.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Обов'язки платників єдиного внеску визначені ч.2 ст.6 Закону № 2464-VI, п.4 якої передбачений обов'язок подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Отже, ВП як платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Порядок, строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та суми нарахованого єдиного внеску до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду) та його форму встановлює Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 8 жовтня 2010 року № 22-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1-14/18309, із змінами та доповненнями, (далі - Порядок), що передбачено п.1.3. цього підзаконного нормативно-правового акта.
Згідно з приписами п.3.7. Порядку у разі настання нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання із застрахованою особою, у тому числі із фізичною особою, яка обрала спрощену систему оподаткування, або членом сім'ї, який бере участь у провадженні підприємницької діяльності, страхувальники, зазначені в пунктах 3.1 та 3.2 цього розділу, обов'язково подають звіт протягом двох робочих днів після настання страхового випадку стосовно таких осіб. Звіт подається за формою згідно з додатком 7 до цього Порядку.
Таким чином, у разі настання нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання ВП зобов'язано було подавати Відповідачу звіт за формою, визначеною в додатку 7 до Порядку, такий звіт мав бути наданий до органів Пенсійного фонду України протягом двох робочих днів після настання страхового випадку.
Ст.25 Закону № 2464-VI визначені заходи впливу та стягнення, що підлягають застосуванню до платників єдиного внеску, які припускають порушення вимог цього Закону.
П.4 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI передбачені повноваження територіальних органів Пенсійного фонду застосовувати до платника єдиного внеску штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено судом, ВП несвоєчасно подавало звіти за формою Д7, отже УПФУ правомірно застосувало до нього штрафні санкції. З огляду на те, що ВП неналежним чином виконало обов'язок щодо своєчасного подання звітності, формальні підстави, на які посилається Позивач, не можуть слугувати підставою для визнання недійсними спірних рішень.
З приводу твердження представника Позивача стосовно неможливості подання Звіту № Д7 протягом двох робочих днів після настання страхового випадку, оскільки страхувальник зобов'язаний дотримуватися визначеної чинним законодавством процедури розслідування нещасних випадків на виробництві, яка передбачає створення комісії, складання акта тощо, що займає певний час, суд відзначає наступне.
Формою Звіту про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженою Порядком, передбачено зазначення у Відомостях про застраховану особу, з якою стався нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання дати настання нещасного випадку або дати складання акта за формою П-4. З урахуванням цього суд дійшов висновку, що правові норми, які визначають порядок розслідування нещасних випадків на виробництві, та норми, що регламентують порядок і строки подання звітності до органів Пенсійного фонду України, не суперечать одне одному.
Посилання представника Позивача на положення Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вважає безпідставним, оскільки за допомогою правових норм, що містяться в ньому, регулювання спірних правовідносин не здійснюється.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки, приймаючи спірні рішення, УПФУ діяло в межах повноважень, в порядку та способом, які визначені Законом № 2464, з дотриманням критеріїв, наведених у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення увалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки Відповідачем - суб'єктом владних повноважень не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суд дійшов висновку, що судові витрати не підлягають стягненню з Позивача.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Макіїввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області про визнання недійсними рішень - відмовити повністю.
Постанова прийнята, складена і підписана у нарадчій кімнаті 19 листопада 2012 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.