31 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/1430/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Пополітові І.М., за участю представників позивача - Метель І.О., відповідача -Гончарова Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «ІМПЕКС - СЕРВІС 44»
до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції
Дніпропетровської області
про скасування податкового повідомлення -рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0001322301 від 29.12.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44», про що складено акт перевірки, згідно висновків якого встановлено факт нереальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Діонея», що призвело до порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість». За наслідками перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення. Позивач вважає прийняте податкове повідомлення - рішення протиправним, оскільки відповідачем не доведено, що певні договори укладено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, і відповідно, що існує умисел однієї або обох сторін, спрямований на ухилення від оподаткування. Крім того, недійсним може бути визнанний тільки чинний договір, тому, договори, які припили свою чинність у зв'язку з їх фактичним виконанням не мають підстав на визнання цих договорів нікчемними. У зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001322301 від 29.12.2011 року протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.
Під час судового розгляду справи задоволено клопотання про заміну відповідача на його правонаступника -Криворізьку північну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що відповідачем отримано вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, у якому суд визнав доведеною вину членів злочинної групи, в тому числі директора ТОВ «НВП «Діонея» в підробці документів, фіктивному підприємництві, у видачі завідомо неправдивих документів. Між позивачем та ТОВ «НВП «Діонея» було укладено договори купівлі - продажу, згідно яких ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» були придбані товари (металопродукція, запасні частини, комп'ютерна техніка), які в подальшому були реалізовані контрагентам. Проведеною перевіркою встановлено факт нереальності здійснення господарських операцій з ТОВ «НВП «Діонея», що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 27995 грн. та завищення податку на додану вартість в сумі 802 грн. За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0001322301 від 29.12.2011 року. При цьому, відповідач зауважує на тому, що діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідністю «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» зареєстроване виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 28.07.2009 року та перебуває на обліку у Криворізькій північній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області.
Компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Судом встановлено, що 08.11.2011 року на адресу ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» було направлено лист № 21041/10/231 щодо надання завірених копій первинних та інших бухгалтерських документів для проведення невиїзної позапланової перевірки. Документи підприємством були надані у 10 - денний строк, проте не в повному обсязі, а саме, не надано пояснення, банківські документи, журнали - ордери, реєстри отриманих податкових накладних. У зв'язку з чим, відповідно до пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, не надання ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» пояснень та документів, підтверджуючих взаємовідносини з ТОВ «НВП «Діонея» на обов'язковий запит податкового органу стало підставою для проведення виїзної позапланової перевірки.
Відповідно до ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу.
Зазначена стаття передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта),перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Так, на підставі направлення від 05.12.2011 року № 411/231, виданого Північною МДПІ у м. Кривому Розі головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Яценко Г.О., на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Північної МДПІ у м. Кривому Розі від 02.12.2011 року № 1504 проведено документальну виїзну перевірку ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» з питання підтвердження відомостей щодо взаємовідносин з ТОВ «НВП «Діонея» за період з 29.07.2009 року по 31.12.2010 року.
Для проведення даної перевірки правильності та своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах ТОВ «НВП «Діонея» були використані наступні документи: статутні та реєстраційні документи; накладні, рахунки, податкові накладні, реєстри отриманих та видаткових накладних, платіжні доручення за період з 29.07.2009 року по 31.12.2010 року; договір купівлі - продажу № 1 від 20.08.2009 року з ТОВ «НВП «Діонея»; договір купівлі - продажу № 1/10 від 05.01.2010 року з ТОВ «НВП «Діонея»; АІС Північної МДПІ у м. Кривому Розі: «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України», «Бест -Звіт».
Крім того, податковим органом прийнято до уваги, вирок Індустріального суду м. Дніпропетровська № 0417/1-208/2011 від 26.05.2011 року, згідно якого суд визнав доведеною вину підсудних (членів злочинної групи, в т.ч. директора ТОВ «НВП «Діонея» Бабіцької Г.М.) в підробці документів, в фіктивному підприємництві, у видачі завідомо неправдивих документів.
На підставі наданих позивачем для перевірки документів та інформації, наявної у податкового органу, перевіркою було встановлено нереальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Діонея», що призвело до порушення пп.4.1.6 п. 4.1 ст.4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оплакування прибутку підприємств», занижено податок на прибуток в загальній сумі 27995 грн., в тому числі по періодах: ІV квартал 2009 року - у сумі 15542 грн., І квартал 2010 року - у сумі 4235 грн.; ІІ квартал 2010 року - у сумі 8218 грн.; пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено податок на додану вартість на загальну суму 802 грн., в тому числі: вересень 2009 року - 387 грн., грудень 2009 року - 105 грн., січень 2010 року - 25 грн., березень 2010 року - 38 грн., квітень 2010 року - 76 грн., травень 2010 року - 47 грн., червень 2010 року - 124 грн.
За результатами зазначеної перевірки податковим органом складено акт перевірки № 158/231-36607290 та прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001322301 від 29.12.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» на суму 34994 грн., з яких за основним платежем - 27995 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6999 грн.
Щодо порушень, виявлених під час проведення перевірки та відображених в акті перевірки, суд зазначає наступне.
20.08.2009 року та 05.01.2010 року між ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» та ТОВ «НВП «Діонея» були укладені договори купівлі - продажу № 1 та № 1/10.
Згідно вищевказаних договорів ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» були придбані товари на загальну суму 120576 грн. 32 коп. Оплата за придбаний товар (послуги) здійснювалась з розрахункового рахунку наступним чином: платіжне доручення № 12 від 27.01.2010 року на суму 3000 грн., платіжне доручення № 6 від 22.09.2009 року на суму 41750 грн., платіжне доручення № 7 від 02.10.2009 року на суму 15700 грн. Всього сплачено ТОВ «НВП «Діонея» 60450 грн. Кредиторська заборгованість перед ТОВ «НВП «Діонея» станом на 31.12.2010 року склала 60126 грн. 32 коп.
Придбані у ТОВ «НВП «Діонея» товари (послуги) були реалізовані на загальну суму 125389 грн. 60 коп. контрагентам:
- ПП «Ажіобуд»- по договору купівлі - продажу № 1/21 від 21.08.2009 року. Оплата за отриманий товар здійснена на розрахунковий рахунок в загальній сумі 58243 грн. 98 коп., а саме, платіжне доручення № 140 від 21.09.2009 року на суму 42500 грн.; платіжне доручення № 143 від 01.10.2009 року на суму 15743 грн. 98 коп. Станом на 31.10.2010 року заборгованість відсутня.
- ТОВ «Софтсервіс». Оплата за отриманий товар здійснена на розрахунковий рахунок в загальній сумі 17611 грн., а саме, платіжне доручення № 2520 від 29.03.2010 року на суму 4015 грн., платіжне доручення № 50 від 28.04.2010 року на суму 5000 грн., платіжне доручення № 51 від 11.05.2010 року на суму 1528 грн., платіжне доручення № 63 від 20.05.2010 року на суму 4068 грн., платіжне доручення № 71 від 27.05.2010 року на суму 3000 грн. Станом на 31.12.2010 року дебіторська заборгованість ТОВ «Софтсервіс» склала 3757 грн. 38 коп.
- ТОВ «Юніко». Оплата за отриманий товар здійснена на розрахунковий рахунок в загальній сумі 17611 грн. 24 коп., а саме, платіжне доручення № 8 від 27.01.2010 року на суму 3000 грн., платіжне доручення № 23 від 16.02.2010 року на суму 4000 грн., платіжне доручення № 3556 від 31.03.2010 року на суму 600 грн., платіжне доручення № 1263 від 31.03.2010 року на суму 2400 грн., платіжне доручення № 1270 від 12.04.2010 року на суму 503 грн. 24 коп., платіжне доручення № 3588 від 24.06.2010 року на суму 2808 грн., платіжне доручення № 1320 від 30.06.2010 року на суму 4300 грн. Станом на 31.12.2010 року дебіторська заборгованість ТОВ «Юнікон» склала 5390 грн.
- ТОВ «Кривбасгеопроект». Оплата за товар не здійснювалась. Станом на 31.12.2010 року дебіторська заборгованість ТОВ «Кривбасгеопроект» склала 7662 грн.
Крім того, по договору № 25-01/2010Р від 25.01.2010 року, укладеному ТОВ «Євразія -С» та ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» була здійснена реалізація послуг згідно акта здачі - прийняття робіт № 1 від 11.06.2010 року на суму 15114 грн., в тому числі ПДВ 2519 грн. (ремонт техніки). Оплата за отриманий товар здійснена на розрахунковий рахунок в сумі 15114 грн. платіжним дорученням № 316 від 11.06.2010 року. Станом на 31.10.2010 року заборгованість відсутня.
Також, у акті перевірки міститься посилання на те, що в ході перевірки директору ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» було надано запит від 07.12.2011 року з питань щодо господарських відносин з ТОВ «НВП «Діонея», у відповіді на зазначений запит директором було повідомлено: «за товаром їздив у м. Дніпропетровськ, особисто на власному автомобілі, адрес підприємства сказати не може, так як знає її тільки візуально, отриманий товар був перевезений власним автомобілем безпосередньо покупцю, сертифікати якості не отримував, у зв'язку з невеликою кількістю товару документи на перевозку не оформлювалися, товар отримував особисто, доручення не оформлював, так як при отриманні мав при собі печатку».
На підставі викладеного, податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем віднесено до валових доходів доходи по операціях реалізації товарів (послуг) придбаних у ТОВ «НВП «Діонея» в загальній сумі 104491 грн., які не підтверджені первинними документами, так як вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська № 0417/1-208/2011 від 26. 05.2011 року доведено вину підсудних (членів злочинної групи) в підробці документів, в фіктивному підприємництві та видачі завідомо неправдивих документів.
Таким чином, в порушення: п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» завищено валові доходи на загальну суму 104491 грн., в т.ч.: у 4 кварталі 2009 року на 57934 грн., у 1 кварталі 2010 року на 8141 грн., у 2 кварталі 2010 року на 38416 грн.; пп.3.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено податкові зобов'язання на загальну суму 20898 грн., в т.ч.: вересень 2009 року - 9707 грн.; грудень 2009 року - 1880 грн.; січень 2010 року - 540 грн.; березень 2010 року - 1088 грн.; квітень 2010 року - 1804 грн.;травень 2010 року - 468 грн.; червень 2010 - 5411 грн.
У перевіряємому періоді ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» отримало виручку за (послуги), які були придбані у ТОВ «НВП «Діонея» в загальній сумі 108580 грн. З огляду на вищевикладене, позивачем здійснювалася реалізація товарів, які були придбані у ТОВ «НВП «Діонея», а тому отримані грошові слід вважати як отриману безповоротню грошову допомогу. Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44», в порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не віднесено до складу валових доходів отримані грошові кошти, а саме, занижено валові доходи на загальну суму 108580 грн., в т.ч.: у 4 кварталі 2009 року на 58244 грн., у 1 кварталі 2010 року на 14015 грн., у 2 кварталі 2010 року на 36321 грн.
Згідно вищевикладених порушень підприємством занижено валові доходи на загальну суму 4089 грн., в т.ч.: у 4 кварталі 2009 року на 310 грн., у 1 кварталі 2010 року на 5874 грн., у 2 кварталі 2010 року. Завищено валові доходи на 2095 грн.
Таким чином, ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» віднесено до валових витрат витрати по операціях з придбання товарів (послуг), придбаних у ТОВ «НВП «Діонея», по яким встановлено факт нереальності здійснення господарської операції.
В порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати на загальну суму 100480
грн., в т.ч.: у 4 кварталі 2009 року на 55475 грн., у 1 кварталі 2010 року на 7570 грн., у 2 кварталі 2010 року на 37435грн.
Також, в порушення пп.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по операціях з ТОВ «НВП «Діонея» на підставі податкових накладних, які визнано судом недійсними в результаті чого ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» завищено податковий кредит на загальну суму 20096 грн., в т.ч.: вересень 2009 року-9320 грн.; грудень 2009 року - 1775 грн.; січень 2010 року - 515 грн.; березень 2010 року - 1050 грн.; квітень 2010 року - 1728 грн.; травень 2010 року - 421 грн., червень 2010 року - 5287 грн.
Таким чином, перевіркою ТОВ «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» встановлено факт нереальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Діонея», що призвело до порушень, зазначених у акті перевірки № 158/231-36607290.
Суд вважає висновки, викладені у акті перевірки є правомірними, та такими, що відповідають даним обставинам, з огляду на наступне.
Правила формуванням податкового кредиту по податку на додану вартість, до 2011 року регулювалися з урахуванням положень Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, об'єктом оподаткування податком на додану вартість, відповідно до п. п. 3.1.1 вищевказаного Закону, є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп. 7.5. Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.2.3. зазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 7.4.5 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Щодо правил формування валових витрат у період оформлення спірних операцій, суд зазначає наступне.
Правовідносини з приводу формування платником податку валових витрат у спірний період регулювалися ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Так, відповідно до п. 5.1. вказаного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Відповідно до пп. 11.2.1 вказаного Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно з абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В контексті наведеного та щодо порядку обліку, документального підтвердження спірних операцій та юридичної значимості первинних документів, суд зазначає, що правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, зокрема: зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, з аналізу зазначених норм законодавства, вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання ним юридичної значимості, складаються за результатами фактично вчиненої операції та мають бути підписані уповноваженою особою (за наявності волі такої особи), та саме такі документи є підставою для відображення результатів певних операцій в бухгалтерському обліку, на підставі якого у свою чергу формується дані податкового обліку.
У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою його формування.
Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; придбання робіт/послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій), складених за результатами реально вчинених операцій та уповноваженими особами, наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає встановленим вимогам та підписана уповноваженою особою.
Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків валових витрат та податкового кредиту, зокрема, недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій), відсутність у первинних документах, у т.ч. у податкових накладних, позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості (сили) для цілей формування податкового кредиту, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача.
Складання первинних документів з метою оформлення безтоварних операцій свідчить про юридичну дефектність таких первинних документів для цілей формування валових витрат та податкового кредиту, з огляду на що вони не можуть бути правомірною підставою для формування спірних сум податкового кредиту, формування якого також не є правомірним і у випадках придбання товарів/робіт/послуг без цілі використання у господарській діяльності або ж за відсутності розумних економічних причин для здійснення певних операцій.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що під час розгляду справи не доведено фактичного виконання господарських операцій позивача з ТОВ «НВП «Діонея», а складені за цими операціями первинні документи та податкові накладні не мають юридичного значення для цілей формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.
Крім того суд звертає увагу на ч. 4. ст. 72 КАС України, згідно якої, вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
В даному випадку, як зазначено вище, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська, суд визнав доведеною вину членів злочинної групи, в тому числі директора ТОВ «НВП «Діонея» в підробці документів, фіктивному підприємництві, у видачі завідомо неправдивих документів.
Виходячи з того, що ТОВ «НВП «Діонея» реальна господарська діяльність не здійснювалась, суд приходить до висновку про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів. У зв'язку з цим, первинні документи за взаємовідносинами позивача з цим підприємством не мають юридичної значимості для цілей формування спірних сум валових витрат та податкового кредиту.
З огляду на зазначене вище, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позивачу слід відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідністю «ІМПЕКС - СЕРВІС 44» - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 05.11.2012 року.
Суддя М.В. Дєєв