19 листопада 2012 року Справа № 2а/0370/3473/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,
Управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області (УПФ України в м. Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі) звернулося з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 000 грн. 93 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 зареєстрована як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду, і відповідно до пункту 4 частини першої статті 4, пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08 липня 2010 року зобов'язана своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Станом на 15 жовтня 2012 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2011 рік в розмірі 2 000 грн. 93 коп. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 312 грн. 71 коп.
В судове засідання позивач не прибув. 31 жовтня 2012 року позивачем подано заяву про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач заперечень проти позову не подала. Ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, а також повістки про виклик до суду, надіслані відповідачу, повернулись до суду з відміткою відділення поштового зв'язку - за закінченням терміну зберігання, тобто не вручені адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.
У відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Судом встановлено, що підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради Волинської області 27 липня 2001 року.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку з 01 січня 2011 року визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі -Закон № 2464-VI).
Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно із пунктом 3 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI , з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Відповідач зареєстрований як платник внесків до Пенсійного фонду України та з дня набрання чинності цим Законом вважається платником єдиного внеску.
Підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник внесків до Пенсійного фонду України, з дня набрання чинності цим Законом вважається платником єдиного внеску.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 (далі - Порядок) встановлено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Частиною другою статті 12 Закону № 2464-VI передбачено, що одним із обов'язків Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Відповідно до звіту № 4654 від 28 березня 2012 року згідно з додатком 5 Порядку відповідачем визначено суму нарахування єдиного внеску за 2011 рік в розмірі 6 663 грн. З нарахованої суми 34,7% належить сплатити єдиного внеску, що в грошовому еквіваленті становить 2 312 грн. 07 коп. З врахуванням часткової сплати заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 2 000 грн. 93 коп., що також підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування та розрахунком ціни позову.
Оскільки заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 2 000 грн. 93 коп. відповідачем добровільно не погашена, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 000 (дві тисячі) грн. 93 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк