15 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/11650/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Салюк Л.Ю.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Тропіна Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про скасування постанови, -
ОСОБА_1, якого в судовому засіданні було замінено належним позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просить скасувати постанову відповідача за № 149-10 від 27.09.2012 року щодо визнання позивача винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладення штрафу у сумі 39 672 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що за наслідком перевірки від 14.08.2012 року відповідачем було винесено постанову № 149-10 від 27.08.2012 року про накладення штрафу у розмірі 39 672,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності по факту реконструкції та будівництва цехів по обробці каменю та виготовленню гранітних виробів, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, - без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що факти, викладені в акті перевірки та приписі від 14.08.2012 року, не відповідають фактичним обставинам справи, а саме: позивач з 19.04.2011 року не використовував даний об'єкт нерухомості, не здійснював реконструкцію існуючої одноповерхової цегляної будівлі розміром 7,40 х 15,30 м., шляхом влаштування шиферної покрівлі та зовнішнього оздоблення гранітним каменем, не прибудовував будівлі з бетонних блоків і плит розміром 12,2 х 8,0 м. Крім того, позивач зазначає, що не міг здійснювати реконструкцію та добудову, оскільки не є власником цих приміщень, а договір оренди не надавав позивачу такого права. Позивач також зазначає, що зі змістом документів, які надавались відповідачем 14.08.2012 року на підпис, не ознайомлювався, а тому зазначив, що зауважень по здійсненню перевірки та пояснень не має. Позивач вказує на те, що Інспекцією не надано жодного доказу вини позивача, а всі звинувачення щодо вчинення позивачем правопорушення побудовані на припущеннях. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, надав суду письмові заперечення, обґрунтовуючи їх тим, що при проведенні перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 самовільно без будь-яких дозвільних документів виконані будівельні роботи з реконструкції існуючої одноповерхової будівлі, будівництво прибудови із шлакоблоків, а також факт експлуатації зазначених будівель. Особа правопорушника була встановлена прокуратурою Апостолівського району Дніпропетровської області, про що було повідомлено у вимозі №1187 вих12 від 03.07.2012 року, на підставі якої було проведено перевірку. Відповідач у запереченнях звертає увагу суду на те, що всі документи правопорушником отримані особисто, будь-яких зауважень до здійснення перевірки та фактів, встановлених за її результатами позивачем не надавалось. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та надуманими.
Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши пояснення позивача представника відповідача, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 19.04.2006 року між ДП «Токівський гранітний кар'єр» (Орендодавець) з однієї сторони та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) з другої сторони укладено договір оренди, згідно п. 1.1 якого Орендодавець здає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення площею 74 м2, інвентарний №315.
Згідно п. 2.3 договору оренди орендар здійснює капітальний ремонт всього приміщення за свій рахунок з метою подальшого викупу.
Згідно п. 4.1 договору оренди строк оренди складає 5 років з моменту підписання договору з правом подальшого викупу.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Згідно п. 7 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
На підставі вищезазначеним норм, вимоги прокуратури Апостолівського району Дніпропетровської області від 03.07.2012 року та направлення на здійснення позапланової перевірки від 07.08.2012 року № 1209/12 головним державним інспектором Нікопольського відділу контролю та державного нагляду територіального управління з контролю за будівництвом об'єкті, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Правобережжя інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області Галагановою В.В. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ФОП ОСОБА_1 щодо виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1. За наслідками перевірки було складено акт від 14.08.2012 року.
В ході перевірки було з'ясовано, що ФОП ОСОБА_1 у 2011 році господарським способом, без відповідного документу, що надає право на виконання будівельних робіт, виконав реконструкцію існуючої одноповерхової цегляної будівлі розміром в плані 7,40х15,30 м. шляхом влаштування шиферної покрівлі та зовнішнього оздоблення гранітним каменем, та прибудував до неї будівлю з бетонних блоків, перекриту ребристими з/б плитами, розміром в плані 12,20х8,0 м. Виробничі споруди облаштовано обладнанням для обробки каменю та виготовлення гранітних виробів. Існуюча цегляна будівля викуплена ФОП ОСОБА_1 у Токівського гірничого комбінату у 2006 році на підставі усної домовленості за відсутністю правовстановлюючих документів на будівлю.
Під вищевикладеним в акті перевірки від 14.08.2012 року у графі зауваження щодо здійснення перевірки, позивачем зазначено «без зауважень».
За результатами перевірки складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.08.2012 року стосовно ФОП ОСОБА_1, з повідомленням про призначення розгляду справи про правопорушення на 27.08.2012 року.
В ході перевірки були виявлені наступні порушення, зафіксовані в протоколі від 14.08.2012 року: реконструкція та будівництво цехів по обробці каменю та виготовленню гранітних виробів на АДРЕСА_1 без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, що є порушенням ст. 34 Закону № 3038.
Під вищевикладеним порушенням в графі пояснення і зауваження до протоколу позивачем зазначено «не маю пояснень».
14.08.2012 року Інспекцією складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.08.2012 року з вимогою привести об'єкт у відповідність до вимог чинного містобудівного законодавства до 14.10.2012 року.
Згідно ч. 3 ст. 41 Закону № 3038 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно п. 2 ч. 4 ст. 41 Закону № 3038 посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
27.08.2012 року заступником начальника Інспекції Садовим І.Д. було розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанову від 27.08.2012 року № 149-10 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у сумі 39 672,00 грн.
Судом досліджені долучені до справи матеріали фотофіксації від 14.08.2012 року об'єкту - виробничі цеха по обробці каменю та виготовленню пам'ятників, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджують факти, викладені в акті перевірки від 14.08.2012 року, стосовно виконання будівельних робіт з реконструкції існуючої одноповерхової будівлі та будівництва прибудови зі шлакоблоків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Головним державним інспектором Нікопольського відділу контролю та державного нагляду ОСОБА_5 було складено розрахунок категорії складності зазначеного об'єкту та віднесено виробничі цеха по обробці каменю та виготовленню пам'ятників до ІІ категорії складності об'єкта будівництва.
Таким чином, обов'язковою умовою виконання будівельних робіт була реєстрація забудовником декларації про початок виконання будівельних робіт.
Встановлюючи особу забудовника, суд спирається на п. 2.3 договору оренди від 19.04.2006 року, згідно якого на ФОП ОСОБА_1 покладався обов'язок протягом 5 років проводити капітальний ремонт всього приміщення з метою подальшого викупу.
Факт проведення забудови та використання об'єкта будівництва ФОП ОСОБА_1 підтверджується підписом та приміткою «без зауважень» ФОП ОСОБА_1 на акті перевірки та протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.08.2012 року.
Щодо твердження позивача, що він є юридично необізнаною особою, не знає порядку проведення перевірки, та зі змістом документів не ознайомлювався, оскільки думав, що підписує документи як особа, яка була присутня при проведенні перевірки, а не як правопорушник, то суд зазначає, що ст. 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 3038 суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94) вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Відповідно абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94 суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.
Аналізуючи вищевикладене, судом підтверджена наявність порушень, викладених в акті перевірки від 14.08.2012 року, протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.08.2012 року, приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.08.2012 року.
Частина 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови від 27.08.2012 року № 149-10 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому оскаржувана постанова не підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, в суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 20 листопада 2012 року.
Суддя М.В. Бондар