справа № 0670/4692/12
категорія 12.3
01 листопада 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ракаловича В.М. ,
суддів: Черноліхова С.В., Романченка Є.Ю.,
при секретарі - Шиндарівській В.В.,
з участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державного комітету України із земельних ресурсів, Головного управління Держкомзему у Житомирській області Державного агенства земельних ресурсів України, Головного управління Державного агенства земельних ресурсів у Житомирській області
про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
встановив:
Колишній перший заступник начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області ОСОБА_1 у травні 2010 року звернувся до суду з позовом до Державного комітету України із земельних ресурсів та Головного управління Держкомзему у Житомирській області. Просив визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція) №56-к від 15 березня 2010 року в частині звільнення його з посади першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області з 15 березня 2010 року у зв'язку з ліквідацією інспекції та поновити його на посаді заступника начальника Управління Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держкомзему у Житомирській області, або на рівнозначній посаді, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.
Позивач вважає своє звільнення з роботи незаконним, оскільки йому не була запропонована інша робота, не враховані його переваги перед іншими працівниками, звільнення проведене в період його тимчасової непрацездатності та більше ніж через два місяці з дня попередження про звільнення. Крім того, позивач оспорював і правомірність ліквідації Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області.
Цей спір вже вирішувався судом, і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2012 року за касаційною скаргою ОСОБА_1 судові рішення першої та другої інстанцій були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час повторного розгляду справи судом притягнуто до участі в справі в якості відповідачів Державне агенство земельних ресурсів України та Головне управління Держземагенства у Житомирській області, як правонаступників Державного комітету України із земельних ресурсів та Головного управління Держкомзему у Житомирській області, які знаходяться в стадії ліквідації.
В ході розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, просив поновити його на роботі в Головному управлінні Держземагенства у Житомирській області на посаді заступника начальника Головного управління, як такій, що віднесена до 5 категорії посад державних службовців та відповідає присвоєному йому 9 рангу державного службовця.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснив, що звільнення позивача з займаної посади проведено на законних підставах, з дотриманням встановленого трудовим законодавством порядку.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Скасовуючи попередні судові рішення по справі, Вищий адміністративний суд з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в подібній справі, вказав, що роботодавець (держава) зобов"язаний працевлаштувати працівників ліквідованої установи, тому необхідно перевірити, чи виконаний такий обов"язок по відношенню до позивача, чи була можливість перевести його на іншу роботу. Крім того, в касаційній ухвалі ставився під сумнів і висновок щодо ліквідаціі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області, в якій працював позивач.
Що стосується останнього питання, то Житомирський окружний адміністративний суд не вправі входити в його обговорення, оскільки саме про ліквідацію, а не реорганізацію Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель та її територіальних органів було однозначно сказано в чинному на час виникнення спірних правовідносин пункті 4 постанови КМ України від 26 серпня 2009 р. N 901 . Доводити незаконність названої вище постанови КМ України можливо лише в межах справи за відповідним адміністративним позовом, підсудність якого визначена статтею 19 КАС України окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Що ж стосується першого питання, то судом встановлено, в тому числі з пояснень представника відповідачів, що перед звільненням ОСОБА_1 інша робота не пропонувалась. На неодноразові вимоги суду подати докази того, що в системі Держкомзему України, визначеному на той час правонаступником Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, що ліквідувалась, не було посад, на які міг бути переведений позивач, представник відповідачів пояснив, що таку інформацію не може надати, оскільки не зміг отримати її від свого керівництва, яке уповноважило його бути представником по справі. Тобто, відповідачі без поважних причин ухилились від покладеного на них ст.71 КАС України обов"язку доказування.
Враховуючи викладене вище, положення ст.244-2 КАС України та правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 17 жовтня 2011 року по справі за позовом О. до Державної митної служби України (встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобовязання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи), суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 з роботи проведене з порушенням чинного законодавства, у зв"язку з чим його позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі. У зв"язку з цим суд поновлює ОСОБА_1 на посаді, з якої він був звільнений - перший заступник начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області. Його вимоги про поновлення на роботі в установах, до яких переходили функції інспекції після її ліквідації, в тому числі заново утвореному Головному управлінні Держземагенства у Житомирській області, є безпідставними.
Відповідно до абзацу 3 пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів ", працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.
Та обставина, що посада ОСОБА_1 на даний час відсутня (ліквідація Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області завершена), правового значення не має. Питання його подальшого працевлаштування або ж повторного звільнення з роботи з дотриманням встановленого порядку в разі неможливості працевлаштування вирішуватиметься правонаступником - Державним агенством земельних ресурсів України. Саме цей державний орган відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 8 квітня 2011 року N 445/2011 "Про Державне агентство земельних ресурсів України" є універсальним правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, до якого, в свій час, перейшли на підставі постанови КМ України від 26 серпня 2009 р. N 901 права та обов"язки ліквідованої Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель, що діяла у його складі як урядовий орган державного управління.
У зв"язку з цим саме на Державне агенство земельних ресурсів України суд, відповідно до частини 2 ст.235 КЗпП України, покладає і обов"язок нарахувати та виплатити позивачеві середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідачів про те, що належним відповідачем по справі повинна бути ново утворена у квітні 2011 року Державна інспекція сільського господарства України, як правонаступник Держкомзему України, адже правонаступництво цієї інспекції та її територіальних органів є частковим - лише у частині виконання повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, тоді як предметом регулювання в цій справі є трудові правовідносини.
Відповідно до ст.256 КАС України, постанова в частині поновлення на роботі та виплати заробітку за один місяць вимушеного прогулу підлягає негайному виконанню.
В задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди суд відмовляє з таких підстав.
Загальновідомо, що багаторічна правозастосовча, в тому числі і судова, практика йшла шляхом обмеженого застосування положення частини 2 статті 40 КЗпП України - на роботодавця не покладався обов"язок по працевлаштуванню працівника у випадку ліквідації підприємства, установи, організації. Правова позиція Верховного Суду України, покладена в основу даного судового рішення про задоволення позову є новелою, з якою не обізнаний широкий загал, тому висновок суду про наявність вини роботодавця, як однієї з умов відповідальності за шкоду, навряд чи можна було б визнати обгрунтованим.
Керуючись КЗпП України, ст.ст. 159-163 КАС України,суд-
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель №56-к від 15 березня 2010 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області з 15 березня 2010 року у зв'язку з ліквідацією інспекції, згідно із п.1 ст.40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Житомирській області з 15 березня 2010 року.
Зобов'язати Державне агенство земельних ресурсів України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постанова в частині поновлення на посаді, нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допускається до негайного виконання.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя В.М. Ракалович
Судді С.В.Черноліхов
Є.Ю.Романченко
Повний текст постанови виготовлено: 07 листопада 2012 р.