Справа № 1023/1202/12
іменем України
26 липня 2012 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області про визнання дій неправомірними і стягнення суми компенсації, -
5 липня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області з вимогами:
- визнати незаконними дії УПСЗН у призначенні та виплаті грошової суми одноразової компенсації сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 7586 грн., що не відповідає вимогам ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- стягнути з УПСЗН недоотриману суму грошової одноразової компенсації сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 50014 грн., виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, визначених законом про державний бюджет на момент втрати годувальника та фактично виплаченою сумою.
В обгрунтування своїх вимог позивачка посилалася на те, що 29 липня 2011 року помер її чоловік ОСОБА_2, смерть якого пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено відповідним експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 28.09.2011 р. №4620-0551. У зв'язку з цим їй було видано посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою і вона має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивачка також посилалася на те, що статтею 48 зазначеного Закону передбачено виплату одноразової компенсації у розмірі 60 мінімальних заробітних плат сім'ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак у січні 2012 року відповідач виплатив їй зазначену компенсацію у розмірі 7586,00 грн., який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що не відповідає вимогам ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і порушує її права.
Відповідач подав до суду заперечення, у яких послався на правомірність своїх дій. Відповідач зазначав, що позивачка одержала одноразову компенсацію сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 7586,00 грн., який визначений в межах бюджетних призначень та бюджетного фінансування виплат на зазначені цілі відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936.
Ухвалою від 9 липня 2012 року у справі відкрито скорочене провадження та направлено відповідачеві копію позовної заяви з додатками.
18 липня 2012 року до суду надійшли заперечення відповідача, з яких з'ясовано, що без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі неможливо ухвалити законне судове рішення.
Ухвалою від 19 липня 2012 року справу призначено до судового розгляду на загальних підставах.
У судове засідання сторони не з'явились за наявності клопотання позивача про розгляд справи за її відсутності, що є підставою для її розгляду у порядку письмового провадження відповідно до правил ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України.
Перевіривши наявні у справі докази, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без задоволення з наступних підстав.
Встановлено судом, що ОСОБА_1, - позивачка у справі, є дружиною померлого ОСОБА_2, - громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, що підтверджено посвідченням дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою № 511867 від 13.12.2011 р., виданого Київською облдержадміністрацією, копія якого долучена до справи.
Згідно долученої до справи довідки управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 12 червня 2012 року про розмір одноразової компенсації за втрату годувальника згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ОСОБА_1 згідно поданої заяви від 04.01.2012 р. нараховано і виплачено 7586,00 гривень.
25 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до УПСЗН з заявою щодо виплати одноразової допомоги у зв'язку із смертю ОСОБА_2, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, інваліда 2 групи, причина смерті якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у якій просила провести перерахунок та виплату недоотриманої суми допомоги, яка повинна бути у розмірі 60 мінімальних зарплат згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом від 11.05.2012 р. № 4 УПСЗН повідомило ОСОБА_1 про розгляд заяви, у якому послалося на те, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 р. № 649, а саме: сім'ям, які втратили годувальника -7586 гривень.
Не погодившись з відмовою УПСЗП, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступних положень законів та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють спірні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у базовій редакції, чинність якої була відновлена з 22 травня 2008 року в зв'язку з тим, що положення розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 27.12.2007 року № 107-VІ були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі № 10-рп/2008, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварїі на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується, зокрема, в таких розмірах: інвалідам I групи -60 мінімальних заробітних плат.
Водночас відповідно до п. 3 розділу «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22 грудня 2011 року № 4282-VI (із змінами і доповненнями) установлено, що у 2012 році норми і положення, зокрема ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Підпунктом чотири пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»установлено такі розміри одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ям, які втратити годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою: сім'ям, які втратили годувальника, - 7586 гривень.
За загальним принципом дії правових норм однакової юридичної сили, які по різному регулюють одні і ті ж відносини, застосуванню підлягає та правова норма, яка прийнята пізніше, тобто в даному випадку норма п. 3 розділу «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22 грудня 2011 року № 4282-VI, якою визначення конкретних розмірів виплат, передбачених, зокрема, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у 2012 році віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Крім того, необхідно враховувати Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп2012, яким дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Про це, зокрема, зазначено у п. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2012 року № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи, що чинність постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено розміри компенсацій за шкоду, заподіяну здоров'ю, в абсолютних сумах, не обмежена в часі, суд вважає, що її дія поширюється також на 2012 рік і реалізує механізм виконання норми закону, а саме: п. 3 розділу «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22 грудня 2011 року № 4282-VI, якою визначення конкретних розмірів виплат, передбачених, зокрема, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у 2012 році віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що застосування відповідачем положень зазначеного підзаконного нормативно-правового акта, яким визначено розмір одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника, в абсолютній сумі 7586 гривень, при виплаті позивачеві вказаної компенсації у 2012 році було правомірним.
Оскільки судом не встановлено неправомірності у оскаржених діях суб'єкта владних повноважень управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, підстав для задоволення адміністративного позову немає.
Керуючись ст. 160-163 КАС України, -
Залишити без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області про визнання незаконними дій щодо призначення та виплати одноразової компенсації сім'ї, яка втратила годувальника в особі, віднесеній до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС, смерть якої пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 7586 гривень та стягнення недоотриманої суми компенсації 50014 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Славутицький міський суд протягом десяти днів після одержання її копії.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. С. Орел