20 листопада 2012 р. Справа № 112925/11 /9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області на постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 10 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни, -
22.02.2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області (далі УПФУ) в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом зобов'язати відповідача провести нарахування та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2010 рік.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 23 лютого 2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до УПФУ про зобовязанння УПФУ нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2010 року по липень 2010 року включно залишено без розгляду в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду.
Постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 10 березня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФУ у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано УПФУ провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року з врахуванням вже проведених виплат.
Зазначена постанова мотивована тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, вимоги позивача є законними, а тому судом першої інстанції відновлено порушене право останнього.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, УПФУ подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною радою України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, тому будь-яких порушень законодавства з боку відповідача не вбачається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
В силу норми ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції при винесенні ухвали суду від 23.02.2011 року щодо необхідності застосування строку звернення до суду та про наявність правових підстав для залишення без розгляду частини позовних вимог, проте вважає, що судом першої інстанції помилково залишено без розгляду позовні вимоги лише за період до 31.07.2010 року, оскільки позивач звернувся з позовом лише 22.02.2011 р., і ним не наведено поважних причин пропуску строку за зазначений період, а на його застосуванні наполягав відповідач.
В силу вимог ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки стосовно ненарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати піврічний строк звернення до суду.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та залишення без розгляду позовних вимог позивача в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2010 року по 21.08.2010 року.
Разом з тим, колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.08.2010 р. по 31.12.2010 року, оскільки дія норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2010 рік не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами. Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необгрунтованими.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, ухвала від 23.02.2011 року та постанова від 10.03.2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області задовольнити частково.
Ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 23 лютого 2011 року та постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 10 березня 2011 року у справі № 2а-992/11 - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги в періоди з 01.01.2010 року по 21.08.2010 року включно залишити без розгляду.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 22.08.2010 року по 31.12.2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Рожищенському районі Волинської області нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум за період з 22.08.2010 року по 31.12.2010 року.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М.Каралюс
Суддя Р.М.Гулид
Суддя В.З.Улицький