13 листопада 2012 р.Справа № 2-а/1570/7661/11
Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -Коваля М.П.,
суддів -Потапчука В.О.,
-Семенюка Г.В.,
при секретарі -Журкіній І.І.,
за участі: представник апелянта -Азарніна А.С.,
представник позивача -Мирончак А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000291530 від 04.05.2011 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000291530 від 04.05.2011 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Колегією суддів замінена сторона у справі, а саме неналежного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Одесі замінено на правонаступника -Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби, на підставі відповідного клопотання та згідно з постановою КМ України від 21.09.2011 року № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби».
Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового розгляду справи, представники до суду прибули та надали свої пояснення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст.79 Податкового кодексу України на підставі наказу від 06.04.2011 року № 228 виданого СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, головним державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового супроводження підприємств функціонування інфраструктури водного транспорту ОСОБА_4 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс», з питання достовірності даних податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року сформованих за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Екосервіс», ПП «Дана-Даблъю»та ТОВ «УРБП «Шлях».
За результатами перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі було складено акт № 126/15-3/22447500/5 від 07.04.2011 року, у висновку якого зазначено, що ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»порушено п.п. «д»п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.2. п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, неправомірно занижено суму ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет в загальній сумі 30451,50 грн. (а.с.15-26).
На підставі зазначеного акту перевірки, а також згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000291530 від 04.05.2011 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 30451,50 грн. та штрафну (фінансову) санкцію сумі 15225,75 грн. (а.с.14).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.п. «д»п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.2. п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі № 0000291530 від 04.05.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.
Так, позивач у перевіряємому періоді здійснював господарські операції з ТОВ «УРБП «Шлях», а саме: в січні 2011 року позивачем та ТОВ «УРБП «Шлях»було укладено угоду про продаж товару, договір № 19-01/1 від 19.01.2011 року (а.с.93-96). Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеним договором підтверджується платіжним дорученням № 799 від 25.01.2011 року (а.с.97).
Виконання умов вищезазначеної угоди підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 17.02.2011 року, рахунком фактурою №СФ-0000002 від 25.01.2011 року (а.с.98-99).
Крім того, реальність настання правових підстав за вказаним правочином підтверджується залізничною накладною № 43200708 від 04.02.2011 року, в якій зазначено, що до перевезення було надано вантаж: рельси металеві старі масою 55150 кг., що в повній мірі відповідає предмету договору №19-01/1 від 19.01.2011 року, та підтверджує реальність настання правових наслідків за договором №19-01/1 від 19.01.2011 року. Також, на підтвердження реальності настання правових наслідків вказує й те, що придбані по договору №19-01/1 від 19.01.2011 року рельси були прийняті позивачем у відповідності до чинного законодавства України, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 17.02.2011 року (а.с.167).
У відповідності до журналу проводок за 2011 рік TOB з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»1522,201, місця зберігання: ОСОБА_5, ТМЦ: Рельси Р-65 б/у частина придбаних рейс у кількості 35,734 кг. була перенаправлена для ремонту верхнього будівництва шляху.
Вищезазначене підтверджує не тільки реальність настання правових наслідків за договором №19-01/1 від 19.01.2011 року укладеного між TOB з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»та TOB «УРБП «Шлях»та й використання придбаного товару позивачем у своїй господарській діяльності.
Поставка товарів (контейнерів) від ПП «Дана-Даблъю»проводилась на підставі рахунку на оплату № СФ-00025 від 30.11.2010р. (а.с.103). Так, рахунок до сплати №СФ-00025 від 30.11.2010 року та видаткова накладна №РН-0031 від 06.12.2010 року (а.с.102) були оформленні з додержанням правил викладених у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Товарно-транспортні накладні за 06.12.2010 року на поставку двох контейнерів 40 ф. б/у містять необхідні реквізити (а.с.105-106). Крім того, факт поставки даного товару також підтверджується разовим пропуском №001647 від 06.12.2010 року, який підтверджує ті обставини, що водієм ОСОБА_6 було здійснено поставку двох контейнерів позивачу 06.12.2010 року на автомобілі державний номер НОМЕР_4 з причепом державний номер НОМЕР_3 (а.с.168).
Наказом по підприємству від 14.12.2010 року №2317/2 позивачем були складені акти прийому-передачі основних засобів №ТС-0003307 від 14.12.2010 року яким було прийнято на баланс придбанні 40-футові б/у контейнера та присвоєно ім. відповідні інвентарні номери: К000000070 та К000000071 (а.с.170-171)
26.01.2011 року відбулася реорганізація позивача шляхом виділу, відповідно до якої з TOB з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»було виділено TOB «ТІС - Контейнерний термінал», якому по розподільчому балансу станом на 21.01.2011 року, було передано придбані у ПП «Дана-Даблъю»два 40-футові б/у контейнера. TOB «ТІС - Контейнерний термінал»в совою чергу прийняв на баланс зазначені контейнера, про що свідчать інвентарні картки TOB «ТІС - Контейнерний термінал» від 28.01.2011 року (а.с.172-177).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначені документи підтверджують факт реального настання правових наслідків за правочинами.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 02.11.2009 року між TOB з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»та TOB «Екосервіс»був укладений договір №01/11 про монтаж вузла обліку газу та підходящих газопроводів (а.с.66-68).
Згідно п.1.1 вказаного Договору №01/11 від 02.11.2009 року TOB «Екосервіс»(Підрядник) зобов'язалось виконати TOB з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»(Покупець) роботи по монтажу вузла обліку газу та підходящих газопроводів TOB з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»в районі КПП-1.
Підтвердженням фактичного виконання підрядником обумовлених договором №01/11 від 02.11.2009 року робіт є акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 31.10.2010 року установленої форми КБ2 (а.с.80-91) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року (а.с.78-79), сплата позивачем грошових коштів за виконані роботи, що підтверджується рахунком № 01/11-03 від 06.12.2010 року, платіжними дорученнями №15763 від 17.12.2010 року, №15933 від 21.12.2010 року, №16306 від 29.12.2010 року (а.с.72-74).
Настання реальності правових наслідків за договором №01/11 від 02.11.2009 року укладеного між TOB з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»та TOB «Екосервіс»підтверджується, також наявністю у TOB «Екосервіс»ліцензії на виконання будівельних робіт від 23.12.2008 року серія AB №445768 (а.с.178).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Екосервіс», ПП «Дана-Даблъю»та ТОВ «УРБП «Шлях»і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин. При цьому, колегія суддів наголошує, на тому, що податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»з ТОВ «Екосервіс», ПП «Дана-Даблъю»та ТОВ «УРБП «Шлях»та підтверджували висновки акту перевірки. Посилання апелянта на висновки актів інших податкових інспекцій (а.с.187-210, 216-222) колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до п. 10 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує цей факт.
Відповідно до п.п.5.2.3 Наказу від 21 лютого 2007 року № 110 «Про затвердження Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків», якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.
Тобто, із змісту, вищевказаних норм вбачається, що за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено, складається акт, проте в ньому повинні зазначатися причини неможливості проведення перевірки.
В даному випадку за результатами проведених перевірок в складених актах, на які посилається апелянт, зроблений відповідний висновок про те, що угоди, укладені ПП «Дана-Даблъю»та ТОВ «Екосервіс»мають ознаки нікчемності. Проте, зі змісту вказаних актів вбачається, що первинні документи ПП «Дана-Даблъю»та ТОВ «Екосервіс»не досліджувалися, відомостей про те, що первинні документи запитувалися органом ДПС у даного підприємства, але не були надані останнім, в акті перевірки відсутні. При цьому, позивачем з метою доведеності того, що правочини між позивачем та контрагентами не мають ознаки нікчемності та всі операції, якими супроводжувалися ці правочини, підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, надані всі копії первинних документів, які також представлялися перевіряючим під час проведення перевірки, що відображені в акті.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення -рішення та не спростовано висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому, на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000291530 від 04.05.2011 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 14 листопада 2012 року.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк /