13 листопада 2012 р.Справа № 2а-5382/11/1510
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Жигулін Сергій Миколайович
Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача судді - Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 листопада 2011 року по справі за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 листопада 2011 року, яка прийнята в порядку скороченого провадження, позовні вимоги -задоволено.
Суд визнав незаконною бездіяльність відповідача та стягнув з УПФ України в м. Ізмаїл Одеської області на користь ОСОБА_1 2118,7 грн.
В апеляційній скарзі УПФ України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставинам справи, судова колегія доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно визнав право позивача на підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але не зазначив, початкову та кінцеву дату розрахунку відповідача з позивачем, враховуючи, що спір стосується стягнення періодичних платежів, виплата яких закінчується наприкінці бюджетного року.
Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду з позовом 08 квітня 2011 року.
Враховуючи положення ст. 99 КАС України, права позивача підлягають захисту з 08 жовтня 2010 року, що не було встановлено судом першої інстанції.
Вирішуючи справу судом апеляційної інстанції встановлено, що у 2010 році та у 2011 році до 22 липня 2011 року дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не призупинялась.
Положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, які суперечать цьому Закону, та на які посилається апелянт, не можуть бути застосовані, оскільки мають меншу юридичну силу ніж норми Закону.
Також, є необґрунтованими твердження апелянта про те, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не застосовується для розрахунку підвищення до пенсії позивача, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком чинним законодавством не визначено.
Не можуть бути прийняті до уваги й твердження апелянта про те, що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не застосовується для розрахунку підвищення до пенсії позивача, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком чинним законодавством не визначено.
Однак, в задоволенні позовних вимог за 2011 рік після 22 липня 2011 року необхідно відмовити, у зв'язку із наступним.
Пунктом. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік», доповнених п.4 згідно Закону України №3491-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14 червня 2011 року, що набрав законної сили 19 червня 2011 року встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України 2Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку, та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України №745 встановлено, що «дітям війни»до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн., яке позивач отримує.
З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З 23 липня 2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
Також, у мотивувальній та резолютивній частинах постанови суду зазначені розрахунки та суми соціальної допомоги, які відповідач повинен сплатити позивачу, при цьому, дані розрахунки здійснені судом, без вивчення пенсійної справи позивача, де відображаються виплати, які він отримав.
Суд апеляційної інстанції не може погодитися з даними розрахунками й вважає, що саме органи пенсійного фонду, на яких покладений обов'язок нарахування пенсійних виплат, виконуючи рішення суду про зобов'язання вчинити зазначену дію, повинні встановити фактичний розмір виплат.
Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно обрав такий спосіб захисту порушених прав позивача, як стягнення з відповідача на його користь недотриманої щомісячної державної соціальної допомоги дитини війни у визначеній позивачем грошовій сумі, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження щодо нарахування такої соціальної допомоги.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.
Керуючись ст. 99, ст. 100, ст. 183-2, 197, п.2 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області - задовольнити частково.
Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29 листопада 2011 року - скасувати.
Адміністративний позов Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»- задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 08 жовтня 2010 року по 22 липня 2011 року з урахуванням фактично сплачених за вказаний час коштів.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає .
Головуючий:
Судді: