15 листопада 2012 р.Справа № 2а-1721/12/2170
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача судді - Турецької І.О.
суддів -Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційне підприємство «Нік»на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційне підприємство «Нік»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Нік»(надалі -ТОВ «ВКП «Нік») до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у м. Херсоні) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2012 року № 0001881503.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач в апеляційній скарзі зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також про не з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи і про невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 197 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Судом першої інстанції було встановлено, що невиїзною позаплановою документальною перевіркою, проведеною податковим органом, стосовно ТОВ «ВКП «Нік»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Шеду»за жовтень 2011 року виявлено порушення ст.ст.203, 215, 216, 228, 629 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків при придбанні послуг у ПП «Шеду».
Зазначені дій свідчать про порушення ст.ст. 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість.
За результатами виявлених порушень ДПІ у м. Херсоні 10 квітня 2012 року прийняла податкове повідомлення - рішення, яким збільшило ТОВ «ВКП «Нік»грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 3 500 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 875 грн.
За інформацією контролюючого органу, ПП «Шеду»не декларувало матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення будь-якої господарської діяльності, документально не підтвердило введення господарської діяльності у жовтні 2011 року.
Наданий до перевірки акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОУ-1056 не містить дати та місця складання, змісту, обсягу та підстави для здійснення господарської операції, посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності оформлення, що унеможливлює ідентифікацію осіб, які виконували роботи. Через неможливість здійснення господарських операцій з надання послуг та неналежне документування цієї операції, відповідач вважає, що ця операція здійснена з метою штучного формування податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цими правочинами. Ці операції, на думку відповідача, є нікчемними та в силу положень Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено обґрунтоване рішення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 25 жовтня 2011 року між ПП «Шеду», в подальшому Продавець та ТОВ «ВКП «Нік», в подальшому Покупець був укладений Договір поставки продукції №221011.
На аркуші справи 14 міститься Акт №ОУ -1056 здачі - прийняття послуг, в якому відсутня дата його затвердження і якій свідчить про виконання робіт по обстеженню «Будинку побуту».
Загальна вартість робіт зазначена у розмірі -21 000 грн., яка оплачена платіжним дорученням від 26 жовтня 2011 року № 38.
Листом від 19 травня 2012 року позивач звернувся до виконавця робіт ПП «Шеду»з проханням надати документи, що підтверджують виконання послуг за Договором № 221011 та рахунком № 1056 від 25 жовтня 2011 року.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, перерахування коштів позивачем за платіжним дорученням від 26 жовтня 2011 року № 38 за послуги ПП «Шеду»здійснено в оплату вартості наданих послуг за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-1056, які були надані перед перерахуванням коштів.
Зазначене, на думку апеляційного суду, спростовує доводи апелянта про отримання авансу постачальником послуг у рахунок майбутніх послуг, а не про здійснення операції з надання послуг.
При вирішенні питання про можливість формування податкового кредиту позивача по операціям з ПП «Шеду»суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що до податкового кредиту може бути віднесений ПДВ у зв'язку з придбанням послуг, які призначені для отримання оподатковуваного доходу цього платника податку, на оподатковуваний дохід можуть впливати лише фактично отримані послуги.
При документуванні господарських операцій та податкового кредиту щодо отриманих послуг головним - є підтвердження сплаченого (нарахованого) ПДВ за податковою накладною, яку склав безпосередньо фактичний надавач цих послуг - платник ПДВ.
Як встановлено відповідачем ПП «Шеду»у податковій та бухгалтерській звітностях не декларував наявності умов, достатніх для здійснення господарських операцій з надання послуг позивачеві.
Відповідно до податкової звітності, наданої до ДПІ у м. Херсоні ПП «Шеду»за жовтень 2011 року сформувало податковий кредит з ПДВ із ПП «Таврія Пак».
Документи, підтверджуючі взаємовідносини ПП «Шеду»з покупцями за жовтень 2011 року директором підприємства не надано.
З акту про результати проведення зустрічної звірки ПП «Шеду»щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку слідує, що директор ПП «Шеду»відмовився надати документальне підтвердження фінансово господарської діяльності підприємства за жовтень2011 року.
За змістом ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що її доводи не засновані на фактичних обставинах справи та нормах податкового законодавства.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційне підприємство «Нік»-залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо - комерційне підприємство «Нік»до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова