14 листопада 2012 р.Справа № 2-а/1519/3903/11
Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Михайлюк Олег Анатолійович
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого -судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси на постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси, треті особи Державний навчальний заклад «Одеське професійне училище залізничного транспорту та будівництва», Державний навчальний заклад «Одеський професійний ліцей морського транспорту»про встановлення факту трудового стажу працівника освіти та зобов'язання призначити пенсію,
01 липня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення факту трудового стажу працівника освіти та зобов'язання призначити пенсію, посилаючись на те, що він, звільнившись з посади керівника фізичного виховання в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Одеський професійний ліцей морського транспорту», звернувся до відповідача с заявою про призначення йому пенсії за вислугою років як працівнику освіти з наявним спеціальним стажем роботи 25 років, згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Протоколом № 21433 від 18.10.2010 року було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугою років в зв'язку з відсутністю 25 років стажу роботи за переліком, затвердженим Постановою КМУ від 04.11.1993 р. № 909. Крім того листом за № 139/П-1 від 02.02.2011 року від ГУПФУ в Одеській області позивачу дана відповідь, що посада керівника фізичного виховання в ПФНЗ не передбачена вищезазначеним переліком (а.с. 2-4, 8).
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2011 року адміністративний позов був задоволений. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 15.09.2010 року, як працівнику освіти з наявним спеціальним стажем роботи 25 років, згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(а.с. 56-57).
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 10.05.1984 року до 26.12.1986 року працював у сфері освіти, трудовий стаж склав 02 роки 07 місяців та 17 днів. З 30.12.1986 року (Наказ № 650 від 30.12.1986 року) до 14.07.1987 року (Наказ №198 від 14.07.1987 року) працював в СПТУ-30 (в теперішній час «Одеське професійне училище залізничного транспорту та будівництва») на посаді майстра в/н групи електромонтажного профілю, трудовий стаж склав 06 місяців та 14 днів. З 14.07.1987 року (Наказ № 198 від 14.07.1987 року) до 06.10.1997 року (Наказ № 214 від 06.10.1997 року) працював (за переведенням) на посаді керівника фізичного виховання в СПТУ-30 (в теперішній час Державний навчальний заклад «Одеський професійний ліцей морського транспорту»), трудовий стаж склав 10 років 02 місяці та 23 дні. З 24.10.1997 року (Наказ № 144 від 25.10.1997 року) до 09.10.2002 року (Наказ № 72 від 08.10.2002 року) позивач працював в СШ № 101 м. Одеси на посаді вчителя фізкультури, трудовий стаж склав 04 роки 11 місяців та 16 днів. З 22.10.2002 року (Наказ № 74а-к від 22.10.2002 року) до 01.04.2003 року (Наказ № 18-к від 01.04.2003 року) позивач працював в ПТУ № 11 (в теперішній час «Одеський професійний ліцей морського транспорту») на посаді майстра виробничого навчання, трудовий стаж склав 05 місяців та 10 днів. З 26.08.2003 року (Наказ № 55 кв. від 26.08.2003 року) до 01.09.2004 року (Наказ №43-к від 01.09.2004 року) позивач працював в Одеському професійному ліцеї морського транспорту на посаді викладача фізичного виховання, трудовий стаж склав 01 рік 02 місяці та 06 днів. З 01.09.2004 року (Наказ № 43-к від 01.09.2004 року) до 27.08.2010 року (Наказ № 33-к від 27.08.2010 року) позивач працював (за переведенням) на посаді керівника фізичного виховання в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Одеський професійний ліцей морського транспорту», трудовий стаж склав 6 років.
Таким чином, загальний трудовий стаж ОСОБА_1, як працівника освіти, склав -25 років 09 місяців 26 днів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно п. «є»ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи від 25 років за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси відмовляючи в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до п. «є» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»посилається на відсутність у позивача 25 років стажу роботи працівником освіти, виключаючи з загального трудового стажу період з 14.07.1987 року до 06.10.1997 року та з 01.09.2004 року до 31.08.2010 року, коли позивач працював на посадах керівника фізичного виховання, оскільки не вважає цей період стажем працівника освіти.
Відповідно Постанови КМУ від 14.06.2000 року № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», однією з посад педагогічних працівників -передбачено посаду керівника фізичного виховання.
Як вбачається з довідки «Одеського професійного ліцею морського транспорту»від 21.10.2010 року № 28, з 26.08.2003 року (наказ № 55-кв від 26.08.2003 року) до 2009 року позивач працював викладачем фізичного виховання, керівником фізичного виховання і мав педагогічне навантаження від 136 годин до 608 годин на рік (а.с. 7).
Згідно довідки «Одеського професійного училища залізничного транспорту та будівництва»від 29.12.2010 року № 172/01, позивач з 30.12.1986 року по 06.10.1997 року працював керівником фізичного виховання й, крім того, працював викладачем фізичного виховання та мав педагогічне навантаження по рокам від 360 годин на рік до 720 годин на рік (а.с. 6).
Таким чином, займаючи посади керівника фізичного виховання, ОСОБА_1 продовжував працювати викладачем фізичної культури.
В зв'язку з вищевикладеним суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення вимог позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 15.09.2010 року, як працівнику освіти з наявним спеціальним стажем роботи 25 років, згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Колегія суддів не приймає посилання апелянта, що робота на посаді керівника фізичного виховання не є підставою для призначення пенсії за спеціальним стажем, оскільки відповідно Постанови КМУ від 14.06.2000 року № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», однією з посад педагогічних працівників передбачено посаду керівника фізичного виховання.
Також колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на Постанову КМУ від 04.11.1993 р. № 909, оскільки у теперішній час необхідно керуватися з Постанови КМУ від 14.06.2000 року № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників».
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи зазначене апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Таким чином апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси -залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 09 вересня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий В.О. Скрипченко
Суддя О.С. Золотніков
Суддя Ю. В. Осіпов