Постанова від 13.11.2012 по справі 2-а-11654/10/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р.Справа № 2-а-11654/10/1570

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П.

при секретаріКапустинській А.М.

за участю сторін:

ОДПІПетровський В.В. (довіреність)

МП „Динаміка"Горобець Л.І. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року по справі за позовом малого підприємства „Динаміка" до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення рішення, -

встановиЛА:

Позивач, мале підприємство „Динаміка", звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.10.2010 року № 0001741502/1.

Білгород-Дністровська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для всебічного розгляду справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 21.10.2009 року до Білгород-Дністровської об'єднаної ДПІ МП «Динаміка»було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 3 квартал 2009 року (а.с. 49-50).

06.09.2010 року Білгород-Дністровською об'єднаною ДПІ була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на додану вартість МП «Динаміка», а саме перевірка поданої за третій квартал 2009 року звітної декларації, зареєстрованої у податковому органі 21.10.2009 року за № 34391. За результатами зазначеної перевірки було складено акт перевірки від 06.09.2010 року № 3670/1502 (а.с. 15-16).

Зазначеним актом перевірки було встановлено порушення МП «Динаміка»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого позивачу до нараховується сума податку на додану вартість у сумі 110480 гривень, а також у порушення п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення обов'язків платників податків перед бюджетами і державним цільовими фондами» нараховано штраф у розмірі 5 %.

На підставі зазначеного акту перевірки Білгород-Дністровською об'єднаною ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2010 року № 0001741502/0, яким визначено суму податкового зобов'язання МП «Динаміка»з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 116004,00 гривень, в тому числі за основним платежем -110480 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5524 гривень (а.с. 14).

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з зі скаргою, за результатом розгляду якої 21.10.2010 року Білгород-Днітровською об'єднаною ДПІ було прийнято рішення №16759/10/31-056, яким відмовлено у задоволені скарги, а податкове повідомлення-рішення від 22.09.2010 року № 0001741502/0 залишено без змін (а.с. 12-13).

21.10.2010 року Білгород-Дністровська об'єднана ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001741502/1, яким визначено суму податкового зобов'язання МП «Динаміка»з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 116004,00 гривень, в тому числі за основним платежем - 110480 гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5524 гривень (а.с. 10).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.4.7. наказу ДПА України „Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" № 266 від 18.04.2008 р., камеральна перевірка - перевірка, яка проводиться органом ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника ПДВ.

У відповідності до п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки визначенні законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточних податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів зазвичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду протягом якого відбувається таке анулювання.

20 листопада 2009 року було анульовано свідоцтво платника ПДВ Позивача, але платником не було здійснено нарахування умовного продажу на залишки балансової вартості запасів відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Отже, враховуючи, що на підприємстві рахуються балансова вартість запасів всього на суму - 552401 (п'ятсот п'ятдесят дві тис, чотириста одна) грн. стосовно яких було нарахований податковий кредит у минулих податкових періодах, але підприємством не було визнано умовний продаж таких товарів, сума податку на додану вартість складає - 110481 (сто десять тис, чотириста вісімдесят) грн. згідно декларації з податку на додану вартість за третій квартал 2009 року вх. № 34391 від 21.10.2009 року.

В відповідності до п. п. 1.1. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість від 30.05.1997 р. № 166, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Декларація з ПДВ є звітним документом, що подається особою до відповідного податкового органу із зазначенням у ньому відомостей про здійснені за відповідний звітний період операції з поставки товарів (які є об'єктом оподаткування ( за ставкою 20 % та нульовою ставкою), не є об'єктом оподаткування та звільнені від оподаткування), на підставі якого здійснюється нарахування та сплата ПДВ.

Відповідно до ст. 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ. При цьому у податкових деклараціях з ПДВ відображаються зведені результати обліку усіх операцій з придбання.

В відповідності до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість від 30.05.1997р. № 166, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, до розділу II «Податковий кредит»(рядки 10 - 15) декларації включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з ПДВ або без ПДВ товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до п. 6.5 ст. 6 Закону № 168/97-ВР, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Тобто отримання будівельних матеріалів у неплатника ПДВ в податковому обліку підприємства повинно відображатись у рядках 11.1 - 11.2 декларації (залежно від операції та характеру використання придбаного товару (послуги)) в відповідності до вказаного Порядку.

За результатами камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість, не встановлено жодного факту декларування підприємством придбання у неплатників ПДВ (не зареєстрованих платниками ПДВ) у рядках 11.1 - 11.2 декларації, що дає право платнику податку у подальшому не нараховувати податкове зобов'язання та визнавати «умовний продаж»по таким залишкам під час процедури анулювання свідоцтва платника ПДВ.

Під час проведення перевірки, посадовими особами підприємства не надано жодних підтверджуючих документів стосовно придбання будівельних матеріалів на суму - 196677,2 грн. у неплатника ПДВ.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги малого підприємства „Динаміка" про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення рішення належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними у справі матеріалами та задоволенню не підлягають.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову Постанову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року по справі № 2-а-11654/10/1570, - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2011 року по справі за позовом малого підприємства „Динаміка" до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення рішення, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог малому підприємству „Динаміка", - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанову складено у повному обсязі -14 листопада 2012 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк

суддя В.О. Потапчук

суддя М.П. Коваль

Попередній документ
27566609
Наступний документ
27566611
Інформація про рішення:
№ рішення: 27566610
№ справи: 2-а-11654/10/1570
Дата рішення: 13.11.2012
Дата публікації: 22.11.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: