07 листопада 2012 р.Справа № 2а/1570/5667/2011
Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,
секретаря Жукової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
26.07.2011р. Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по земельному податку у розмірі 9871,90грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2012р. позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 9871,90грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю»відповідач подала до відповідача податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Відповідно до облікової картки платника податку з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на початок 2010 року рахувалась недоїмка у розмірі 9871,90грн.
11.08.2010р. позивачем була сформована перша податкова вимога №1/1475 на суму 1407,88грн. та 16.09.2010р. друга податкова вимога 2/1519 на суму 8464,90грн., які були отримані відповідачем, не оскаржені та фактично визнані. /а.с.23-24/
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Згідно з ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно з ст.15 цього Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена у встановлений законодавством строк, визнається сумою податкового боргу.
Відповідно п.п.14.1.175 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Перевіривши матеріали справи судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу документального підтвердження позовних вимог.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують обставини встановлені судом першої інстанції.
На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -залишенню без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: