"20" листопада 2012 р. Справа № 5021/2987/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Демидової А.М., Коваленко С.С. Воліка І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
на рішення від 17.04.2012
господарського суду Сумської області
та на постанову від 18.09.2012
Харківського апеляційного господарського суду
у справі№ 5021/2987/2011
господарського суду Сумської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4
прозвернення стягнення на предмет іпотеки
В судове засідання прибули представники сторін:
позивачаГей В.Г. (дов. від 08.11.2012 № б/н);
відповідачане з'явились;
Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 19.11.2012 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя -Демидова А.М., судді -Коваленко С.С., Волік І.М.
У грудні 2012 року позивач -Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі -ПАТ "Уксиббанк") звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі -ФОП ОСОБА_4.) про звернення стягнення на підставі Договору іпотеки № 6942 від 28.12.2006 на предмет іпотеки, а саме: кафе (літ. А1-цегла, гіпсоблок) площа 112,6 кв. м, шиномонтаж для легкових автомобілів (літ. Б-метал, дсп) площею 25,4 кв. м, навіс (гіпсоблок) площею 90,3 кв. м, естокада (літ. 1- бетон), сторожка (в стадії будівництва) (літ. Г), огорожа (№ 1), сторожка (в стадії будівництва) (літ. Д), огорожа (№ 1 - з/бетон), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для задоволення вимог ПАТ "Укрсиббанк", що виникли на підставі Кредитного договору № 11102669000 від 22.12.2006 станом на 09.12.2011 в розмірі 407863,95 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 240496,56 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 147123,74 грн.; пеня за прострочення кредиту - 5367,86 грн.; пеня за прострочення відсотків - 9875,79 грн.; неустойка за порушення зобов'язань - 5000,00 грн. шляхом проведення публічних торгів предмету іпотеки в порядку виконавчого провадження.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17.04.2012 у справі № 5021/2987/2011 (суддя Левченко П.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 (колегія суддів: Кравець Т.В. -головуючий, судді -Крестьянінов О.О., Шутенко І.А.), відмовлено у задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" до ФОП ОСОБА_4 про звернення стягнення на вищевказаний предмет іпотеки.
Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач -ПАТ "УкрСиббанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування скарги позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 4, 23, 35, 43 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 43, 47, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття не законних та необґрунтованих судових актів.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваних судових актів.
Відповідач у судове засідання суду касаційної інстанції не з'явився про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 22.12.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк") (Банк) та ФОП ОСОБА_4 (Позичальник) укладений Кредитний договір №11102669000, за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник прийняти, належним чином використати і повернути Банку кредит у формі кредитної лінії грошові кошти в національній валюті у сумі 294000,00 грн. та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1.); крім цього Позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені у цьому Договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни (п. 4.1.).
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань Позичальника, між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (Іпотекодержатель) та ФОП ОСОБА_4 (Іпотекодавець) укладений Договір іпотеки № 6942 від 28.12.2006, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення своїх зобов'язань по Кредитному договору № 11102669000 від 22.12.2006, передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: кафе (літ. А1-цегла, гіпсобл.) площею 112,6 кв. м, шиномонтаж для легкових автомобілів (літ. Б-метал., дсп) площею 25,4 кв. м, навіс (літ. В - -), прибудову (літ. б - ДСП метал), тамбур (літ. а - цегла, гіпсобл.), шиномонтаж для вантажних автомобілів (літ. Е - цегла, гіпсоблок) площею 90,3 кв. м, естокаду (літ. І - бетон), сторожку (в стадії будівництва) ( літ. Г- -), огорожу (№ 1), сторожку (в стадії будівництва) ( літ. Д --), огорожу (№ 1 - з/бетон панелі), що є власністю Іпотекодавця та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1
Позивач звертаючись з позовом посилається на те, що позичальник - ФОП ОСОБА_4 не виконала свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів по Кредитному договору № 11102669000 від 22.12.2006 і станом на 09.12.2011 за нею рахується заборгованість у сумі 407863,95 грн., яку позивач просить стягнути за рахунок заставленого майна по Договору іпотеки № 6942 від 28.12.2006, а саме: кафе (літ. А1-цегла, гіпсобл.) площа 112,6 кв. м, шиномонтаж для легкових автомобілів (літ. Б-метал, дсп) площею 25,4 кв. м, навіс (гіпсоблок) площею 90,3 кв. м, естокада (літ. 1- бетон), сторожка (в стадії будівництва) (літ. Г), огорожа (№ 1), сторожка (в стадії будівництва) (літ. Д), огорожа (№ 1 - з/бетон), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що предмет іпотеки зареєстрований за ФОП ОСОБА_4 (Іпотекодавець) на підставі рішення господарського суду Сумської області від 21.11.2006 у справі № 11/462-06 та ухвали господарського суду Сумської області від 04.12.2006 у справі № 11/462-06.
Втім, постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2008 вищевказане рішення господарського суду скасовано, а справу № 11/462-06 направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області. При новому розгляді третя особа - ТОВ "ЮА" звернулась до суду з самостійними вимогами на предмет позову про визнання права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. За результатами нового розгляду рішенням господарського суду Сумської області від 28.10.2008 по справі № 11/462-06, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2009, позов ФОП ОСОБА_4 залишено без розгляду на пункту 1 частини 1 ст. 91 ГПК України; а позов третьої особи - ТОВ "ЮА" задоволено; визнано за ТОВ "ЮА" право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме: кафе площею 121,9 кв. м, шиномонтаж площею 24,0 кв. м, навіс площею 81,6 кв. м.
За змістом цього рішенням за ТОВ "ЮА" визнано право власності на майно, яке належало ФОП ОСОБА_4 і було нею передане до Статутного фонду ТОВ "ЮА", та після його передачі останнім (ТОВ "ЮА") було переплановано та реконструйовано, і в результаті реконструкції було створене нове майно на яке за ТОВ "ЮА" і визнано право власності. На підставі рішення суду КП "Сумське МБТІ" зареєструвало за ТОВ "ЮА" право власності на об'єкт, а саме: "нежитлові будівлі та споруди, на момент реєстрації повністю переплановані та реконструйовані", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, про що в книзі реєстрації 21 здійснено запис за № 1210 від 10.03.2009.
Разом з тим, постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2009 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 та рішення господарського суду Сумської області від 28.10.2008 в частині визнання права власності за ТОВ "ЮА" права власності на нерухоме майно і в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області. Під час нового розгляду справи № 11/462-06 ухвалою господарського суду Сумської області від 22.10.2009 позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору -ТОВ "ЮА" про визнання за ним права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 (кафе площею 121,9 кв. м, шиномонтаж площею 24,0 кв. м, навіс площею 81,6 кв. м) залишено без розгляду.
За таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач просить звернути стягнення на майно, яке не належить іпотекодавцю та фізично не існує, оскільки майно, що є предметом іпотеки на момент розгляду справи не зареєстроване за відповідачем, як окремий виділений в натурі об'єкт права власності.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі, зокрема, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Таким чином, судами встановлено, що предмет іпотеки фізично не існує, а новий об'єкт відновлений не іпотекодавцем та за ним не зареєстрований.
За змістом вищенаведеної норми вбачається, що втрата предмета застави означає відсутність істотної умови договору і неможливість одержання кредитором задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у майбутньому.
Відповідно до положень ст. ст. 579, 580, 587 Цивільного кодексу України предмет застави може бути замінений лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави (іпотеки) несе власник заставленого майна, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов'язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави.
При цьому судами встановлено, що заміна предмету іпотеки сторонами здійснена не була, що свідчить про неможливість задовольнити вимоги іпотекодержателя за рахунок майна переданого в іпотеку на підставі Договору іпотеки № 6942 від 28.12.2006.
За встановленого, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про неможливість задоволення вимоги банку про звернення стягнення за рахунок предмета іпотеки, який як індивідуально визначений об'єкт матеріального світу припинив своє існування, а тому в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на нежитлові приміщення а саме: кафе (літ. А1-цегла, гіпсобл) площа 112,6 кв. м, шиномонтаж для легкових автомобілів (літ. Б-метал, дсп) площею 25,4 кв. м, навіс (гіпсоблок) площею 90,3 кв. м, естокада (літ. 1- бетон), сторожка (в стадії будівництва) (літ. Г), огорожа (№ 1), сторожка (в стадії будівництва) (літ. Д), огорожа (№ 1 - з/бетон), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, -відмовлено.
Такі висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника, викладені у касаційні скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. Окрім того, ці доводи зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, а тому відсутні правові підстави для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 та господарського суду Сумської області від 17.04.2012 у справі №5021/2987/2011 залишити без змін.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Судді : С.С. Коваленко
І.М. Волік