"20" листопада 2012 р. Справа № 5009/2285/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Плюшка І.А.,
суддівКочерової Н.О., Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012 р.
у справі№ 5009/2285/12 господарського суду Запорізької області
за позовомпрокурора м. Енергодара Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодара Запорізької області
додержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш"
простягнення матеріальної шкоди у розмірі 66 075,49 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Шестак О.Л., дов. від 16.11.2012, Маслов С.М., дов. від 16.11.2012
від прокуратури: Лукяненко В.В.
У червні 2012 року прокурор м. Енергодара Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області звернувся до господарського суду з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів у розмірі 66 075, 49 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що внаслідок видачі посадовими особами відповідача недостовірної довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Хатрусу В.В., було здійснено неправильне її нарахування та виплату, що завдало матеріальних збитків бюджету Пенсійного фонду України і бюджету держави, які відповідач відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зобов'язаний відшкодувати.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.08.2012р. (суддя Науменко А.О.) позов задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області 66 075, 49 грн. матеріальної шкоди.
Стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" в доход Державного бюджету України 1 609, 50 грн. судового збору.
При цьому, місцевий господарський суд відновив позивачу пропущений ним строк позовної давності, визнавши причини пропуску такого строку поважними, а також прийшов до висновку, що спір у даній справі підвідомчий господарському суду та підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що правовідносини, які склались між сторонами у справі з приводу відшкодування збитків є деліктними, а позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки позивачем доведено факт порушення відповідачем вимог пенсійного законодавства, внаслідок чого було завдано шкоди державі від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. (судді: Склярук О.І. -головуючий, Богатир К.В., Дучал Н.М.) апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 01.08.2012р. залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників відповідача та прокуратури, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, протягом періоду з 11.01.2011р. по 13.01.2011р. Управлінням пенсійного фонду України в місті Енергодарі Запорізької області було проведено перевірку достовірності даних про заробітну плату, зазначених у довідках, виданих ВП "Атоменергомаш" ДП НАЕК "Енергоатом" на ім'я Хатруса В.В. Під час вказаної перевірки в довідці № 18 від 11.05.2004р. про заробітну плату для розрахунку пенсій Хатрусу В.В. виявлені помилки. За результатами перевірки складено акт № 2 від 13.01.2011р., яким встановлено, що в порушення п. 3 Указу Президента України "Про грошову реформу в Україні" № 762/96 від 25.08.1996р. в довідці для обчислення пенсії №18 від 11.05.2004р. за період з 01.08.1985р. по 31.07.1990р. невірно проведено переведення грошової одиниці -карбованців в гривні (1:100 000), внаслідок чого завищено заробітну плату на загальну суму 1,75185 грн. Також допущені технічні помилки, внаслідок яких зайво включено заробітну плату на 0,00003 грн. за рахунок невірного округлення та на 0,00064 грн. без пояснень. Крім того, встановлено порушення невірного відображення по періодам
нарахованої заробітної плати за червень - липень 1986р., липень - серпень 1989р.
20.01.2011р. Державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" видана довідка №21 про заробітну плату для обчислення пенсії, на підставі якої позивачем проведено перерахунок пенсії Хатрусу В.В. За результатами перерахунку встановлено, що у зв'язку з поданням пенсіонером недостовірних відомостей про заробітну плату у Хатруса В.В. за період з 01.01.2004р. по 31.01.2011р. утворилась сума переплати пенсії у розмірі 66075,49 грн.
З метою досудового врегулювання спору Управлінням пенсійного фонду України в м. Енергодарі було надіслано ВП "Атоменергомаш" ДП НАЕК "Енергоатом" лист № 8452/03 від 11.10.2011р. з проханням відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 66075,49 грн., заподіяну наданням недостовірних документів. Однак, відповідач вказану вимогу не задовольнив, матеріальної шкоди не відшкодував, що і стало підставою для звернення прокурора м. Енергодара в інтересах держави в особі УПФУ в м. Енергодарі Запорізької області з позовом у даній справі.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, довідка № 18, що містила недостовірні дані про заробітну плату для обчислення пенсії Хатрусу В.В., була видана відповідачем 11.05.2004р. Однак, порушення вимог пенсійного законодавства, які містила вказана довідка, були виявлені лише у січні 2011 року, під час проведеної УПФУ в м. Енергодарі перевірки. Відтак, подана прокурором м. Енергодара Запорізької області в червні 2012 року позовна заява у даній справі є поданою в межах строку позовної давності.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб'єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 статті 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зі змісту ст.12 ГПК України вбачається, що господарським судам підвідомчі справи, у яких склад учасників спору відповідає ст.1 цього Кодексу, а правовідносини, у яких виник спір, носять господарський характер.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурором м. Енергодара заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами щодо оскарження фактичних дій УПФУ в м. Енергодарі по встановленню факту порушення пенсійного законодавства (видача недостовірної довідки) відсутній.
Враховуючи викладене, а також те, що суб'єктний склад сторін у даній справі відповідає вимогам ст.1 ГПК України, спірні правовідносини носять ознаки господарських, а позовні вимоги про відшкодування шкоди заявлені прокурором за відсутності публічно-правового спору, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку, що даний спір підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 11.01.2011р. по 13.01.2012р. Управлінням пенсійного фонду України в м. Енергодарі Запорізької області проведено перевірку достовірності довідки про заробітну плату № 18 від 11.05.2004р., виданої для перерахунку пенсії відокремленим підрозділом "Атоменергомаш" ДП НАЕК "Енергоатом" на ім'я Хатрус В.В.
Під час перевірки встановлено факт надання відповідачем недостовірних даних, які містить довідка № 18 від 11.05.2004р., про що складено відповідний акт № 2 від 13.01.2011р. Зазначений акт було підписано уповноваженим представником відповідача.
Крім того, судами також встановлено, що представники відповідача не заперечують факт видачі відповідачем зазначеної довідки, яка містила недостовірні дані про заробітну плату за період з 01.08.1985р. по 31.07.1990р.
Таким чином, судами встановлено, що в результаті здійснення перерахунку пенсії Хатрусу В.В. на підставі оновленої довідки № 21 від 20.01.2011р. про заробітну плату, наданої відповідачем, встановлено станом на 01.02.2011р. факт наявності переплати пенсійних коштів за період з 01.01.2004р. по 31.01.2011р. в сумі 66075, 49 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з боку відповідача наявний склад порушення умов пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України. При цьому, оскільки на момент розгляду спору по суті місцевим господарським судом не було надано доказів сплати відповідачем матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів в розмірі 66 075,49грн., то суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги прокурора.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих судами попередніх інстанцій рішення та постанови не вбачається.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2012р. у справі № 5009/2285/12 -без змін.
Головуючий І. Плюшко
Судді Н. Кочерова
С. Самусенко