"19" листопада 2012 р. Справа № 5011-61/11340-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.,
За участю представників сторін:
Позивача: Полевеця І.М., дов. № 207/811д від 13.11.2012 року; Старостіна А.Л., дов. № 207/810д від 13.11.2012 року; Лаврентьєвої К.Ю., дов. № 212/850 від 31.01.2012 року; Зровки І.А., дов. № 207/812д від 13.11.2012 року;
Відповідача -1: Ковтун Л.В., дов. № 9.1-22/1151 від 30.12.2011 року;
Відповідача -2: Мавріної Н.В., дов. 6-15/115 від 06.01.2012 року;
Третьої особи: не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року
у справі № 5011-61/11340-2012 господарського суду міста Києва
за позовом Міністерства оборони Російської Федерації
до відповідача -1 Кабінету Міністрів України
відповідача -2 Державної казначейської служби України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Промислово -фінансова корпорація "Єдині енергетичні системи України"
про стягнення 3 239 652 269,73 грн.
У серпні 2012 року Міністерство оборони Російської Федерації звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Промислово -фінансова корпорація "Єдині енергетичні системи України", Державна казначейська служба України, просило стягнути з відповідача суму 3 239 449 614,14 грн., посилаючись на неналежне виконання закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Промислово -фінансова корпорація "Єдині енергетичні системи України" зобов'язань за Контрактом № 148/1697 від 25.07.1996 року та угодами № 148/1697-1 від 11.06.1997 року і № 148/1697-2 від 30.06.1997 року.
Збільшивши позовні вимоги, Міністерство оборони Російської Федерації просило стягнути суму заборгованості у розмірі 3 239 652 269,73 грн. (т. 2, а.с. 131-133).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року до участі у справі № 5011-61/11340-2012 в якості другого відповідача залучено Державну казначейську службу України (т. 2, а.с. 118-119).
Клопотанням від 12.09.2012 року Кабінет Міністрів України просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Міністерство фінансів України (т. 3, а.с. 3).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2012 року у справі № 5011-61/11340-2012 у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено (т. 3, а.с. 12-14).
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.09.2012 року у справі № 5011-61/11340-2012 (суддя Івченко А.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на користь Міністерства оборони Російської Федерації заборгованості в сумі 3 113 053 506,26 грн. та 61 862,74 грн. судового збору. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 3, а.с. 63-88).
Не погодившись з прийнятим судовим актом, Державна казначейська служба України, Кабінет Міністрів України, закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Промислово -фінансова корпорація "Єдині енергетичні системи України" звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили рішення місцевого господарського суду скасувати, у задоволенні позову відмовити (т. 3, а.с. 99-102, 115-122, 144-167).
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2012 року, від 25.09.2012 року, від 04.10.2012 року зазначені апеляційні скарги були прийняті до провадження та призначені до розгляду (т. 3, а.с. 92, 110, 143).
Кабінет Міністрів України клопотанням від 19.10.2012 року просив надіслати до Служби безпеки України матеріали справи № 5011-61/11340-2012 та зупинити провадження, посилаючись на те, що слідчим відділом Служби безпеки України в Харківській області розслідується кримінальна справа № 2312, в рамках якої досліджується питання виникнення заборгованості закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Промислово -фінансова корпорація "Єдині енергетичні системи України" перед Міністерством оборони Російської Федерації на суму 405,3 млн. дол. США (т. 4, а.с. 73-74).
Оскарженим актом суд ухвалив провадження у справі зупинити, матеріали справи надіслати до Служби безпеки України, оскільки предмет позову у господарській справі пов'язаний з дослідженням у кримінальній справі питання виникнення спірної заборгованості.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою апеляційного господарського суду, Міністерство оборони Російської Федерації звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило скасувати оскаржений судовий акт, справу № 5011-61/11340-2012 передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.
Доводи касаційної скарги полягають у тому, що виникнення спірної заборгованості підтверджено рішеннями Арбітражного суду м. Москви у справах № А40-11443/01-69-67 від 07.05.2001 року, № А40-44294/00-40-424 від 09.01.2001 року, № А40-26753/01-7-374 від 20.08.2001 року, № А40-27196/01-56-259 від 26.09.2001 року, які визнані та приведені до виконання на території України ухвалами апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.05.2003 року, тому питання виникнення спірної заборгованості досліджувати немає необхідності.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2012 року касаційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації прийнято до провадження і призначено до розгляду на 19.11.2012 року (т. 4, а.с. 192-193).
Відповідач - Державна казначейська служба України та третя особа не скористались своїм правом, передбаченим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України на надання відзиву на касаційну скаргу.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 03.07-05/885 від 16.11.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.
У судове засідання представник третьої особи -закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Промислово -фінансова корпорація "Єдині енергетичні системи України" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи, що явка представників обов'язковою не визнавалась, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський суд не вирішує спір по суті і виносить ухвалу, остання має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
Як було зазначено вище, підставою для зупинення провадження у справі № 5011-61/11340-2012 суд визначив факт розслідування у кримінальній справі № 2312 питання виникнення заборгованості закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Промислово -фінансова корпорація "Єдині енергетичні системи України" перед Міністерством оборони Російської Федерації на суму 405,3 млн. дол. США.
Згідно п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Пунктом 3.8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 25.02.1992 року № 01-6/244 "Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями, внесеними роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України від 19.03.1993 року № 01-6/482, від 23.08.1994 року № 02-5/612, від 28.04.1995 року № 02-5/310, від 18.09.1997 року № 02-5/289, роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України від 9.10.2000 року № 02-5/540, від 6.11.2000 року № 02-5/618) визначено, що застосовуючи частину першу цієї статті, слід мати на увазі, що вона містить дві підстави, за яких суд зобов'язаний зупинити провадження у справі. Перша - у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори. Друга - до вирішення відповідного питання компетентними органами, зокрема, у разі порушення податковими чи іншими компетентними органами кримінальної справи.
Отже, суду необхідно було встановити факт наявності порушеної кримінальної справи, де об'єкт злочинного посягання пов'язаний з предметом судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що про розслідування відділом УСБУ у Харківській області кримінальної справи № 2312 свідчить листування між Службою безпеки України та Кабінетом Міністрів України, про що останній зазначив у відповідному клопотанні.
З врахуванням вищенаведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про пов'язаність зазначеної кримінальної справи з господарською справою, що є предметом розгляду, з огляду на що встановив наявність підстав для зупинення провадження.
Таким чином, ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з належним дослідженням фактичних обставин, що мають значення для вирішення питання про зупинення провадження у справі та надіслання матеріалів до слідчих органів.
Відповідно до ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.
Згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскільки доводи касаційної скарги щодо необгрунтованості висновку суду апеляційної інстанції про те, що предмет позову у господарській справі пов'язаний з розслідуванням у кримінальній справі питання виникнення спірної заборгованості фактично стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції, визначених статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, підстави для задоволення касаційної скарги Міністерства оборони Російської Федерації відсутні.
Судом апеляційної інстанції було правильно застосовано норми процесуального права та вчинені дії, передбачені ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Міністерства оборони Російської Федерації залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 року у справі № 5011-61/11340-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: І.В. Алєєва
О.О. Євсіков