02 листопада 2012 р.Справа № 1615/2а-182/12
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.06.2012р. по справі № 1615/2а-182/12
за позовом ОСОБА_1
до Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області , Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці
про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду,,
Позивач, ОСОБА_1., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, в якому просив визнати дії відповідачів протиправними та зобов'язати відповідача призначити йому як інваліду 2 групи державну та додаткову пенсії відповідно до ст..ст. 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2006 року.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.06.2012 року адміністративний позов за період з 01.01.2006 року по 18.07.2011 року залишено без розгляду. Вказана ухвала суду сторонами по справі не оскаржена.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.06.2012 року позов задоволено частково. Визнано протирпвними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячну додаткову пенсію, передбачену ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з розрахунку пенсії відповідно до ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 19.07.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в цій частині позову відмовити.
Згідно з п.3 ч.1 ст.197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії інвалід IІ групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з пріоритетності норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та з Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, яким положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України"визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам ІІ групи -75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються КМУ відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Тобто, стаття 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"може бути застосована відповідачем лише у випадку, коли йдеться про підвищення доплат, пенсій та компенсацій з урахуванням визначення розміру додаткової пенсії позивачу згідно положень ст. 50 цього ж Закону. Згідно зі ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до вимог ч.3 ст.46 Конституції України, пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначається Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". За змістом абзацу третього ст.1 вказаного Закону, державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальні допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижче прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для визначення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендії та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Колегія суддів дійшла висновку, що визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги. Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що для визначення позивачу додаткової пенсії застосовується ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року, № 1, від 28 травня 2008 року № 530 та від 16 липня 2008 року №654.
З положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вбачається, що текст статті 50 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи викладено в новій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІI групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8. 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22. 24-34, підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу 11 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України"визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, положення п. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік"втратило чинність 22 травня 2008 року.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» установлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Таким чином, відповідач з 19.07.2011 року по 22.07.2011 року повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 50 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності обов'язку у ГУПФУ в Полтавській області здійснювати нарахування та виплату державної основної пенсії згідно ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуваня"особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із видів пенсії за вибором.
Згідно ст.45 ч.3 цього закону переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач отримуває пенсію у ГУПФУ в Полтавській області, призначену відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому позивач не звертався до відповідача про переведення його на інший вид пенсії.
Оскільки позивач не просив відповідача ГУПФУ в Полтавській області припинити виплату пенсії, призначеної йому за ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб"та перевести його на вид пенсії , передбачений ст. ст.54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і не подавав документи, необхідні для переведення пенсії з одного виду на інший, суд першої інстанції правомірно відмовив в цій частині в задоволені позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції, оскільки обставини справи встановлені вірно та правильно застосовані при вирішенні справи норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обгрунтовання відповідачем не надано.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.06.2012р. по справі № 1615/2а-182/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.