79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.11.12 Справа № 5015/5594/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Мельник Г.І.
суддів Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Прокурора Сихівського району м. Львова, № 6к/2 від 01.10.2012р.
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 р. про залишення позову без розгляду
у справі № 5015/5594/11, головуючий суддя Козак І.Б., судді Бортник О.Ю., Кітаєва С.Б.
за позовом Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів
до Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Термоприлад", м. Львів
про стягнення 198 818,76 грн.
за участю представників сторін:
прокуратури -Куцик В.Б. (прокурор відділу, посвідчення № 233);
від позивача -Негря Г.Ю. (довіреність б/н від 04.01.2011 р.);
від відповідача -Лах О.І. (довіреність № 209/412 від 30.10.2012 р.), Лозинський А.П. (довіреність № 208/412 від 30.10.2012 р.), Тацишин І.Б. (довіреність № 210/412 від 30.10.2012 р.),
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 р. у справі № 5015/5594/11 (головуючий суддя Козак І.Б., судді Бортник О.Ю., Кітаєва С.Б.) залишено без розгляду позов Прокурора Сихівського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго".
Ухвала суду мотивована тим, що Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" (надалі -ЛМКП "Львівтеплоенерго") є самостійним господарюючим суб'єктом на ринку послуг з теплопостачання, окрім цього, прокурором при поданні позовної заяви не подано належних та допустимих доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України в обґрунтування того, у чому ж саме полягало порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, що є предметом розгляду в даній справі, а також, документально не підтверджено свого посилання на те, що доходи ЛМКП "Львівтеплоенерго" є суттєвим джерелом надходжень у місцевий та державний бюджети, а несвоєчасне виконання умов договору відповідачем призводить до зменшення таких надходжень. Вказані обставини суд першої інстанції вважає підставою для залишення позову без розгляду згідно п.1 ч.1 ст.81 ГПК України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Прокурор Сихівського району міста Львова оскаржив її в апеляційному порядку, просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 р. скасувати та передати справу № 5015/5594/11 на розгляд у місцевий господарський суд. Скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та з невідповідністю висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи, що є підставою для її скасування відповідно до ст. 104 ГПК України.
Свої доводи скаржник аргументує тим, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» створене Львівською міською радою, має комунальну форму власності та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради; підприємство реалізує теплову енергію, споживачами якої є населення, бюджетні організації, підприємства і організації комерційно-побутової сфери. Неналежне виконання відповідачем умов договору має наслідком зниження платоспроможності позивача, унеможливлює своєчасну сплату податків, інших обов'язкових платежів та оплату підприємством послуг за наданий природний газ, що заподіює значну шкоду економічним інтересам держави. Зазначає, що виробництво, транспортування та реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних галузей народного господарства України; під загрозою економічної безпеки вбачає наявність економічних та інших умов, які прямо або опосередковано впливають на економічну безпеку суб'єкта господарювання.
У відзиві на апеляційну скаргу від 30.10.2012 р. вих. № 211/412 Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Термоприлад" (надалі - ЗАТ "НВО "Термоприлад") доводи скаржника спростовує та просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. Зазначає, що позов подано в інтересах ЛМКП «Львівтеплоенерго»як самостійного суб'єкта господарювання, який не є органом державної влади, ні органом місцевого самоврядування. Крім того, прокурором не обґрунтовано того, в чому саме полягало порушення інтересів держави.
В судовому засіданні від 31.10.2012 р. оголошено перерву до 14.11.2012 р.
Ухвалою суду від 31.10.2012 р. строк розгляду апеляційної скарги продовжено.
В дане судове засідання прибули прокурор, представники позивача та відповідача, які висловили свої позиції щодо поданої апеляційної скарги та щодо питань, які виникли в ході судового засідання. Прокурор та відповідач підтримали свої доводи, викладені ними в апеляційній скарзі та, відповідно, відзиві на неї; позивач підтримав апеляційну скаргу прокурора.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 р. у справі № 5015/5594/11 винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права та із невідповідністю висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи, виходячи з наступного.
23.09.2011 р. Прокурор Сихівського району міста Львова звернувся у Господарський суд Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Львівської міської ради, ЛМКП "Львівтеплоенерго" до ЗАТ "НВО "Термоприлад" про стягнення 198 818,76 грн. 26.09.2011 р. суддею Козак І.Б. порушено провадження і прийнято до розгляду вказану позовну заяву. Розгляд справи неодноразово відкладався (ухвали суду від 13.10.2011 р., 03.11.2011 р., 21.08.2012 р.), двічі провадження у справі зупинялось (ухвали суду від 22.11.2011 р., 20.03.2012 р.) та поновлювалось (ухвали суду від 05.03.2012 р., 10.07.2012 р.)
Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 361 даного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч. 2 ст. 2 Арбітражного (нині Господарського) процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
З'ясуванням доказів у справі встановлено, що ЛМКП «Львівтеплоенерго»є підприємством, підпорядкованим Львівській міській раді і прийнятим у комунальну власність територіальної громади м. Львова на підставі ухвали Львівської міської ради №118 від 21.01.1999 р. Цією ж ухвалою на департамент міського інженерного господарства ЛМР покладено повноваження щодо оперативного управління ЛМКП "Львівтеплоенерго".
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування», до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності.
При цьому, названим рішенням Конституційного Суду України визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі та в усних поясненнях під час судового засідання, прокурором зазначено, в чому саме полягає порушення інтересів держави. Зокрема, ним вказано на те, що погіршення фінансово-економічного становища позивача заподіює шкоду економічним інтересам держави, що виявляється в ускладненні діяльності позивача із реалізації теплової енергії та в неналежному проведенні виплат заробітної плати, сплати до держбюджету податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується, між іншим, прокурором чи його заступником. Позов було підписано прокурором Сихівського району міста Львова, тобто в межах наданої чинним законодавством компетенції.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява прокурора Сихівського району міста Львова підписана уповноваженою особою, у ній належно обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави та правильно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали невірно застосовано вищенаведені норми законодавства та надано неправильну оцінку обставинам справи щодо відсутності обґрунтування прокурором порушення інтересів держави.
Крім того, не розглядаючи по суті заявлені позовні вимоги, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі провів аналіз доказів та дійшов передчасного висновку про те, що прокурором не доказано того, наскільки суттєвими і значними є порушення інтересів держави від несплати позивачем податків до державного бюджету та інших обов'язкових платежів у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 5033/Р від 01.10.2002 р. При цьому, ГПК України та рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. обумовлюють можливість подання прокурором позову в інтересах держави незалежно від ступеня порушення таких інтересів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для залишення позову без розгляду згідно п.1 ч.1 ст.81 ГПК України - відсутні; ухвала Господарського Львівської області від 06.09.2012р. у справі № 5015/5594/11 прийнята з порушенням ст.81 ГПК України та підлягає скасуванню, а справа передачі на розгляд до місцевого господарського суду.
Вказана позиція суду узгоджується із судовою практикою Верховного Суду України, зокрема, постановами Судової палати у господарських справах ВСУ від 25.09.2007 р. по справі № 1/21-19/6А; від 09.03.2010 р. по справі № 6/203/22; від 30.03.2010 р. по справі № 05-5-7/23932.
Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103-106 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Прокурора Сихівського району м. Львова № 6к/2 від 01.10.2012р. задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2012 р. у справі № 5015/5594/11 скасувати, справу передати на розгляд Господарському суду Львівської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складений 19.11.2012р.
Головуючий-суддя Мельник Г.І.
Суддя Новосад Д.Ф.
Суддя Михалюк О.В.