04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"01" листопада 2012 р. Справа№ 5011-31/6888-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Шипка В.В.
Скрипка І.М.
при секретарі судового засідання: Ликові В.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Анікеєв К.В. - довіреність № 74 від 07.11.2011 року,
від відповідача: Солодовнік О.С. - довіреність № 06-5/20 від 03.01.2012 року,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Лафорт" на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року
у справі № 5011-31/6888-2012 (суддя Качан Н.І.)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія
„Провіта",
до Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія
„Лафорт",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтранс-Дніпро"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 37 551,24 грн., -
У травні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача на свою користь суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 37 551,24 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 36 551,24 грн. В іншій частині в позові відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків викладених в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.
Позивач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу просить суд апеляційну скаргу ПрАТ „СК „Лафорт" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року - без змін.
Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 року для розгляду справи № 5011-31/6888-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко, судді - Скрипка І.М., Липко В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року розгляд справи було відкладено на 13.09.2012 року відповідно до п. 1 ч. 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідача.
В судовому засіданні 13.09.2012 року було оголошено перерву до 04.10.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 01.11.2012 року відповідно до п. 3 ч. 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів та відповідно до статті 27 ГПК України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтранс-Дніпро".
Представник третьої особи в судове засідання, яке відбулося 01.11.2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
В судовому засіданні представником відповідача було подані додаткові документи, які колегією суддів були долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 01.11.2012 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу ПрАТ „СК „Лафорт" задовольнити з підстав викладених вище.
Представник відповідача в судовому засіданні 01.11.2012 року заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ПрАТ „СК „Лафорт" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року - без змін.
У судовому засіданні, яке відбулось 01.11.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ „СК „Лафорт" слід відмовити, а рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року - змінити та викласти резолютивну частину рішення в іншій редакції, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи 14.09.2010 року між позивачем (страховик) та Гребенчуком Олегом Валентиновичем (страхувальник) було укладено Договір страхування наземного транспорту № 570-02-2011537 (Договір страхування), за яким застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, керуванням та розпорядженням наземного транспортного засобу: „Opel Vectra", д/н АА 1324 HT (застрахований автомобіль).
Одним із передбачених Договором страхових ризиків є пошкодження т/з. Строк дії Договору страхування з 15.09.2010 року по 14.09.2011 року.
13.07.2011 року о 17:40 год. на проспекті Червонозоряному, 119, в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - за участю застрахованого автомобіля під керуванням Гребенчука Олега Валентиновича та автомобіля „Renault", д/н АЕ 0467 АХ з напівпричепом „Kassbohrer"д/н АЕ 9638 ХХ, що належить ТОВ „Інтранс-Дніпро", під керуванням Ткаченка Сергія Анатолійовича, що підтверджується Довідкою № 2543 від 19.07.2011 року УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.
В результаті вищезазначеної ДТП застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальну шкоду власнику пошкодженого т/з Гребенчуку О.В.
18.07.2011 року страхувальник повідомив страховика про зазначене ДТП.
Відповідно до Звіту про оцінку автомобіля майна „Opel Vectra", д/н АА 1324 HT № 2393/07/11 від 27.07.2011 року вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 37 946,38 грн.
Листом № 60322-23-б/б від 19.08.2011 року вигодонабувач за Договором страхування - ПАТ „Альфа-Банк" просив страховика виплатити страхувальнику страхове відшкодування.
18.07.2011 року Гребенчук О.В. звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування на р/р ТОВ „Автоцентр на Столичному".
Позивач, як страховик, виплатив страхувальнику, відповідно до умов укладеного Договору страхування на підставі розрахунку страхового відшкодування та страхового акту № 02-10027/1, суму страхового відшкодування в розмірі 37 551,24 грн., що підтверджується меморіальним касовим ордером № 41621 від 21.09.2011 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 37 551,24 грн.
Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Постановою Голосіївського районного суду м. Київ від 27.07.2011 року по справі № 3-6692/11, водія автомобіля „Renault", д/н АЕ 0467 АХ з напівпричепом „Kassbohrer" д/н АЕ 9638 ХХ - Ткаченка С.А. визнано винним у вчиненні ДТП 13.07.2011 року внаслідок порушення п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.
Із вказаної постанови вбачається, що винний у скоєнні ДТП водій Ткаченко С.А. керуючи автомобілем „Renault", д/н АЕ 0467 АХ з напівпричепом „Kassbohrer" д/н АЕ 9638 ХХ, рухаючись заднім ходом не переконався у безпеці даного маневру здійснив зіткнення з автомобілем „Opel Vectra", д/н АА 1324 HT, а відтак пошкодження застрахованому автомобілю було завдано напівпричепом.
Статтею 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно із статтею 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільно-правова відповідальність власника напівпричепа д/н АЕ 9638 ХХ застрахована ПрАТ „СК „Лафорт" згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4291576 (далі - Поліс).
Згідно п. 2 зазначеного Полісу страхування, ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 000,00 грн., франшиза 500,00 грн.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що особою, відповідальною за завдані власнику пошкодженого автомобіля Opel Vectra", д/н АА 1324 HT збитки, у даному випадку є ПрАТ „СК „Лафорт" відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених Полісом.
Згідно із пунктом 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Посилаючись на приписи статті 27 Закону України „Про страхування" та статті 993 ЦК України, позивач просив суд стягнути з відповідача в порядку регресу матеріальну шкоду, яка була завдана власнику застрахованого автомобіля в результаті ДТП, що трапилась 13.07.2011 року в розмірі 37 551,24 грн.
Місцевим господарським судом позов задоволено частково в сумі 36 551,24 грн. за вирахуванням 500,00 грн. франшизи згідно Полісу № АА/4291576 та 500,00 грн. франшизи згідно Полісу № АА/4291574 за яким застраховано цивільно правову відповідальність власника автомобіля „Renault", д/н АЕ 0467 АХ.
Однак, колегія суддів приходить до висновку що рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року слід змінити, з огляду на наступне.
Враховуючи, що шкоду власнику застрахованого автомобіля було завдано напівпричепом „Kassbohrer" д/н АЕ 9638 ХХ, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Київ від 27.07.2011 року по справі № 3-6692/11 та не заперечується сторонами, який застраховано у відповідача за Полісом № АА/4291576, останній є особою, відповідальною за завдані збитки відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених даним Полісом.
Судом першої інстанції було помилково додатково вираховано із суми страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем в порядку регресу, 500,00 грн. франшизи згідно Полісу № АА/4291574.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що сума страхового відшкодування, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача за вирахуванням 500,00 грн. франшизи за Полісом № АА/4291576, становить 37 051,24 грн.
Відповідач в суді першої інстанції та в своїй апеляційні скарзі посилається, що термін дії Полісів № АА/4291574 та № АА/4291576 з 12.07.2012 року по 11.08.2012 року, а оскільки ДТП відбулося 13.07.2011 року, то цивільно-правова відповідальність ПрАТ „СК „Лафорт" в результаті ДТП за даними полісами не настала.
Судом апеляційної інстанції досліджено оригінали полісу № АА/4291574 та полісу № АА/4291576, в яких дійсно в розділі 3 строк дії визначено з 12.07.2012 року по 11.08.2012 року.
Однак із відповіді М(Т)СБУ від 06.06.2012 року, зробленої на запит суду першої інстанції, вбачається, що строк дії Полісу № АА/4291576: з 12.07.2011 року по 11.08.2012 року
Із витягу з електронної бази М(Т)СБУ також вбачається, що Поліс № АА/4291576 є діючим на момент ДТП - 13.07.2011 року.
Крім того, у своєму повідомленні про настання страхового випадку від 18.07.2011 року, страхувальник повідомив страховика, що цивільно-правова відповідальність власника напівпричепа „Kassbohrer" д/н АЕ 9638 ХХ застрахована у відповідача за Полісом № АА/4291576.
Відповідачем надано суду Акт передачі бланків спеціального знаку до полісів обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, з якого вбачається, що бланк Полісу № АА/4291576 відповідач отримав ще 05.04.2011 року.
Також, із наданого відповідачем Реєстру укладених Полісів за період з 01.07.2011 року по 30.07.2011 року, вбачається що страховий платіж в розмірі 49,68 грн. за Полісом № АА/4291576 був фактично сплачений у вищевказаному звітному періоді у липні 2011 року.
Враховуючи в сукупності зібрані у справі докази, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що Поліс № АА/4291576 був діючим на момент ДТП -13.07.2011 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 37 551,24 грн. є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами та підлягають частковому задоволенню за вирахуванням 500,00 грн. франшизи за Полісом в розмірі 37 051,24 грн.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем, всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, доводи відповідача не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року слід змінити та викласти редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.
Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Лафорт" на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року у справі № 5011-31/6888-2012 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року у справі № 5011-31/6888-2012 змінити.
3. Резолютивну частину рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2012 року у справі № 5011-31/6888-2012 викласти в такій редакції:
„1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (02100, м. Київ, вул. Дубового, 18, код ЄДРПОУ 31704186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 37 051,24 грн., 1 588,00 витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити."
4. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.
5. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.
6. Справу № 5011-31/6888-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Остапенко О.М.
Судді Шипко В.В.
Скрипка І.М.