29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" листопада 2012 р.Справа № 15/5025/1163/12
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
до Колективного сільськогосподарського підприємства "Ліктрави" с. Лісові Гринівці, Хмельницької області
про стягнення 68 062,54 грн.
Суддя М.Є. Муха
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №б/н від 05.10.12р.;
відповідача: не з'явився;
В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні просять суд стягнути з відповідача 68062,54грн. заборгованості в т.ч. 53350 грн. основного боргу, 9229,55грн. інфляційних, 5482,99грн. 3% річних відповідно до умов договору позики від 01.07.2009р., обґрунтовуючи позовні вимоги наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив. Натомість надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника. Крім того, повідомив суду, що суму заборгованості визнає в повному об'ємі.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
01.07.2009р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позикодавець) та державним підприємством "Хмельницьке" (правонаступником якого відповідно до п.6.2 статуту є Колективне сільськогосподарське підприємство "Ліктрави") (позичальник) укладено договір позики згідно п.1.1 якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у розмір, що обумовлені цим договором, а позичальник зобов'язується повернути таку суму грошових коштів в порядку та на умовах визначених цим договором. Грошовими коштами за цим договором є національна українська валюта - гривня.
Розмір позики за цим Договором становить 53350 грн. Цей Договір позики є безпроцентним. Позикодавець надає позику протягом 24-х годин з моменту підписання цього Договору. Позика надається у готівковому порядку. Позика вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту передання грошей, що підтверджує оформлений належним чином прибутковий касовий ордер. Факт одержання позики додатково підтверджує розписка, власноруч написана та підписана позичальником у момент передачі йому суми позики. (п.2, 3 договору).
Строк надання позики позичальнику становить 3 місяці з моменту надання позики та оформлення в порядку передбаченому п.3.3 цього Договору. Остаточною датою повернення позики є 30 вересня 2009 року. Позика повертається в готівковій формі з оформленням прибуткового касового ордера або шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. Позика вважається повернутою в момент фактичної передачі позичальником позикодавцеві суми позики, визначеної п.2.1 цього договору, що підтверджує оформлений належним чином прибутковий касовий ордер або зарахування грошової суми, що позичалася на поточний рахунок позикодавця. (п.4,5 договору).
Відповідно до п.6 договору способом забезпечення виконання зобов'язання позичальником за цим договором є неустойка. При порушенні позичальником строку повернення позики він повинен сплатити позикодавцю пеню в розмірі 0,1% від розміру позики за кожен день прострочення повернення позики.
Згідно п.7.3 цей договір вважається укладеним з моменту надання позики позичальнику та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених даним договором.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №136 від 01.07.12р. відповідач отримав від позивача кошти в сумі 53350 грн. (п'ятдесят три тисячі триста п'ятдесят гривень) які останнім не повернуто.
27.08.12р. відповідачу було направлено претензію про сплату заборгованості в сумі 53350грн. - основного боргу, 9229,55грн. інфляційних витрат і 5323,54грн. 3% річних від простроченої суми всього грошових коштів на суму 67903,09грн., яка останнім отримана, проте залишена без відповіді.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку кошти повернуті не були позивач звернувся із позовом до суду.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.
У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Положеннями ст.173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається із матеріалів справи між сторонами укладено договір позики.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно ст. 629 ЦК України, встановлює, обов'язковість виконання договору сторонами.
Відповідно до п.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 510 ЦК України, встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Статтею 610 ЦК України, встановлено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, зокрема, частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляцій за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт передачі позивачем коштів в сумі 53350,0грн. не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Позивачем нараховано також 9229,55грн. інфляційних за період жовтень-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-грудень 2011р., січень-серпень 2012р. та 5482,99грн. 3% річних за період з 01.10.09-31.08.12р.
Здійснивши перерахунок інфляційних та 3% річних суд встановив, що правильним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 9037,10грн. інфляційних та 4671,41грн. 3% річних.
У стягненні 192,45 грн. інфляційних та 811,58грн. 3% річних належить відмовити.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами, заявлені правомірно та підлягають задоволенню частково в сумі 53350 грн. (п'ятдесят три тисячі триста п'ятдесят гривень) боргу, 9037,10грн. (дев'ять тисяч тридцять сім гривень 10 коп.) інфляційних нарахувань, 4671,41грн. (чотири тисячі шесот сімдесят одна гривня 58коп.) 3% річних.
Судові витрати по справі покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України пропорційно задоволених позовних вимогам.
Керуючись ст.ст.1, 12, 45, 47, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до Колективного сільськогосподарського підприємства "Ліктрави" с. Лісові Гринівці, Хмельницької області про стягнення 68 062,54 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства "Ліктрави" (31340, Хмельницька область, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4; Код 36897146) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_1, Код. НОМЕР_1) - 53350 грн. (п'ятдесят три тисячі триста п'ятдесят гривень) боргу, 9037,10грн. (дев'ять тисяч тридцять сім гривень 10 коп. ) інфляційних нарахувань, 4671,41грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят одна гривня 58коп.) 3% річних та 1585,76(одна тисяча п'ятсот вісімдесят п'ять гривень 76коп.) судового збору.
Видати наказ.
У позові в частині стягнення 192,45 грн. інфляційних та 811,58грн. 3% річних відмовити.
Повний текст рішення складено 15.11.12р.
Суддя М.Є. Муха
Віддрук. 2 прим: 1 - до справи, 2 - відповідачу (31340, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4).