29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" листопада 2012 р.Справа № 18/5025/1047/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
Суддя Заярнюк І.В., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест", м. Хмельницький
до публічного акціонерного товариства „Дельта Банк", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Немерюка Андрія Івановича, м. Київ
про визнання недійсними кредитного договору № 09/К-08 від 18.04.2008р. та договору поруки № 09/Zпор-08 від 18.04.2008р.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Антонюк І.В. -за довіреністю від 15.09.2010р.;
від третьої особи: не з'явився.
У судовому засіданні 13.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.
Ухвалою господарського суду від 26.09.2012р. у справі № 18/5025/1047/12 проведено заміну відповідача з -товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк", м. Київ на - публічне акціонерне товариство „Дельта Банк", м. Київ.
Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсними кредитного договору № 09/К-08 від 18.04.2008 р. та договору поруки № 09/Zпор-08 від 18.04.2008р. Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з настанням світової фінансової кризи, курс обміну долара США по відношенню до курсу обміну української гривні суттєво зріс, що призвело до здорожчання отриманого кредиту у декілька разів. Позивач стверджує, що за таких умов Позичальнику надзвичайно важко виконувати кредитні зобов'язання, що призводить до суттєвого погіршення фінансового становища боржника. В результаті, боржник не взмозі повернути кредитні кошти, а банк, в свою чергу, звертає стягнення на все майно боржника, що призводить до банкрутства останнього. Позивач стверджує, що укладення кредитного договору в іноземній валюті зі сторони банку не було спрямоване на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Оскільки наслідками які мали б настати - є повернення кредиту в строки обумовлені договором та сплата процентів за користування грошима. Проте, наслідки, на які розраховував та очікував банк, та які настали для позичальника - є вкрай скрутне фінансове становище боржника, що призводить його до банкрутства.
Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, посилаючись на те, що право та охоронюваний законом інтерес позивача, укладенням між ТОВ „Український промисловий банк" та ЗАТ "Хмельницький завод експериментального виробництва" кредитного договору № 09/К-08 від 18.04.2008 р. та договору поруки № 09/Zпор-08 від 18.04.2008 р. жодним чином не порушено, просить в задоволенні позову відмовити.
Третя особа повноважного представник у судове засідання не направила, витребуваних доказів не подала, про поважні причини неявки суд не повідомила.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
18 квітня 2008 року між ТОВ „Український промисловий банк" (Банк) та ТОВ „Хмельницькбудінвест" (Позичальник) було укладено кредитний договір №09/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії в національній валюті (надалі - Договір), згідно якого Банк відкрив Позичальнику кредитну лінію у розмірі 2 500 000,00 грн.
Процентна ставка за користування кредитом відповідно до | кредитного договору становить 19 % річних. Згідно до п. 1.1. кредитного договору кінцева дата ення кредиту встановлена - 17 квітня 2012 року.
15.05.2008 р. між ТОВ „Укрпромбанк" та ТОВ „Хмельницькбудінвест" було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору про надання кредитної лінії №09/К-08 від 15.05.2008р.
Згідно з п.6.1.1. та 6.1.2. Договору позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісій, штрафних санкцій та платежів за цим договором у передбачені цим договором строки.
Згідно п.6.1.3. кредитного договору позичальник зобов'язався достроково повністю повернути кредит, сплатити проценти за фактичний період користування кредитом, комісію, штрафні санкції (за наявності) та інші платежі за цим договором у разі настання будь-якого з випадків, передбачених п.9.1. та п.9.2. цього договору. В свою чергу п.9.2. кредитного договору передбачено право банку вимагати дострокового повернення заборгованості по кредиту у повному обсязі, закриття ліміту кредитної лінії, сплати процентів, комісій, штрафних санкцій ті інших платежів, передбачених цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, позичальник зобов'язаний протягом 10-ти календарних днів з дати надіслання банком такої вимоги повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії та інші платежі за кредитним договором та штрафні санкції.
Право Банку вимагати достроково повернення заборгованості по кредитному договору передбачені, зокрема, п.9.2.1. кредитного договору: „порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим кредитним договором".
Відповідно до п.5.2.6 кредитного договору у разі настання випадків, передбачених п.9.1. та 9.2. кредитного договору, банк має право достроково стягнути всю заборгованість за кредитним договором.
Умови Кредитного договору Банк виконав в повному обсязі - кредит було надано в повному обсязі, що підтверджується заявою на надання траншу від 15.05.2008р. та платіжним дорученням № 1672 від 15.05.2008р.
В забезпечення виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору між Банком, ТОВ „Хмельницькбудінвест" та Немерюком Андрієм Івановичем був укладений договір поруки №09/2пор-08 від 18 квітня 2008 року (надалі - договір поруки).
Відповідно до п.1 договору поруки Немерюк А.І. поручився перед банком за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредиту в сумі 2 500 000,00 грн., сплатити процентів за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Згідно до п.п. 3, 4.,6 договору поруки відповідальність поручителя наступає у випадку невиконання боржником зобов'язань по кредитному договору, про що банк повідомляє поручителя шляхом направлення письмової вимоги, а поручитель зобов'язується сплатити кредиторові (позивачеві) зазначений борг протягом 5-ти робочих днів з моменту її надіслання банком відповідної вимоги.
02 липня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк"та АТ "Дельта Банк"укладено Договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк"в рахунок погашення заборгованості, відповідно до якого ТОВ "Укрпромбанк"відступив, а АТ "Дельта Банк"набув права вимоги до боржників по кредитних договорах. Відповідно до Додатку № 1 до Договору про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" ПАТ "Дельта банк" в рахунок погашення заборгованості від 02 липня 2010 року (частина 2) було передано в тому числі право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест"за кредитним договором № 09/К-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 18.04.2008 року.
Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке.
Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Позивач як на підставу недійсності кредитного договору посилається на пункт 8 частини 1 статті 6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", оскільки в кредитному договорі не міститься положення щодо порядку внесення змін та розірвання кредитного договору. Проте відсутність в кредитному договорі вказаних положень не може бути підставою для визнання Кредитного договору недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, виходячи з даної норми у зміст договору, крім погоджених сторонами умов, входять і ті положення (умови), які приймаються ними як обов'язкові в силу чинного цивільного законодавства. Тобто, в договорі немає потреби дублювати положення, які є загальними для даного виду договору і передбачені у відповідних нормативних актах, оскільки сторони повинні керуватися ними незалежно від того, включені вони в договір чи ні.
Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України та частини 2 статті 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Право Банку вимагати достроково повернення заборгованості по кредитному договору передбачені, зокрема, п.9.2.1. кредитного договору: „порушення позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим кредитним договором".
Відповідно до п.5.2.6 кредитного договору у разі настання випадків, передбачених п.9.1. та 9.2. кредитного договору, банк має право достроково стягнути всю заборгованість за кредитним договором.
Таке право на дострокове повернення заборгованості за кредитним договором Банку закріплено також частиною 2 статті 1050 ЦКУ, якою передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повертати позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦКУ".
Таким чином, вищевказані пункти кредитного договору повністю відповідають нормам чинного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Тобто, юридичні особи самостійно вирішують, з ким і які договори укладати та вільно узгоджують їхні умови. Позивачем не надано доказів, що умови договору не були погоджені сторонами договору, а також те, що він звертався до відповідача з пропозицією внесення змін до договору.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства з якими пов'язується оформлення змісту кредитного договору та визначення його істотних умов, а також вимоги, недодержання яких є підставою недійсності правочину (договору), суд прийшов до висновку, що кредитний договір № 09/К-08 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 18.04.2008р. укладено сторонами із дотриманням норм чинного законодавства України.
Щодо визнання недійсним договору поруки №09/2пор-08 від 18 квітня 2008 року, суд враховує, що відповідно до п.1 договору поруки Немерюк А.І. поручився перед банком за виконання боржником - Позивачем зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредиту в сумі 2 500 000,00 грн., сплатити процентів за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Згідно до п.п. 3, 4.,6 договору поруки відповідальність поручителя наступає у випадку невиконання боржником зобов'язань по кредитному договору, про що банк повідомляє поручителя шляхом направлення письмової вимоги, а поручитель зобов'язується сплатити кредиторові (позивачеві) зазначений борг протягом 5-ти робочих днів з моменту її надіслання банком відповідної вимоги.
Згідно зі ст. 553 ЦКУ за договором поруки поручитель поручається перед кредитом боржника за виконання ним свого обов'язку. Стаття 554 ЦКУ передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст. 554 ЦКУ).
Сторонами договору поруки було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору. Позивач не навів підстав щодо визнання договору поруки недійсним, а лише керується власним висновком, виходячи із недійсності кредитного договору.
Отже, договір поруки №09/2пор-08 від 18 квітня 2008 року укладено сторонами відповідно до норм чинного законодавства України.
Таким чином, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним кредитного договору № 09/К-08 від 18.04.2008 р. та договору поруки № 09/Zпор-08 від 18.04.2008 р. є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові слід відмовити.
Разом із тим, суд вважає, що не підлягає задоволенню додане в додатку до відзиву на позов клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору № 09/К-08 від 18.04.2008 р. та договору поруки № 09/Zпор-08 від 18.04.2008 р. з огляду на таке.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. В свою чергу, можливість захисту цивільного права або інтересу породжується лише його порушенням. Зважаючи на те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, у задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності суд відмовляє.
Разом із тим відповідачем подано заяву від 12.11.2012р., яку просить задовольнити у разі задоволення позовних вимог позивача. У зв'язку із відмовою в задоволенні позову судом дана заява не розглядається.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, судові витрати у справі покладаються на позивача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. ст. ст. 1, 45, 47, 13, 15, 33, 44, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест", м. Хмельницький до публічного акціонерного товариства „Дельта Банк", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Немерюка Андрія Івановича, м. Київ про визнання недійсними кредитного договору № 09/К-08 від 18.04.2008 р. та договору поруки № 09/Zпор-08 від 18.04.2008 р. відмовити.
Повне рішення складено 19.11.2012р.
(18.11.2012р. -вихідний день).
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до матеріалів справи;
2 - позивачу (29001, м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6 - рекоменд. з повід.);
3 -Немерюку Андрію Івановичу (01000, Київ, Бесарабська площа, 7, кв. 19 -реклменд. з повід.).