"13" листопада 2012 р. Справа № 5017/264/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Таран С.В.
суддів Бойко Л.І., Величко Т.А.
при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.
в присутності представників:
від позивача - Дикарьова Т.В., довіреність №14 від 30.12.2011 р.;
від відповідача - Шилко А.В, довіреність №16 від 06.03.2012 р.;
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Дельта-лоцман"
на рішення господарського суду Одеської області від 24.04.2012 р.
у справі № 5017/264/2012
за позовом: державного підприємства "Дельта-лоцман"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство"
про стягнення 47747,54 грн.
У січні 2012р. державне підприємство "Дельта-лоцман" (далі - ДП"Дельта-лоцман") звернулось з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" (далі - ТОВ "Українське морське агентство"), в якій з урахуванням заяви від 06.03.2012 р. (вх.№7662/2012 від 13.03.2012р.) просило стягнути з останнього на користь державного підприємства "Дельта-лоцман" заборгованість в розмірі 5 977,41 дол. США, з яких: 4 686,32 дол. США - заборгованість по канальному збору та 1 291,09 дол. США - заборгованість по лоцманському збору та збору за послуги служби регулювання руху суден (далі-СРРС). Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем вимог договору №10/П-11 від 01.01.2011р., а саме тим, що ТОВ "Українське морське агентство" не здійснює оплату податку на додану вартість, нарахованого на суми канального збору, лоцманського збору та збору за послуги СРРС.
За вказаною позовною заявою порушено провадження у справі №5017/264/2012.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.04.2012 р. у справі №5017/264/2012 (суддя Гут С.Ф.) в задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що оскільки судна під агентуванням відповідача здійснювали міжнародні перевезення вантажу транзитом через митну територію України, то на суми канального збору, лоцманського збору та збору за послуги СРРС, відповідно до пунктів 197.8, 197.9 статті 197 Податкового кодексу України, не нараховується податок на додану вартість.
Не погодившись з прийнятим рішенням, державне підприємство "Дельта-лоцман" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 24.04.2012 р. у справі №5017/264/2012 в частині відмови у стягненні 1 291,09 дол. США заборгованості по лоцманському збору та збору за послуги СРРС скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" на користь ДП "Дельта-лоцман" борг в розмірі 1 291,09 дол. США, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. За твердженням скаржника, ним було правильно обчислено вартість послуг з лоцманського проведення та регулювання руху суден, обґрунтовано включено до цієї вартості суму податку на додану вартість, виходячи з відсутності у позивача права на податкову пільгу, передбачену пунктом 197.8 статті 197 Податкового кодексу України.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення, зазначаючи про безпідставність доводів скаржника (том ІІ а.с. 72-81).
Розгляд апеляційної скарги колегією суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Бойко Л.І., Величко Т.А. було призначено в судове засідання на 20.09.2012 р.
В судовому засіданні 20.09.2012 р. оголошувалась перерва до 23.10.2012 р.; в судовому засіданні 23.10.2012 р. в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді розгляд апеляційної скарги було перенесено на 25.10.2012 р.; в судовому засіданні 25.10.2012 р. також оголошувалась перерва до 13.11.2012 р.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.01.2011 року між державним підприємством „Дельта-лоцман" („підприємство") та товариством з обмеженою відповідальністю „Українське морське агентство" („агент") було укладено договір №10/П-11 (далі -договір №10/П-11 від 01.01.2011р.), за умовами якого підприємство зобов'язалось за заявками агента надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги служби регулювання руху суден (СРРС) у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден (далі - ЦРРС/ПРРС) та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай -Чорне море (БДЛК,ХМК та ГСХ), а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а агент зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг „підприємства" є „судновласник" (у розумінні статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України).
Відповідно до пункту 2.1.2 вказаного договору підприємство зобов'язалось надавати агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок підприємства та вимог цього договору. Рахунки направляються поштою або вручаються агенту під розписку. В необхідних випадках рахунки попередньо можуть направлятись факсом.
Згідно пункту 2.2.4 договору №10/П-11 від 01.01.2011р. агент зобов'язався сплачувати рахунки, виставлені підприємством у терміни, визначені цим договором.
У відповідності до пункту 2.2.3 договору №10/П-11 від 01.01.2011р. агент зобов'язався робити своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором -у ВКВ, а під прапором України -у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну роз- шифровку платежу по кожному судну. Оплата здійснюється у порядку визначеному діючим законодавством України в сфері ЗЕД, валютного регулювання та валютного контролю.
Пунктом 4.2.1 договору №10/П-11 від 01.01.2011р. передбачено, що до подання заявки агент здійснює передплату в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ, послуг, що мають бути надані підприємством на підставі цієї заявки.
Остаточний розрахунок здійснюється агентом протягом п'яти банківських днів з дати отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках (пункт 4.2.2 договору №10/П-11 від 01.01.2011р.).
В силу пункту 4.3 договору №10/П-11 від 01.01.2011р. зобов'язання по оплаті вважаються виконаними агентом з моменту зарахування грошових коштів на рахунок підприємства.
Договір набирає сили з дати підписання та діє до 31.12.2013 року (пункт 8.1 договору).
На виконання умов зазначеного договору протягом жовтня-листопада місяців 2011р. за заявками відповідача ДП "Дельта-лоцман" було надано послуги з лоцманського проведення, послуги служби регулювання суден та право проходження Бузько-Дніпровсько -лиманським каналом суднам „SOCOL 3" (Сент-Вінсент і Гренадіни), „LS AIZENSHTAT" (Сент-Вінсент і Гренадіни) та „OCEAN FORTUNE"(Ліберія), які знаходились під агентуванням відповідача.
Для оплати за надані послуги ТОВ "Українське морське агентство" були виставлені рахунки №ДЕ-03735 від 18.10.2011р., №ДЕ-03821 від 31.10.2011р., №ДЕ-04269 від 30.11.2011р., №ДЕ-04345 від 30.11.2011р. на загальну суму 52582,34 дол. США (з ПДВ), які останнім були оплачені частково в сумі 46604, 93 дол. США, а тому позивач звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення з відповідача 5977,41 дол. США боргу, що фактично дорівнює сумі податку на додану вартість, який нарахований підприємством на збір і плату за послуги з лоцманського проведення суден, послуги СРРС та право проходження каналом.
В силу статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до правил статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України, із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справлення і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.
У статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.
У відповідності до пункту 14 наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 р. №214 "Про затвердження зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України" ставки зборів і плати не враховують податок на додану вартість. На суми зборів і плати, визначених згідно з цими зборами і платою, податок на додану вартість нараховується відповідно до законодавства.
Згідно пунктів 1, 2 наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 18.09.2006, №945 "Щодо удосконалення функціонування державної системи забезпечення безпеки судноплавства" ДП "Дельта-лоцман" визначено головним підприємством в системі забезпечення безпеки судноплавства України. Покладено на ДП "Дельта-лоцман" виконання функцій з лоцманського проведення, регулювання руху суден, утримання судноплавних шляхів, пошуку та рятування на морі, підготовки відповідних кадрів для забезпечення безпеки судноплавства, а також створення єдиної системи моніторингу за рахунок технічного переоснащення й вдосконалення роботи берегових та супутникових інформаційно-навігаційних інфраструктур, що забезпечують належну організацію безпеки судноплавства та спасіння у морській зоні відповідальності України, а також інформаційне забезпечення підприємств морської галузі щодо руху суден та вантажів, інших видів діяльності у сфері забезпечення безпеки судноплавства.
Як зазначено у пункті 4.2.1 договору №10/П-11 від 01.01.2011р. до подання заявки агент здійснює передплату в розмірі повної вартості, в тому числі ПДВ, послуг, що мають бути надані підприємством на підставі цієї заявки.
Отже, умовами вказаного договору передбачено і сторонами узгоджено зобов'язання агента сплачувати ПДВ. Відповідачем свого обов'язку по сплаті ПДВ, передбаченого умовами договору №10/П-11 від 01.01.2011р., не виконано.
Згідно пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію, а також постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням.
У листі Державної податкової служби України, яка відповідно до норм чинного законодавства є органом уповноваженим надавати податкові консультації відповідно до Податкового кодексу України, від 20.09.2011 №246/7/15-3417-01 "Про обкладення ПДВ послуг при транзиті вантажів" зазначено, що відповідно до пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).
При цьому, статтею 1 Закону України "Про транзит вантажів" встановлено, що транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.
Відповідно до статті 7 зазначеного Закону транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.
В свою чергу, учасниками транзиту відповідно до статті 1 Закону України "Про транзит вантажів" є вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
Тобто, з метою застосування пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України при наданні послуг, пов'язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг).
Послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, є помилковим висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 1291, 09 дол. США заборгованості по лоцманському збору та збору за послуги СРРС.
Саме таку правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України у справі №5017/541/2012 від 30.10.2012р.
Водночас колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині заборгованості по канальному збору, виходячи з того, що канальний збір згідно статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України є цільовим портовим збором, який стягується у морських портах України, та враховуючи те, що судна „SOCOL 3", „LS AIZENSHTAT" та „OCEAN FORTUNE" під агентуванням відповідача в жовтні-листопаді місяцях 2011 р. здійснювали міжнародні перевезення вантажів, на підставі пункту 197.9 статті 197 Податкового кодексу України звільняється від оподаткування податком на додану вартість.
За таких обставин, рішення господарського суду Одеської області від 24.04.2012 р. у справі №5017/264/2012 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга державного підприємства "Дельта-лоцман" -задоволенню.
У відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за розгляд апеляційної скарги -на відповідача, враховуючи її задоволення в повному обсязі.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу державного підприємства "Дельта-лоцман" задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 24.04.2012 р. у справі №5017/264/2012 скасувати частково.
Резолютивну частину рішення господарського суду Одеської області від 24.04.2012 р. викласти в наступній редакції:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" на користь державного підприємства "Дельта-лоцман" 1 291,09 дол. США боргу.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" на користь державного підприємства "Дельта-лоцман" 347,65 грн. судового збору за розгляд позовної заяви.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" на користь державного підприємства "Дельта-лоцман" 804,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 15.11.2012р.
Головуючий суддя Таран С.В.
Суддя Бойко Л.І
Суддя Величко Т.А.