донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.11.2012 р. справа №5009/1695/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Зубченко І.В.,
суддів:Марченко О.А., Татенка В.М.
за участю представників сторін:
від ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»: Животов О.А. за довіреністю №1013 від 05.05.11р.
від ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»: Довга Н.П. за довіреністю №611815 від 06.08.2012р.
від третіх осіб:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від16.07.2012р. (повний текст підписано 20.07.2012р.)
у справі№5009/1695/12 (суддя Носівець В.В.)
за позовомПриватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод», м. Донецьк
до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя
простягнення 143568422,63грн. основного боргу, 5487067,11грн. пені та 1062012,99грн. - 3 % річних
за зустрічним позовомВідкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя
доПриватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод», м. Донецьк
простягнення 98045,60грн. вартості недопоставленої продукції
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом: 1. Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ; 2. Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м. Макіївка, Донецька область
Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»- металургійний завод», м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя, про стягнення 153761117,63грн. основного боргу, 3483699,03грн. пені, 461283,35грн. втрат від інфляції та 674264,32грн. - 3 % річних.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.05.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №5009/1695/12 та справу призначено до розгляду на 30.05.2012р.
30 травня 2012 року ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»звернулося до господарського суду Запорізької області з зустрічною позовною заявою до ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»про стягнення 98045,60грн. вартості недопоставленої продукції.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.05.2012р. зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Державне підприємство «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ.
21 червня 2012 року від ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою останнє фактично збільшив розмір пені до 5487067,11грн. та 3% річних -до 1062012,99грн., та повідомило, що ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» здійснило часткову сплату боргу, у зв'язку з чим, до стягнення підлягають 143568422,63грн. основного боргу, 5487067,11грн. пені та 1062012,99грн. -3 % річних.
Заяву про уточнення позовних вимог було прийнято судом до розгляду.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.06.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом -Публічне акціонерне товариство «Ясинівський коксохімічний завод», м. Макіївка, Донецька область.
11 липня 2012 року ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»були надані заява про уточнення позовних вимог, якою останнє просило стягнути з ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»143568422,63грн. основного боргу, 5487067,11грн. пені та 1062012,99грн. - 3 % річних та заява про відмову від стягнення з ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»461283,35грн. втрат від інфляції.
Заява про уточнення позовних вимог відхилена судом через необґрунтованість, оскільки вказаною заявою ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»не змінило розмір своїх позовних вимог з урахуванням їх уточнення раніше та повторно просить суд стягнути з ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»суму 150117502,73грн., стягнення яких є предметом спору за первісним позовом.
Оскільки ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»уточнило свої первісні позовні вимоги і судом прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, в якій відсутня вимога про стягнення інфляційних втрат, тобто предметом судового розгляду вимога про стягнення інфляційних втрат не є, то заява про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат також була відхилена судом.
Того ж дня ВАТ «Запоріжсталь»заявило клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій.
16 липня 2012 року ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»надало письмові пояснення, згідно яких через часткову оплату ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»отриманого товару на суму 15192695грн., просило суд стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість у сумі 138568422,63грн., пеню у сумі 5487067,11грн., 3% річних у сумі 1062012,99грн. та припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 15192695грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.07.2012р. (повний текст підписано 20.07.2012р.) у справі №5009/1695/12 первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»на користь ПрАТ «Донецьксталь»-МЗ»137568422,63грн. основного боргу, 5305363,16грн. пені, 1059111,31грн. - 3% річних та 64275,14грн. судового збору. В частині стягнення 6000000грн. заборгованості провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. В іншій частині первісних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»до ПрАТ «Донецьксталь»-МЗ»відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що на виконання договору поставки №21384дс (20/2010/1509) від 12.10.2010р. згідно актів приймання-передачі продукції за період з 01.01.2012р. по 24.02.2012р. ПрАТ «Донецьксталь»-МЗ»було поставлено на адресу ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»продукцію на загальну суму 171479153,95грн. Матеріалами справи підтверджено передачу товару разом з товаросупровідними документами, передбаченими у п.4.3. договору. У зв'язку із неналежним виконанням ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» своїх зобов'язань з оплати отриманої продукції, за ним утворилась заборгованість у сумі 143568422,63грн., яка була частково погашена у розмірі 6000000грн. під час судового розгляду, а також позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 5487067,11грн. та 3% річних у сумі 1062012,99грн. Позовні вимоги в частині стягнення 137568422,63грн. основного боргу, 5305363,16грн. пені, 1059111,31грн. - 3% річних визнані судом обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, внаслідок чого задоволені. При цьому, суд зазначив, що передбачені договором санкції у вигляді 1% річних та обумовлені ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних мають різну правову природу. В частині стягнення 6000000грн. заборгованості провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. В решті позовних вимог про стягнення 3% річних та пені відмовлено за необґрунтованістю.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 98045,60грн. вартості недопоставленої продукції суд першої інстанції посилався на відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»не було надано належних доказів, які б спростували твердження ПрАТ «Донецьксталь»-МЗ»про здійснення з його боку всіх дій для належного виконання зобов'язань за договором та відсутністю його вини у недостачі вантажу по поставкам, на які посилається ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь».
ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь», не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2012р. у справі №5009/1695/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Донецьксталь»-МЗ»в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача за первісним позовом. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.
Заявник зазначив, що в порушення умов п.4.3. договору ПрАТ «Донецьксталь»-МЗ»до цього часу не в повному об'ємі надало ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»передбачені у цьому пункті документи. Оскільки відповідно до п.3.2. договору у разі відсутності документів, вказаних у п.4.3. договору, строк оплати обчислюється з моменту отримання повного пакету документів, то у даному випадку мала місце прострочка кредитора у зв'язку з відсутністю товаросупровідних документів, а саме листів на право власності та посвідчень якості, тому стягнення заборгованості за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по даному договору неправомірне. Також, на думку скаржника, виходячи із характеру спірних правовідносин, а саме наявності заборгованості за поставлену продукцію, необхідно застосовувати санкцію, передбачену ч.3 ст.625 Цивільного кодексу України, з урахуванням узгодженого сторонами на підставі ч.3 ст.6 ЦК України її розміру. Суть п.7.2. договору також стосується відповідальності покупця саме за прострочення оплати продукції. Таким чином, передбачена в договорі санкція у вигляді 1% річних та обумовлена ст.625 ЦК України відповідальність мають однакову правову природу.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.08.2012р. у справі №5009/1695/12 прийнято апеляційну скаргу до провадження. Вказана ухвала отримана сторонами та третьою особою 2, про що свідчать повідомлення з відмітками про отримання 09.08.2012р., 10.08.2012р. та 14.08.2012р. поштових відправлень з цією ухвалою. Також вказана ухвала направлена рекомендованим листом на адресу третьої особи 1, яка наявна в матеріалах справи: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108, що підтверджується вихідним штампом канцелярії суду, заповненого відповідно до п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «Донецьксталь»-МЗ»зазначило, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.
Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. змінено склад колегії судів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.
У судовому засіданні 14.11.2012р. представник скаржника просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Також, просив розстрочити виконання рішення суду, у разі його залишення без змін, посилаючись на скрутне фінансове становище не лише ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь», а і всіх вітчизняних металургійних підприємств. Свої доводи підтвердив копіями платіжних доручень, згідно яких відповідачем за зустрічним позовом вже під час апеляційного провадження було частково погашено основний борг; фінансовою звітністю та аудиторським звітом.
Представник ПрАТ «Донецьксталь»-МЗ»у судовому засіданні 14.11.2012р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін. Разом з тим, проти задоволення заяви ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»про надання розстрочки виконання рішення на 2 року заперечив, оскільки матеріалами справи підтверджене належне виконання позивачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань з поставки товару та неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань з оплати поставленого та прийнятого товару.
Представники третіх осіб у судове засідання 14.11.2012р. не з'явились, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили, письмових пояснень з приводу поданої апеляційної скарги не надали.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи ті обставини, що явка представників третіх осіб у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі їх представників за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заяву про розстрочку виконання рішення, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2010р. між ЗАТ «Донецьксталь»-металургійний завод»(продавець) та ВАТ «Запоріжсталь»(покупець) укладено договір №21384дс (20/2010/1509), за умовами якого, продавець на умовах цього договору зобов'язався передати, а покупець -прийняти та оплатити коксохімічну продукцію, номенклатура, кількість, ціна та строки поставки якої узгоджуються в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами договору (розділ 1 договору).
Якість товару повинна відповідати ТУ, встановленим для виробника коксохімічної продукції і підтверджується посвідченнями якості з вказанням всіх якісних показників, оформленими у відповідності з п.3.10. ТУ У 23.1-00190443-086:2006 та, що надходять разом з партією товару (розділ 2 договору (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 28.10.2011р.).
Відповідно до п.3.1 договору ціна товару обумовлюється сторонами в додаткових угодах до даного договору та встановлюється без врахування ПДВ за 1 тону сухої ваги, в разі якщо не обумовлено іншого.
Пунктом 3.2 договору (в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 28.10.2011р.) передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 21-го календарного дня після надання документів, зазначених в п.4.3 договору. При відсутності зазначених документів строк розрахунків обчислюється з моменту отримання повного пакету документів.
Оплата вартості товару здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.3.3. договору).
По факту відвантаження товару продавець надає покупцю товаросупровідні документи: рахунок, сертифікат якості, залізничну накладну, акт приймання-передачі на поставлений товар (з визначенням дати поставки, ваги, номерів залізничних квитанцій, вагонів), лист на право власності. Податкова накладна видається в момент виникнення податкових зобов'язань. Товар слідує у супроводі залізничної накладної та сертифікату якості. В перевізних документах продавець зобов'язаний вказати найменування вантажу у відповідності з ЄТСН вантажів (Тарифне керівництво № 1) в гр. 4 залізничної накладної -повне найменування власника вантажу, номер цього Договору (пункт 4.3. Договору в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 28.10.2011р.).
Згідно з 5.1. договору в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від 28.10.2011р., приймання товару по кількості здійснюється вантажоотримувачем за участю експертів Запорізької торгово-промислової палати (ЗТПП) на підставі даних залізничної накладної. При цьому, покупець залишає за собою право перевірити вагу порожнього вагону шляхом тарировки після вивантаження вантажу. При виявленні розбіжностей по кількості письмове повідомлення продавця обов'язкове. Продавець зобов'язаний повідомити покупця про свою участь (або не участь) у сумісному прийманні товару по кількості протягом 4-х годин та прибути на своєчасне приймання протягом 48 годин з моменту отримання повідомлення. Оплата за користування залізничними вагонами за час простою в очікуванні прибуття представника продавця, яка виникла у зв'язку з проведенням спільної прийомки товару по кількості відноситься на винну сторону. Претензії по кількості пред'являються протягом 65 днів від дати приймання товару. Продавець має право забезпечити присутність свого уповноваженого представника в момент видачі товару вантажоотримувачу перевізником. При виявлені розбіжностей даних про кількість товару, вантажоотримувачем сумісно з представником продавця повинен бути складений акт сумісного переваження вагонів.
За змістом п.5.2 договору в редакції протоколу врегулювання розбіжностей 28.10.2011р., розрахунок ваги здійснюється повагонно. Маса тари вагону для розрахунку маси нетто товару приймається згідно перевізним документам вантажовідправника. При цьому вантажоотримувач залишає за собою право перевірити вагу порожнього вагону після розвантаження вантажу. Розрахунок облікової ваги товару здійснюється з урахуванням граничнодопустимих норм, а саме: при виявленні недостачі, яка перевищує норми природного зменшення -0,7%, та норми точності важення -2,9% від кількості по документу, відповідальною недостачею є кількість за виключенням норми природного зменшення.
Відповідно до п.5.3. договору в редакції протоколу врегулювання розбіжностей 28.10.2011р., прийомка товару по якості здійснюється покупцем в односторонньому порядку на території покупця на підставі товаросупровідних документів про якість, опробирування та у відповідності з вимогами СОУ МПП 75.160-323:2010 «Кокс кам'яновугільний, пековий. Правила прийомки».
Пункт 7.2 договору в редакції протоколу врегулювання розбіжностей від в редакції протоколу врегулювання розбіжностей 28.10.2011р. передбачає, що за прострочення оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від неоплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1% річних за неправомірне користування чужими коштами, здійснюється за період не більше 6-ти місяців з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано (ст.232 ГК України).
Згідно з п.8.1 договору договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2011р., а по фінансовим зобов'язанням -до повного їх виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, строк дії договору було продовжено шляхом укладення додаткових угод до договору, в т.ч. у 2012 році.
Згідно копій свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №715829 та довідки АА №466040 від 05.05.2011р. Закрите акціонерне товариство «Донецьксталь»- металургійний завод»змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь»- металургійний завод».
За умовами додаткової угоди №18 від 26.12.2011р. до договору продавець зобов'язався передати, а продавець прийняти та оплатити у січні 2012 року на умовах даного договору кокс доменний марки КДП 2 в кількості 30000 тон (+/- 10%) за ціною 2636,47грн. за 1 тону сухої ваги на умовах FCA без врахування ПДВ та залізничного тарифу.
Додатковою угодою №19 від 30.01.2012р. до договору сторони узгодили зобов'язання продавця передати, а покупця прийняти та оплатити у лютому 2012 року на умовах даного договору кокс доменний марки КДП 2 в кількості 30000 тон (+/- 10%) за ціною 2516,76грн. за 1 тону сухої ваги на умовах FCA без врахування ПДВ та залізничного тарифу.
Як вірно встанови суд першої інстанції, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Так, відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з актів приймання-передачі продукції за період з 01.01.2012р. по 24.02.2012р., які містять підпис уповноважених представників сторін та печатки підприємств, а саме: №3011 від 31.01.2012р. у сумі 3499179,94грн., №2902 від 30.01.2012р. у сумі 1221165,44грн., №2801 від 29.01.2012р. у сумі 770329,08грн., №2800 від 29.01.2012р. у сумі 1396089,96грн., №2701 від 28.01.2012р. у сумі 2208497,10грн., №2601 від 27.01.2012р. у сумі 2177840,22грн., №2500 від 26.01.2012р. у сумі 1881791грн., №2404 від 25.01.2012р. у сумі 365478,01грн., №2403 від 25.01.2012р. у сумі 2793214,46грн., №2400 від 25.01.2012р. у сумі 258178,96грн., №2301 від 24.01.2012р. у сумі 754481,78грн., №2300 від 24.01.2012р. у сумі 3020477,12грн., №2202 від 23.01.2012р. у сумі 1787393,78грн., №2200 від 23.01.2012р. у сумі 247795,49грн., №2103 від 22.01.2012р. у сумі 2430280,12грн., №2001 від 21.01.2012р. у сумі 3162691,49грн., №1900 від 20.01.2012р. у сумі 4591099,30грн., №1806 від 19.01.2012р. у сумі 381208,25грн., №1805 від 19.01.2012р. у сумі 120349,58грн., №1804 від 19.01.2012р. у сумі 775653,70грн., №1800 від 19.01.2012р. у сумі 1907018,87грн., №1701 від 18.01.2012р. у сумі 3481972,22грн., №1700 від 18.01.2012р. у сумі 2398999,98грн., №1601 від 17.01.2012р. у сумі 1992930,88грн., №1600 від 17.01.2012р. у сумі 1173588,77грн., №1509 від 16.01.2012р. у сумі 3112381,31грн., №1504 від 16.01.2012р. у сумі 1639857,97грн., №1402 від 15.01.2012р. у сумі 2416910,05грн., №1401 від 15.01.2012р. у сумі 1017501,30грн., №1305 від 14.01.2012р. у сумі 3161574,67грн., №1205 від 13.01.2012р. у сумі 1039720,42грн., №1104 від 12.01.2012р. у сумі 1871872,61грн., №1103 від 12.01.2012р. у сумі 741776,11грн., №1100 від 12.01.2012р. у сумі 608145,05грн., №1000 від 11.01.2012р. у сумі 1853538,60грн., №901 від 10.01.2012р. у сумі 244353,31грн., №900 від 10.01.2012р. у сумі 2262065,95грн., №801 від 09.01.2012р. у сумі 1496476,19грн., №800 від 09.01.2012р. у сумі 735464,40грн., №702 від 08.01.2012р. у сумі 2127966,65грн., №600 від 07.01.2012р. у сумі 2808758,04грн., №501 від 06.01.2012р. у сумі 3041962,25грн., №500 від 06.01.2012р. у сумі 1151148,19грн., №404 від 05.01.2012р. у сумі 868045,09грн., №403 від 05.01.2012р. у сумі 1640300,90грн., №402 від 05.01.2012р. у сумі 2095487,45грн., №4603 від 14.02.2012р. у сумі 2631631,97грн., №4300 від 11.02.2012р. у сумі 4729277,94грн., №4200 від 10.02.2012р. у сумі 124769,89грн., №4100 від 09.02.2012р. у сумі 2906486,33грн., №4000 від 08.02.2012р. у сумі 333103,25грн., №5500 від 23.02.2012р. у сумі 2090225,56грн., №5400 від 22.02.2012р. у сумі 1170308,50грн., №5207 від 20.02.2012р. у сумі 367798,30грн., №5102 від 19.02.2012р. у сумі 3335336,20грн., №4903 від 17.02.2012р. у сумі 2360093,70грн.. №4801 від 16.02.2012р. у сумі 1825038,58грн., №4701 від 15.02.2012р. у сумі 354135,31грн., №4700 від 15.02.2012р. у сумі 3194976,48грн., 4502 від 13.02.2012р. у сумі 462246,26грн., №4400 від 12.02.2012р. у сумі 3171618,94грн., №4202 від 10.02.2012р. у сумі 2755048,85грн., №4101 від 09.02.2012р. у сумі 1883655,94грн., №5605 від 24.02.2012р. у сумі 5755089,18грн., №5401 від 22.02.2012р. у сумі 1118413,92грн., №5303 від 21.02.2012р. у сумі 2892080,39грн., №5302 від 21.02.2012р. у сумі 869312,06грн., №5206 від 20.02.2012р. у сумі 3215199,16грн., №5001 від 18.02.2012р. у сумі 3237810,73грн., №4802 від 16.02.2012р. у сумі 1842615,64грн., №3900 від 07.02.2012р. у сумі 3127612,88грн., №3800 від 06.02.2012р. у сумі 3137132,28грн., №3700 від 05.02.2012р. у сумі 236988,19грн., №3702 від 05.02.2012р. у сумі 3147331,20грн., №3601 від 04.02.2012р. у сумі 3536747,46грн., №3500 від 03.02.2012р. у сумі 2573875,36грн., №3401 від 02.02.2012р. у сумі 959429,18грн., №3400 від 02.02.2012р. у сумі 2115392,15грн., №3300 від 01.02.2012р. у сумі 3161012,30грн., ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»на виконання своїх договірних зобов'язань поставило ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»продукцію на загальну суму 171479153,95грн.
На оплату ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»було виставлено відповідні рахунки, які отримано ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»разом з актами приймання-передачі продукції, про що зазначено у цих актах.
В свою чергу, згідно наданих ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»залізничних накладних (пункти 7 або 15), відомостей вагонів та сертифікатів якості, вбачається, що кожна партія коксу доменного слідувала із сертифікатом якості, оскільки посилання на номер сертифікату якості містить кожна залізнична накладна.
Крім того, у кожному акті приймання-передачі продукції зазначається про передачу у власність ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»зазначеної в акті продукції. Власник коксу доменного, за умовами пункту 4.3. договору, зазначений у графі 4 кожної залізничної накладної -ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь».
Згідно із ст.666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
В силу ч.1 ст.688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, у т.ч. щодо якості, у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Статтею 678 ЦК України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З оглядну на вищевикладене, виходячи з того, що вказані акти приймання-передачі продукції підписані відповідачем за первісним позовом без будь-яких зауважень або заперечень та до матеріалів справи не надано письмових доказів наявності претензій до позивача за первісним позовом з приводу документів, що стосуються товару, а також доказів того, що ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»повідомляло ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»про невідповідність переданого товару умовам договору щодо його якості та доказів відмови від договору поставки, повернення товару, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про належне виконання ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»своїх зобов'язань перед ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»за договором №21384дс (20/2010/1509) від 12.10.2010р.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 3 ст.220 ГК України визначено, що боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
В силу ч.1 ст.221 ГК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.
Відповідно до ст.538 ЦК України виконання свого обв'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
В силу ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Матеріалами справи підтверджується, що ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»свої зобов'язання щодо оплати товару, всупереч умовам договору та вимог закону, в повному обсязі та в обумовлений в п.3.2. договору строк не виконало, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 153761117,63грн.
Згідно із наведеними ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»даними в прийнятих судом уточненнях до позовної заяви, у зв'язку з частковою оплатою з моменту подання позову, заборгованість ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»за отриманий товар складала 143568422,63грн.
Після звернення до суду із даним позовом ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»частково погасило заборгованість за договором, перерахувавши на розрахунковий рахунок ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»плату за отриманий товар на загальну суму 15192695грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 32608, 33092, 33641, 34274, 34706, 35123, 35605, 36125, 36599, 37038, 37456, 37833, 38136, 38553, 39167, 39661, 39669, 40411, 40902, 41388 за період з 08.05.2012р. по 13.07.2012р.
За таких обставин, врахувавши, що остаточно заявленими позовними вимогами було стягнення 143568422,63грн. основного боргу, вимоги ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»про стягнення з ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»заборгованості обґрунтовано задоволені судом першої інстанції частково у сумі 137568422,63грн., а в частині стягнення заборгованості у сумі 6000000грн. провадження у даній справі правомірно припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення з ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»на користь ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»пені у сумі 5487067,11грн. та 3% річних у сумі 1062012,99грн. за період з 18.03.2012р. по 15.06.2012р., суд першої інстанції правомірно врахував положення статей 534, 549-552 та 625 ЦК, статей 229-234 ГК України, статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положення пунктів 3.2., 7.2. договору, вірно визначив момент виникнення права вимоги, встановив, що при розрахунку пені та 3% річних позивачем за первісним позовом допущено арифметичні помилки, тому обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково у сумі 5305363,16грн. пені та у сумі 1059111,31грн. -3% річних. В решті вимог про стягнення пені та 3% річних суд першої інстанції правомірно відмовив.
При цьому, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»щодо обчислення процентів річних у розмірі 1%, а не у розмір 3%.
Так, виходячи із положень ст.625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
В силу приписів ч.5 ст.694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. (Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем).
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір проценті в за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.2 договору передбачено нарахування та стягнення 1% річних за неправомірне користування чужими коштами за період не більше шести місяців з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано.
Враховуючи наведених норм ЦК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначені договором 1% річних за користування чужими грошовими коштами є самостійним способом захисту цивільних прав та одним із видів забезпечення виконання зобов'язань. При цьому, 3% річних не є неустойкою, яка пов'язується з наявністю вини боржника, а є також самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
В даному випадку, ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»скористався наданим йому ст.625 ЦК України правом на стягнення з боржника трьох процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання.
Пунктом 1 ст.233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Однак, всупереч статям 33, 34 ГПК України ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»не надало доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надало доказів винятковості обставин, які призвели до порушення ним зобов'язання з вчасної оплати отриманого товару невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належні до сплати штрафні санкції у вигляді пені надмірно великі порівняно зі збитками кредитора і відсутні підстави для зменшення розміру пені.
Предметом зустрічного позову є стягнення вартості недопоставленої продукції за заявленими до ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»в період з 07.03.2012р. по 03.05.2012р. претензіями.
Обґрунтовуючи свої зустрічні вимоги, ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»вказало, що ним були заявлені претензії ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»про відшкодування вартості нестачі вантажу по поставкам, які здійснювалися за цим же договором, а саме: №20/2019598 (АЮ) від 07.03.2012р. на суму 5014,80грн.; №20/2019357 (АЮ) від 06.03.2012р. на суму 5655,91грн.; №20/2029706 (РА) від 11.04.2012р. на суму 6113,59грн.; №20/2030300 (РА) від 12.04.2012р. на суму 6596,38грн.; №20/2030298 (РА) від 12.04.2012р. на суму 7792,21грн.: №20/2030281 (РА) від 12.04.2012р. на суму 16664,54грн.; №20/2030284 (РА) від 12.04.2012р. на суму 6603,98грн.; №20/2030778 (РА) від 13.04.2012р. на суму 8665,34грн.; №20/2034685 (ОН) від 27.04.2012р. на суму 5 372,59грн.; №20/2034687 (ОН) від 27.04.2012р. на суму 7502,45грн.; №20/2034313 (ОН) від 26.04.2012р. на суму 4977,10грн.; №20/2034315 (ОН) від 26.04.2012р. на суму 6348,73грн.; № 20/2035366 (ОН) від 03.05.2012р. на суму 10737,98грн. Загальна сума претензій склала 98045,60грн.
Як свідчать матеріали справи, претензії заявлено на підставі актів Запорізької торгово-промислової палати щодо невідповідності ваги даним супровідних документів по поставкам, які здійснювалися з березня по червень 2011 року, а також серпень та жовтень 2011 року.
Як передбачено пунктом 5.1. договору, при виявленні розбіжностей по кількості письмове повідомлення продавця обов'язкове. Продавець зобов'язаний повідомити покупця про свою участь (або не участь) у сумісному прийманні товару по кількості протягом 4-х годин та прибути на своєчасне приймання протягом 48 годин з моменту отримання повідомлення. Претензії по кількості пред'являються протягом 65 днів від дати приймання товару. При виявлені розбіжностей даних про кількість товару, вантажоотримувачем сумісно з представником продавця повинен бути складений акт сумісного переваження вагонів.
В порушення вказаних умов договору, ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»не повідомило про виявлення розбіжностей у вазі, не склало сумісний акт перевантаження вагонів, та претензії по кількості пред'явило значно пізніше, ніж передбачено договором. При цьому, доказів направлення на адресу ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»наведених у зустрічному позові претензій ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»не надано.
Згідно ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Між тим, виходячи з приписів ст.267 ГК України, ст.ст.614, 918, 924 ЦК України, ст.37 Статуту залізниць України, відповідальність за нестачу продукції може покладатися, як на вантажовідправника, в даному випадку - ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод», так і на перевізника -ДП «Придніпровська залізниця».
Завантаження вантажів у вагони здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.
Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться у пункті 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.
При цьому, в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно ст.924 ЦК України, ст.314 ГК України та ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
За наданими ДП «Придніпровська залізниця»поясненнями, за заявками вантажоодержувача ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»вагони 63600252 (накладна 52642683), 67859421 (накладна 50091784), 60616984 (накладна 50092279), 64203938, 65243834, 66723701 (накладна 50053313) були видані з перевіркою маси вантажу, за результатами яких було складено комерційні акти АА №019239/407 від 21.06.2011р., АА №019134/205 від 26.03.2011р., АА № 019125/192 від 24.03.20011р., АА №019126/193 від 24.03.2011р., АА №019127/194 від 24.03.2011р., АА № 036127/28/210 від 24.03.2011р., БН №697745/36/215 від 24.03.2011р. При цьому, в комерційних актах міститься відмітка про отримання примірника комерційного акту вантажоодержувачем, проте, претензії та позови про стягнення вартості недостачі вантажу за вищезазначеними комерційними актами не надходили.
Пунктом 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Що стосується доводів ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»щодо пред'явлення своїх претензій саме до продавця і саме за умовами договору № 21384дс (20/2010//1509), то як вірно зазначено судом першої інстанції ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»не виконало умови п. 5.1. даного договору.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано належних доказів, які б спростували твердження ПрАТ «Донецьксталь»- МЗ»про здійснення з його боку всіх дій для належного виконання зобов'язань за договором та відсутністю його вини у недостачі вантажу по поставкам, на які посилається ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь».
З огляду на наведене, твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2012р. (повний текст підписано 20.07.2012р.) у справі №5009/1695/12 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
З матеріалів справи вбачається, що від ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь» надійшла заява про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2012р. у справі №5009/1695/12 на два роки згідно запропонованого графіку погашення.
Згідно ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Аналогічне положення закріплене статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. №606-XIV (зі змінами та доповненнями).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України.
Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
В своїй заяві боржник зазначив, що первинно на момент подання позову сума основного боргу складала 153761117,63грн., на момент винесення рішення 137568422,63грн. З урахуванням здійснених оплат вже після винесення рішення суду першої інстанції сума основного боргу складає 131570805,65грн., що підтверджується доданими платіжними дорученням. Наведене вказує на добросовісність відповідача та намагання навіть в такому вкрай важкому фінансовому становищі виконувати свої зобов'язання.
Також заявник зазначив, що протягом останніх років діяльність ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»є збитковою, про що свідчать фінансові результати за 2010, 2011 року, 9 місяців 2012 року та баланс підприємства станом на 30.09.2012р. та на 31.12.2011р., де визначена кредиторська заборгованість підприємства на 30.09.2012р. -3991315 тис. грн.. та дебіторська заборгованість на 30.09.2012р. -2390323 тис. грн. При цьому, збиткова діяльність ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»на момент подання цієї заяви підтверджується строфою 530 балансу на 30.09.2012р., яка показує розмір заборгованості ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»перед іншими постачальниками у розмірі 3348218тис.грн. та строфою 225 форми 2 «Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2012 року», яка показує збиток у розмірі 608606 тис. грн.
Крім того, на думку заявника, окремим доказом наявності об'єктивних причин, що унеможливлюють одноразове стягнення з ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»зазначеної в рішенні суду суми, є Аудиторський звіт від 08.11.2012р., складений незалежним аудиторським підприємством ТОВ «Пройм Аудит», в якому містяться висновки щодо проведеної оцінки фінансового стану та наявності власних коштів ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»на підставі показників платоспроможності (коефіцієнтів загальної ліквідності, швидкої ліквідності, абсолютної ліквідності), показів фінансової стійкості (коефіцієнтів співвідношення залучених та власних коштів, фінансової незалежності) та показників наявності власних оборотних коштів. З наданого Аудиторського звіту чітко вбачається, що усі значенні вказаних коефіцієнтів є значно меншими за норматив, що свідчить про недостатність коштів для покриття поточних зобов'язань, а фактичне значення коефіцієнту абсолютною ліквідності 0,05 по відношенню до нормативу 0,2-0,35 свідчить про неможливість негайної сплати своїх поточних зобов'язань. На підставі проведеної оцінки, незалежною аудиторською компанією зроблений загальний висновок про те, що розрахунки фінансових показників ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»станом на 30.09.2012р. свідчать про негативне фінансове становище підприємства, одноразове стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 144 млн. грн. створить реальну загрозу банкрутства ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь», наслідком чого може стати повне припинення господарської діяльності підприємства.
ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»є великим промисловим підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Заходи по забезпеченню сплати заборгованості, які можуть бути вжиті до ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь», а саме відкриття виконавчого провадження та арешт рахунків підприємства, одночасне стягнення заборгованості (без надання розстрочки) може призвести до блокування фінансово-господарської діяльності підприємства ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»та до повної зупинки роботи підприємства.
Тому, за висновком заявника, надання розстрочки виконання рішення, а саме якщо погашення дебіторської заборгованості буде відбуватися рівномірними частинами протягом двох років, сприятиме виконанню рішення суду без шкоди інтересам підприємства. При цьому, розстрочка сприятиме виконанню судового рішення та не призведе до порушення майнових інтересів позивача.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Фінансовий стан підприємства -це сукупність показників, які відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливості підприємства. Незадовільний фінансовий стан характеризується незадовільною платіжною готовністю, простроченою заборгованістю перед бюджетом, постачальником і банком, недостатньо стійкою потенційною фінансовою базою в зв'язку з несприятливими тенденціями в виробництві, тощо.
На підставі дослідження доказів, наявних в матеріалах справи судовою колегією встановлено, що підприємство боржника знаходяться у скрутному фінансовому стані, тобто є дійсно об'єктивні причини, що стали наслідками економічної кризи, відсутності позитивних тенденцій на внутрішніх та зовнішніх ринках металопродукції, що крім інших доказів (фінансових звітів, балансів) підтверджується Аудиторським звітом ТОВ «Пройм Аудит»від 08.11.2012р., згідно якого одноразове стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 144 млн. грн. створить реальну загрозу банкрутства ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь», наслідком чого може стати повне припинення господарської діяльності підприємства.
Проаналізувавши надані боржником документи, враховуючи фінансовий стан сторін, наявність інфляційних процесів у економіці держави, вид діяльності ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь», пріоритетний характер розвитку даної галузі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про надання розстрочки виконання судового рішення на два роки згідно запропонованого заявником графіку погашення заборгованості.
Щодо здійснених ВАТ «ЗМК «Запоріжсталь»платежів під час апеляційного провадження у сумі 6000000грн. судова колегія відзначає, що питання про суму стягнення заборгованості за отриманий товар може вирішуватися при виконанні судового рішення за підсумками розгляду та врахування оригіналів доказів проведених фактичних розрахунків по сумі заборгованості. Між тим, при перевірці графіку погашення заборгованості, запропонованого відповідачем за первісним позовом, апеляційним судом досліджено здійснені платежі.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.49, 83, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2012р. (повний текст підписано 20.07.2012р.) у справі №5009/1695/12 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2012р. (повний текст підписано 20.07.2012р.) у справі №5009/1695/12 - залишити без змін.
Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 16.07.2012р. (повний текст підписано 20.07.2012р.) у справі №5009/1695/12 на два роки відповідно до наступного графіку:
Період оплатиСума, грн..
грудень 2012 року5800000,00
січень 2013 року 5800000,00
лютий 2013 року 5800000,00
березень 2013 року 5800000,00
квітень 2013 року 5800000,00
травень 2013 року 5800000,00
червень 2013 року 5800000,00
липень 2013 року 5800000,00
серпень 2013 року 5800000,00
вересень 2013 року 5800000,00
жовтень 2013 року 5800000,00
листопад 2013 року 5800000,00
грудень 2013 року 5800000,00
січень 2014 року 5800000,00
лютий 2014 року 5800000,00
березень 2014 року 5800000,00
квітень 2014 року 5800000,00
травень 2014 року 5800000,00
червень 2014 року 5800000,00
липень 2014 року 5800000,00
серпень 2014 року 5800000,00
вересень 2014 року 5800000,00
жовтень 2014 року 5800000,00
листопад 2014 року 4599555,26
Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ з урахуванням цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді: О.А. Марченко
В.М. Татенко
Надруковано 8 прим.: 1 -позивачу; 2 -відповідачу; 2- третім особам; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -ГС