"05" листопада 2012 р.Справа № 5017/2468/2012
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок"
про розірвання договору оренди та стягнення 27028грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_5, довіреність №2135 від 26.10.12р.;
Від відповідача: ОСОБА_6, довіреність №873 від 09.09.12р., ОСОБА_3 - особисто;
Від третьої особи: не з'явились;
В судовому засіданні 11.09.12р. по справі було оголошено перерву до 25.09.12р. о 10:15хв., в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди від 24.12.2011р., укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 торгового місця №НОМЕР_3, та стягнення заборгованості у розмірі 16485,31грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.12р. порушено провадження у справі №5017/2468/2012.
27.08.12р. від позивача надійшла заява(вх.№26361/2012 від 27.08.12р.) про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, згідно якої просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно орендатора ОСОБА_3, яке знаходиться в 20-ти футовому металевому контейнеру на торговому місці №НОМЕР_3 ТОВ "Промтоварний ринок", за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, пгт Авангард, 7-1 км. Овідіопольської дороги.
Враховуючи необхідність повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а також те, що орендоване торгове місце за договором №3078+8078 від 24.12.11р. розташоване на території Промринку, за адресою Одеська область, Овідіопольський район, вул.Базова, 20, ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.12р. залучено до участі у справі №5017/2468/2012 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтоварний ринок", в порядку ст.27 ГПК України.
25.09.12р. позивач подав клопотання(вх.№29259/2012 від 25.09.12р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надану квитанцію.
25.09.12р. відповідач подав клопотання(вх.№29258/2012 від 25.09.12р.) про призначення експертизи, згідно якого зазначає, що в процесі розгляду справи, відповідач надав до суду оригінал розписки, який підтверджує факт сплати орендної платні з підписом позивача, а останній, відмовився від підпису, зазначивши, що даний підпис не його, тому просить суд призначити комісійну судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: - чи є виконаний текст у різних частинах розписки від 14.04.2012р. таким, що написаний однією людиною, тобто, ОСОБА_2; - чи є виконаний підпис на розписки від 14.04.2012р., від імені ОСОБА_2, таким, що написаний ОСОБА_2 або іншою особою; - чи є виконаний текст та підпис у розписці від 14.04.2012р., таким, що написаний ОСОБА_2; - чи є виконаний підпис в розписці від 14.04.2012р. таким, що написаний ОСОБА_2 зі зміною його ознак; чи виконано рукопис у розписці, навмисно зі зміною його ознак, та просить суд доручити проведення комісійної судово-медичної експертизи, експертам Одеському науково - дослідницькому інституту судової експертизи Міністерства юстиції України, який знаходиться за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21, а також зупинити провадження по справі на час проведення експертизи.
Судом клопотання розглянуто та не задоволено, оскільки воно є безпідставним та суд не вбачає підстав для призначення експертизи, так як визначальним при зупиненні провадження у справі є той факт, що суд при розгляді справи самостійно встановлює наявність обставин, які перешкоджають розгляду господарського спору по суті.
За клопотанням представника відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2012р. строк вирішення спору по справі №5017/2468/2012 було продовжено до 05.11.2012р., в порядку ст.69 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.12р. повернуто фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 надмірно сплачений судовий збір у сумі 0грн. 90коп. сплачений квитанцією №24 від 20.08.2012р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.12р. в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (вх.№26361/2012 від 27.08.12р.)про вжиття заходів до забезпечення позову -відмовлено.
Відповідач подав відзив на позов(вх.№27829/2012 від 11.09.12р.), згідно якого вважає позовні вимоги необгрунтованими не підтвердженими належними доказами, такими, що не підлягають задоволенню та заперечує проти задоволення позовної заяви. В обгрунтування відзиву зазначає, про те, що по-перше, щодо стягнення 16485,31грн. невиплаченої орендної плати за фактичне користування спірним приміщенням, при здійснені розрахунку суми боргу, позивачем не було враховано умови передбачені п.п.3.2. п. 3 Договору, а саме: «в орендну плату входить користуванням орендованим об'єктом, послуги ринку по благоустрою, прибиранню, освітленню території та підтримання громадської безпеки, забезпечення в період від кінця роботи ринку до початку наступного робочого дня цілісності зовнішніх стін, дверей або ролетів для запирання об'єкта, замків та даху. Сплата послуг телефонного зв'язку та вжитої електроенергії здійснюються за окремими договорами». Таким чином, орендна плата складається не лише з коштів переданих відповідачем позивачу, а ще з додаткових витрат, здійснення яких необхідно для повного та правильного функціонування орендованого об'єкту. Так, з метою виконання умов договору відповідачем за період з кінця березня 2012р. по вересень 2012р., було здійснено наступні грошові перерахунку за Послуги ринку, а саме: 1772грн. за квітень 2012р., що підтверджується фіскальними чеками від 24.03.2012р. та від 08.05.2012р.; 1772грн. за травень 2012р., що підтверджується фіскальним чеком від 08.05.2012р.; 1897грн. за червень 2012р., що підтверджується обома фіскальними чеками від 06.06.2012р.; 1900грн. за липень 2012р., що підтверджується квитанцією №597 від 18.07.2012р.; 3800грн. за серпень 2012р., що підтверджується квитанцією №58 від 04.09.2012р. Таким чином, відповідачем було сплачено орендну плату за період з кінця березня по серпень не 4448грн. (2220грн. (сплачена оренда за травень) + 2228грн. (сплачена оренда за червень)), як це зазначає позивач, а 15589грн. (4448грн. (сума сплачена за оренду, яка визнається позивачем) + 1772грн. (сплата послуг ринку за квітень) + 1772грн. (сплата послуг ринку за травень 2012р.) + 1897грн. (сплата послуг ринку за червень 2012р.) + 1900грн. (сплата послуг ринку за липень 2012р.) + 3800грн. (сплата за серпень 2012р.) Отже, загальна заборгованість відповідача складає не 16485,31грн., а 5344,31грн. (20933,31грн. (орендна плата з кінця березня по вересень) - 15589грн. (сплачена орендна плата та послуги ринку)). Крім того, позивач зазначає, що за сім діб березня 2012р. відповідач повинен сплатити 933,31грн, але позивач не бере до уваги той факт, що орендна плата за березень місяць була сплачена минулому власнику орендованого приміщення, що підтверджується поясненнями минулого власника ОСОБА_7, в яких зазначається, що «я ОСОБА_7 прийняла від відповідача орендну плату в сумі чотирьох тисяч гривень з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. Претензії до відповідача не маю.»Усно, з Позивачем, було обумовлено, що претензії про сплату орендної плати з 24.03.2012 р. по 31.03.2012р. вона пред'являти не буде ні до мене ні до Відповідача.»Таким чином, з вищезазначеного пояснення вбачається, що відповідач виконав свій обов'язок у повному обсязі та сплатив орендну плату за березень місяць попередньому власнику контейнера. Отже, вимоги позивача щодо стягнення 933,31грн. орендної платні за сім діб березня є необґрунтованими. Тому загальна сума заборгованості повинна складати не 5344,31грн., а 4411грн. (5344,31грн. (загальна заборгованість орендної плати з кінця березня 2012р. по вересень 2012р.) - 933,31грн. (заборгованість орендної плати за сім діб березня)). Крім того, позивачем було приховано від суду той факт, що 14.04.2012р. відповідачем було передано позивачу 1237доларів США, що в перерахунку на гривню, згідно курсу Національного банку України на 14.04.2012р., складає 9871,26грн.(1237доларів США * 7,98грн.(курс гривні до долару згідно інформації Національного банку України) в рахунок орендної платні, що підтверджується підписом позивача на розписки, а також поясненнями ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Отже, на теперішній час відповідачем було переплачено орендну плату на 5460,26грн. (4411грн. (загальна заборгованість) - 9871,26грн. (сплачена орендна плата)), що свідчить про виконанням відповідачем своїх обов'язків, щодо сплати орендної плати у повному обсязі. Також вважає вимоги позивача щодо розірвання договору оренди необгрунтованими, не підтвердженими належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того оскільки між сторонами не існує домовленості щодо зміни або розірванню Договору та не існує рішення суду у якому вказується, що відповідач істотно порушує умови договору, дані обставини свідчать про відсутність у позивача права вимагати від відповідача повернення речі, а відсутність даного права позбавляє позивача і права вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Крім того з позовної заяви вбачається, що в результаті порушення відповідачем Договору, позивач вимушений був звернутися за юридичними послугами, вартість яких склала 10000грн. В підтвердження вищезазначених витрат позивач надає угоду з Адвокатським об'єдненням «Одеської обласної колегії адвокатів»від 17.08.2012р. Однак, вимоги позивача щодо стягнення 10000грн. пов'язаних з наданням юридичної допомоги є необгрунтованими, не підтвердженими належним чином та не піддягають задоволенню, оскільки в підтвердження своїх вимог щодо стягнення з відповідача 10000грн. позивач надає копію угоди по цивільній справі від 17.08.2012р. Поряд з цим відсутній документ як доказ оплати витрат на юридичну допомогу, а надана позивачем угода не може виступати належним доказам витрат позивача.
Третя особа в судові засідання не з'являвся, поряд з цим подав пояснення(вх.№29215/2012 від 25.09.12р.), згідно яких зазначає, що відносини орендаря та орендодавця торгівельного об'єкту (контейнеру) регулюються договором, укладеним між власником об'єкта (або особою, що на законних підставах володіє об'єктом) та його користувачем. У зв'язку із тим, що ТОВ "Промтоварний ринок" виключно надає тільки місце для розміщення торгівельного об'єкта, Промринок не має достатніх правових підстав для втручання у відносини оренди торгового об'єкту, а також і у зв'язку із тим, що ТОВ "Промтоварний ринок" не є стороною такого договору та не наділене правами власності/користування відносно спірного майна. Таким чином, вимога позивача про повідомлення орендаря про розірвання договору є безпідставною.
05.11.12р. позивач подав письмові пояснення та уточнення (вх.№33308/2012 від 05.11.12р.), згідно яких не погоджується з відзивом відповідача, вважає мотиви відхилення позову необгрунтованими, а обставини на які посилається відповідач такими, що не відповідають дійсності та не підкріплені належними доказами, та уточнює позовні вимоги та просить суд розірвати договір оренди торгового об'єкта №НОМЕР_3 від 24.12.2011р. укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 з 15 серпня 2012р., а також стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 27028грн., а саме: орендну плату за договором оренди торгового об'єкта №НОМЕР_3 від 24.12.2011р. в розмірі 16383грн. та неустойку в розмірі 10645грн. Щодо пояснень ОСОБА_3 про те, що при здійсненні розрахунку позивачем не було враховано умови передбачені п.п. 3.2. та з метою виконання умов договору відповідачем було здійснено наступні грошові перерахунки за Послуги ринку, а саме 1772грн. за квітень, 1772грн. за травень, 1897грн. за червень, 1900грн. за липень та 3800грн. за серпень які підтверджуються відповідними квитанціями зазначає що дані твердження не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами, оскільки як вбачається з зазначених квитанцій дані кошти не були внесені ОСОБА_3 Так 1764грн. відповідно до фіскального чеку від 24.03.2012р. були внесені ОСОБА_7; 1780грн. відповідно до фіскального чеку від 8.05.2012р. були сплачені ОСОБА_2; 1772грн. відповідно до фіскального чеку від 6.06.2012р. -платник ОСОБА_2 Твердження ОСОБА_3, що аналізуючи п. 3.2. договору можна дійти висновку, що орендна плата складається з не лише коштів переданих відповідачем позивачу, а ще з додаткових витрат на Послуги ринку і тому відповідачем було здійснено грошові перерахунки за Послуги ринку є надуманим, адже з п.3.1. договору між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Промтоварний ринок" від 03.04.2012р., з яким відповідач ознайомлений, чітко вбачається що сплата послуг ринку є обов'язком. ФОП ОСОБА_2 а крім того ФОП ОСОБА_3 не має жодного права робити дані платежі за ФОП ОСОБА_2 Є необгрунтованими та не підкріпленими належними доказами твердження відповідача що нею було передано 14.04.2012р. 1237 доларів США. На підтвердження цього факту була надана, як стверджує відповідач розписка з підписом. Але доглянувши цю розписку не можна взагалі зробити будь-яких висновків щодо сплати ОСОБА_2 зазначеної суми коштів. Також підлягають сумніву пояснення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які нібито колись щось чули. Згідно розгорнутого помісячного розрахунку заборгованості з урахуванням розписки ОСОБА_7 від 07.09.2012р.: за березень - в березні 31 день, відповідач користувався об'єктом оренди 31-24=7 днів, тому заборгованість складає 4000/31*7=903грн.; за квітень: 4000грн.; за травень: 4000грн. -2220грн. = 1780грн.; за червень: 4000грн. -2300грн. = 1700грн.; за липень: 4000грн.; за серпень: 4000грн. Так відповідач повинен сплатити неустойку в розмірі 10645грн., а саме: за серпень 2000грн.; за вересень 4000грн.; за жовтень 4000грн.; за листопад 645грн. Що стосується пояснень ОСОБА_7 в момент купівлі контейнеру остання повідомила, що в неї усна домовленість з ОСОБА_3 про те що орендна плата складає не 4000грн. як зазначено в договорі, а 2000доларів США і тому, враховуючи ринкові ціна на 7км, відбулась купівля контейнеру з орендарем, що до інших пояснень нічого не відомо.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
24.12.2011р. між суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_7(Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендар) було укладено договір №3078+8078 оренди торгового об'єкта, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування торгове місце №НОМЕР_3 по вул.Синя на території Промринку за адресою:Одеська обл., Овідіопольський район смт. Авангард, вул. Базова, 20.
Згідно п.3.1 договору сторони домовились, що орендна плата за орендований об'єкт становить 4000грн. в місяць.
Відповідно до п.3.2. договору, в орендну плату входить користування орендованим об'єктом, послуги ринку по благоустрою, прибиранню, освітленню території та підтримання громадської безпеки, забезпечення в період від кінця роботи ринку до початку наступного робочого дня цілісності зовнішніх стін, дверей або ролетів для запирання об'єкта, замків та даху. Сплата послуг телефонного зв'язку та вжитої електроенергії здійснюються за окремими договорами.
За пунктом п.3.3 договору, орендна плата має сплачуватися Орендарем не пізніше 2 числа поточного місяця за поточний місяць без урахування індексу інфляції.
Згідно положень п.6.10. договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, податки, ринковий збір і інші послуги.
Відповідно до п. 8.1. договору передбачено, що згідно ст.770 ЦК України та ст.284 Господарського кодексу України реорганізація Орендодавця, а також перехід права власності на орендований об'єкт до іншої особи з будь-яких підстав не тягне за собою розірвання договору оренди.
Пунктом 8.2. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно п. 8.4. договору, одностороння відмова від договору та зміни його умов не допускається. Усі зміни та доповнення до договору мають силу тільки тоді, коли вони досягнути домовленістю сторін та оформлені письмово.
У відповідності до п. 8.5. договору, цей договір набирає чинності після його підписання сторонами з дня реєстрації відділом інформації та діє до 02.01.2013р.
Згідно п. 8.9. договору, Адміністрація ринку в взаємовідносинах між Орендодавцем та Орендарем по даному договору участі не приймає.
24.03.2012р. між ОСОБА_7(Продавець) та ОСОБА_2(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купив колишній у використанні 20-ти футовий металевий контейнер, встановлений на торговому місці №НОМЕР_3 ТОВ "Промтоварний ринок" за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район пгт. Авангард, 7-й км. Овідіопольської дороги.
03.04.2012р. між ТОВ "Промтоварний ринок"(Промринок) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Підприємець) було укладено договір №3078 про надання послуг по здійсненню торговельної діяльності, відповідно до умов якого предметом договору є послуги зі створення умов для торгівельної діяльності які Промринок надає за плату Підприємцю, а Підприємець приймає і зобов'язується здійснювати торгівельну діяльність згідно з законодавством України.
Відповідно до п.п.3.1.,3.2. договору Підприємець сплачує послуги за встановленими Промринком розцінкам не пізніше 10-го календарного числа місяця, за який здійснюється оплата. Оплата послуг Промринку здійснюється шляхом внесення грошей у касу або безготівковим рахунком.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ухиляється від виконання умов договору №3078+8078 оренди торгового об'єкта від 24.12.11р. так не сплачує орендну плату в повному обсязі, так через місяць після зміни власника, 08.05.2012р. відповідачем було сплачено орендну плату в розмірі 2220грн., 06.06.2012р. було сплачено 2300грн., за липень та серпень взагалі не було проплат, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 16485,31грн. (за березень: 7днів х 133,37грн.=933,31грн.; квітень - 4000грн.; травень -1780грн.; червень - 1772грн.: липень - 4000грн., серпень -4000грн).
15.08.2012р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було надіслано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 повідомлення про відмову від договору оренди, яке остання відмовилась отримати, про що було повідомлено дирекцію ринку.
Враховуючи систематичне порушення відповідачем умов договору щодо сплати з запізненням та не в повному обсязі орендної плати, вищевикладене зумовило звернення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до суду з даним позовом та уточненням до нього до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди від 24.12.2011р., укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 торгового місця №НОМЕР_3 з 15.08.2012р., та стягнення заборгованості у розмірі 27028грн., а саме: орендної плати за договором оренди торгового об'єкта №НОМЕР_3 від 24.12.2011р. в розмірі 16383грн. та неустойки в розмірі 10645грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором оренди №3078+8078 торгового об'єкта від 24.12.11р., в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, що свідчить про невиконання відповідачем умов зазначеного договору.
Відповідно до ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Враховуючи те, 24.03.2012р. було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, таким чином до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перейшли усі права на орендований об'єкт, який було надано в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3.
Господарським судом встановлено, що відповідач протягом дії договору оренди договірні зобов'язання по сплаті орендної плати виконував неналежним чином, сплачував орендну плату несвоєчасно і не у повному обсязі, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість, яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено. Тобто фізична особа-підприємець ОСОБА_2 була позбавлена прибутку у вигляді орендної плати, на який могла розраховувати, що є підставою для розірвання договору оренди №3078+8078 торгового об'єкта від 24.12.11р. укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається з матеріалів справи та договору оренди №3078+8078 торгового об'єкта від 24.12.11р. невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 умов договору передбачених договором слід вважати істотною умовою договору, невиконання якої може бути підставою для розірвання договору.
З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору №3078+8078 оренди торгового об'єкта від 24.12.2011р. укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з 15.08.2012р. підлягають частковому задоволенню, а саме розірванню договору №3078+8078 оренди торгового об'єкта від 24.12.2011р. укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, однак не з 15.08.2012р.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 орендної плати з урахуванням розписки ОСОБА_7 від 07.09.2012р. у розмірі 16383грн: за 7днів березня - у розмірі 903грн.; за квітень: 4000грн.; за травень: 1780грн.=(4000грн. -2220грн.); за червень: 1700грн.=(4000грн. -2300грн.); за липень: 4000грн.; за серпень: 4000грн.
Згідно п.3.1 договору сторони домовились, що орендна плата за орендований об'єкт становить 4000грн. в місяць.
Згідно ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
З наявної в матеріалах справи розписки ОСОБА_7 від 07.09.12р. вбачається, „я ОСОБА_7 прийняла від ОСОБА_3 орендну плату в сумі чотири тисячі гривень з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. Претензії до ОСОБА_3 не маю. Усно, з ОСОБА_2, було обумовлено, що претензії про сплату орендної плати за контейнер з 24.03.2012р. по 31.03.2012р. вона пред'являти не буде.".
Так судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість, з орендної плати за період з квітня 2012р. по серпень 2012р., оскільки згідно розписки ОСОБА_7 від 07.09.12р. остання прийняла від ОСОБА_3 орендну плату за березень 2012р., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за 7днів березня 2012р. - у розмірі 903грн. не обґрунтована та не підлягає судом задоволенню.
Таким чином судом встановлено в порушення відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати орендної плати не виконувались, внаслідок чого, за відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 утворилась заборгованість по сплаті орендної плати, яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підлягає частковому задоволенню у розмірі 15480грн., а саме: за квітень: 4000грн.; за травень: 1780грн.; за червень: 1700грн.; за липень: 4000грн.; за серпень: 4000грн.
Доводи відповідача, що орендна плата складається не лише з коштів переданих відповідачем позивачу, а ще з додаткових витрат, здійснення яких необхідно для повного та правильного функціонування орендованого об'єкту, та те, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було сплачено ТОВ "Промтоварний ринок" орендну плату до уваги судом не приймаються, оскільки договором передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, податки, ринковий збір і інші послуги, а пунктом 8.9. договору передбачено, що Адміністрація ринку в взаємовідносинах між Орендодавцем та Орендарем по даному договору участі не приймає, таким чином фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 орендна плата має сплачуватись саме фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, а не ТОВ "Промтоварний ринок".
ТОВ "Промтоварний ринок" у своїх поясненнях також підтверджує, що ТОВ "Промтоварний ринок" виключно надає тільки місце для розміщення торгівельного об'єкта, Промринок не має достатніх правових підстав для втручання у відносини оренди торгового об'єкту, а також і у зв'язку із тим, що ТОВ "Промтоварний ринок" не є стороною такого договору та не наділене правами власності/користування відносно спірного майна.
Також доводи відповідача що 14.04.2012р. відповідачем було передано позивачу 1237доларів США, що в перерахунку на гривню, згідно курсу Національного банку України на 14.04.2012р., складає 9871,26грн. в рахунок орендної платні, що підтверджується підписом позивача на розписки, а також поясненнями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до уваги судом не приймаються, оскільки надана відповідачем візитна картка на зворотньому боці якої здійснено напис 1000дол.СШТ та 237 дол.США та міститься підпис невідомої особи, ніяким чином не засвідчує той факт, що відповідачем було сплачено позивачу орендну плату згідно договору №3078+8078 оренди торгового об'єкта від 24.12.2011р., як стверджує відповідач.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 неустойки у розмірі 10645грн., а саме: за серпень 2000грн.; за вересень 4000грн.; за жовтень 4000грн.; за листопад 645грн.
Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки є безпідставними, та не обгрунтованими, тому задоволенню не підлягають, оскільки в розумінні ст.785 Цивільного кодексу України то у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що позбавляє позивача вимагати сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення речі.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, уточнені позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягають задоволенню в частині розірвання договору №3078+8078 оренди торгового об'єкта від 24.12.2011р. укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та стягнення орендної плати у розмірі 15480грн.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1994,82грн.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Розірвати договір №3078+8078 оренди торгового об'єкта від 24.12.2011р. укладений між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_7 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (65000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; код НОМЕР_2) орендну плату у розмірі 15480(п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят)грн., витрати по сплаті судового збору на суму 1994(одну тисячу дев'ятсот дев'яносто чотири)грн.82коп.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ
видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 12.11.2012р.
Суддя Гут С.Ф.