Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/13935/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі Фоміній О.Д.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
за участю:
представника відповідача Щуцької В.В., діє за довіреністю від 18.09.2012, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року визнані протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 32022,28 грн. з вихідної допомоги ОСОБА_1. Разом з тим, відповідач відмовляється добровільно сплатити незаконно утриманий податок з доходів фізичних осіб з вихідної допомоги та зазначає, що для виконання рішення суду необхідно прийняти рішення про стягнення коштів.
На підставі зазначеного позивач просила визнати дій неправомірними та стягнути з відповідача за реквізитами Ворошиловського місцевого бюджету м. Донецька, на який було перераховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 32022,28 грн. з вихідної допомоги ОСОБА_1.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та наполягала на відмові в його задоволені.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року по справі №2а/0570/3085/2012 визнані протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 32022,28 грн. з вихідної допомоги ОСОБА_1.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОСОБА_1 звернулась до Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області із вимогами про повернення коштів, на що відповідачем надана відповідь від 31.07.2012 року №04-38/2636 про повернення без виконання документів позивача.
Суд вважає дії відповідача правомірними та обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їx посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у cпociб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Частиною 2 статті 78 Бюджетного Кодексу України передбачено, що казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу.
Державне казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до ст.43 цього Кодексу при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державне казначейство України, що діє у складі Міністерства фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає:
1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;
2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями;
3) ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
4) здійснення інших операцій з бюджетними коштами.
З викладеного вбачається, що казначейство відповідно до покладених на нього функцій здійснює розрахунково-касове обслуговування за операціями з коштами державного та місцевих бюджетів.
Стаття 25 Бюджетного Кодексу України передбачає, що державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року N 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до пунктів 7, 17 зазначеного Порядку, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (платіжні доручення, квитанції про перерахування коштів до відповідного бюджету, довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів дізнання, досудового слідства та прокуратури тощо).
Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.
Як зазначалось, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року по справі №2а/0570/3085/2012 визнані протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо утримання податку з доходів фізичних осіб в розмірі 32022,28 грн. з вихідної допомоги ОСОБА_1.
Разом з тим, резолютивна частина зазначеного судового рішення не містить положень про стягнення коштів з бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 32022,28 грн. з вихідної допомоги ОСОБА_1, тому і виконавчий документ по зазначеному судовому рішенню не видавався.
З наведеного виходить, що позивачем не подані документи в обсязі, що встановлений пунктом 7 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, тому відповідачем обґрунтовано повернуті подані документи без виконання.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем будь-яких документів на підтвердження надання відповідачу документів для стягнення коштів у повному обсязі не подано, з огляду на це, суд вважає, що позивач не виконав вимог, встановлені ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги, а тому вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України у м. Донецьку Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 14 листопада 2012 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 19 листопада 2012 року.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крилова М.М.